Чи повинні переселенці платити судовий збір?
21 березня Апеляційний суд Луганської області скасував ухвалу Білокуракинського суду Луганщини, який зобов’язував Любов Лікьорову заплатити 13780 гривень судового збору.
Ці кошти вона повинна була заплатити за те, щоб розпочався судовий процес щодо компенсації за її кав’ярню, знищену обстрілами під час боїв за Лутугіне влітку 2014 року. Пенсіонерка просила відшкодувати за зруйноване приміщення та обладнання один мільйон гривень.
«Кав’ярню „Круїз“ ми відкрили у 1997 році, — пригадує Любов Лікьорова. — Вона була розташована на трасі поміж Лутугіним та Луганськом».
Влітку 2014 року у цьому місці відбувалися запеклі бої поміж українською армією та російсько-терористичними військами.
«Як тільки розпочалися серйозні обстріли, 27 липня ми вирішили виїхати до родичів у Київській області, бо дочка на сьомому місяці вагітності не могла ховатися по підвалах, — каже власниця кав’ярні. — Ми жили неподалік від луганського аеропорту та спостерігали за першими боями за нього. Тоді нам казали, що зараз розпочнеться велика війна. Ми думали, що їдемо на три дні, а вийшло — на три роки».
Через півтора місяці Лікьоровим повідомили, що їхню кав’ярню буквально перетворили на порох та купу каміння. В Інтернеті вони побачили лише фотографії руїн на цьому місці. На жаль, у них не було жодних документів щодо її побудови, за якими можна було би оцінити завдані збитки. Єдину довідку про повне руйнування вони отримали від місцевої влади. Крім того у власниці кав’ярні був договір купівлі-продажу цього будинку.
Юристка, яка співпрацює із Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Ольга Семенюк також переїхала на підконтрольну територію із зони АТО в Луганській області. Вона веде декілька справ щодо відшкодування компенсацій за втрачене під час бойових дій майно. Любов Лікьорова почула про неї від знайомих і вирішила звернутися, щоб адвокат допомогла їй відновити справедливість.
«Гельсінська спілка підтримала цю справу, оскільки вона є дуже цікавою з погляду юридичного прецеденту, — пояснює Ольга Семенюк. — Зазвичай громадяни вимагають через суд компенсацію за зруйноване житло. А тут вперше йшлося про компенсацію за комерційну нерухомість. Ця кав’ярня була єдиним джерелом прибутку для великої родини Лікьорових».
Комерційна компанія із Харкова має сертифікат оцінки нерухомості і проводить платні експертизи руйнувань на території, яка контролюється російсько-терористичними військами. Її експерти виїжджають на місце і за порівняно невелику плату фотографують постраждалі від обстрілів будівлі для складення оціночного звіту. Йдеться про декілька тисяч гривень, які має заплатити сам власник нерухомості. Любов Лікьорова звернулася до цієї компанії і отримала документи, які можна було би пред’явити у суді.
Паралельно із судовим позовом Любов Лікьорова звернулася до поліції із заявою про злочин: знищення майна в результаті обстрілу. Згідно з українським законодавством, якщо відкрито кримінальне провадження, то потерпілий звільняється від сплати судового збору щодо стягнення завданої шкоди.
«Ми передчували, що суд може не звернути уваги на цей факт і все одно вимагатиме сплату збору, — каже Ольга Семенюк. — Тому ми, про всяк випадок, подали клопотання про звільнення від судового збору через важке матеріальне становище моєї клієнтки».
Зараз ми залишилися без засобів для існування. Але якщо отримаємо ці кошти, то, мабуть, знов відкриємо якийсь бізнес, — Любов Лікьорова.
На жаль, Білокуракинський райсуд Луганської області не задовольнив це клопотання і почав вимагати сплатити судовий збір: за відшкодування матеріальних збитків — 6890 гривень і за моральну шкоду — 6890 гривень. 13 780 гривень — це дуже великі гроші для безробітної пенсіонерки із дочкою у декретній відпустці. Її пенсія зараз 1248 гривень, а допомога від держави як тимчасово переміщеній особі — 884 гривні. Всі ці гроші вона витрачає на оренду житла та харчування. Адвокат Ольга Семенюк надала суду всі ці документи разом із копіями договорів із банками про виплату кредитів, які Любов Лікьорова брала раніше для розвитку бізнесу. Зараз вона тимчасово не може їх виплачувати через відчайдушне фінансове становище. Суд не звернув на це увагу і поставновив, що звернутися за компенсацією завданої в ході АТО шкоди Любов Лікьорова зможе тільки після уплати судового збору у повному обсязі. Тепер, після рішення апеляційного суду, який скасував цю ухвалу, справа знову буде розглядатися у суді першої інстанції.
«У цій справі була ще раз підтверджена позиція про те, що тимчасово переміщені особи, які не мають змоги заплатити судовий збір через нестачу коштів, мають бути звільненими від його сплати, — каже Ольга Семенюк. — Фінансове питання не має ставати причиною відмови людині у праві на справедливий суд».
Любов Лікьорова не впадає у відчай.
«Зараз ми залишилися без засобів для існування, — каже вона. — Але якщо отримаємо ці кошти, то, мабуть, знов відкриємо якийсь бізнес».