Чи потрібно платити комунальні за зруйноване чи частково зруйноване житло? Аналіз від юристів УГСПЛ

Заступниця директора департаменту житлової політики та благоустрою Міністерства розвитку громад та територій Світлана Старцева повідомила, що станом на 1 червня 3,5 млн українців мають пошкоджене або зруйноване житло. Йдеться про 116 тис. об’єктів загальною площею 14 млн кв.м. З них багатоповерхових будинків — 12,3 тис. (12 млн кв. м), індивідуальних садиб — 104,1 тис. (1,7 млн кв. м)”. Багато хто з цих осіб були вимушені покинути власні домівки та емігрувати за кордон або в сусідні, більш безпечні, населені пункти. Актуальним у цьому разі стає питання оплати комунальних послуг в таких будівлях.

Першочергово необхідно розуміти, що введення воєнного стану не звільняє громадян від сплати як грошових зобов’язань, так і житлово-комунальних послуг. Тобто, якщо у когось були сподівання на списання боргів за спожиті послуги (через форсмажорні обставини, спричинені війною – у зв’язку з втратою роботи, бізнесу тощо) – розчаруємо: будь-які послаблення є лише відтермінуванням, а не звільненням від їх виконання.

Однак стосовно окремих ситуацій Міністерство розвитку громад та територій України надає роз’яснення: у разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і, відповідно, комунальні послуги та послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються (не надавалися), плата за ці послуги також не нараховується. Чи надсилалися відповідні інструкції щодо цього безпосередньо до надавачів послуг – незрозуміло, адже до правозахисників почали надходити запити про необхідність проаналізувати це актуальне питання.

Щодо нарахування плати за комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами) та послугу з управління багатоквартирними будинками споживачам, що вимушено покинули свої домівки –  то, згідно з пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку – і це важливо) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Тобто споживачі, які тимчасово залишили свої домівки, можуть скористатися своїм правом не сплачувати за перелічені комунальні послуги за період відсутності за місцем постійного проживання. Для цього потрібно звернутися до виконавців (надавачів) послуг (централізованого водопостачання та водовідведення, постачання гарячої води, поводження з побутовими відходами) з відповідною заявою, до якої долучити докази своєї тимчасової відсутності (довідка з тимчасового місця проживання, лікування, проходження військової служби, довідка  про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи тощо). Деталізація цієї процедури може зазначатися у відповідних договорах про надання комунальних послуг.

Слід згадати про оплату за послуги з управління багатоквартирним будинком (винагорода управителю тощо). Про неможливість уникнути сплати за централізоване опалення на період своєї тимчасової відсутності прямо зазначено в Законі «Про житлово-комунальні послуги». Про умови можливого звільнення від сплати за послуги з управління багатоквартирним будинком зазначено в постанові Кабінету Міністрів України від 05.06.2009 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості». За змістом Порядку, плата не нараховується лише у разі ненадання послуги з управління. Розмір плати може бути зменшений у випадку надання послуги невідповідної якості, у зв’язку з чим управитель здійснює перерахунок (або за своєї ініціативи, або за результатами розгляду акту-претензії споживача визначеної форми, складеного за результатами перевірки якості послуги згідно з Порядком проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року № 1145).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

1. Нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;
2. Припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Тобто законодавець надає чіткі правові гарантії захисту прав споживачів комунальних послуг на період дії воєнного стану. Жодних штрафів, а тим паче припинення постачання житлово-комунальних послуг за несвоєчасне внесення чи неповну оплату комунальних не може бути! 

Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебуває важливий для цієї сфери відносин законопроект про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги споживачів, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України) № 7175 від 18.03.2022 року, в якому пропонується: «Споживачам, чиї житлові та/або нежитлові приміщення були повністю або частково зруйновані в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України, оплата за житлово-комунальні послуги, в тому числі і плата за абонентське обслуговування, оплата послуг з розподілу (доставки) природного газу, не нараховується та не сплачується, починаючи з 24 лютого 2022 року».

Як зазначено в пояснювальній записці, в умовах, коли російською армією використовуються заборонені методи війни, руйнуються житлові будинки, лікарні, школи, неприпустимо надсилати споживачам рахунки за житлово-комунальні послуги, оскільки вони, фактично, залишилися без даху над головою. Цілком слушна позиція, водночас неможливо не звернути увагу на те, що авторами зазначається дата початку збройної агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року. Відкритим залишимо питання, чи вже вирішені аналогічні проблеми у тих, хто залишився без даху над головою в ході бойових дій, що почалися у 2014 році.

Таким чином, станом на дату підготовки цього матеріалу в Україні відсутня правова регламентація відносин у сфері житлово-комунальних послуг щодо зруйнованих/частково зруйнованих житлових приміщень. Єдине, що можна стверджувати з цього приводу: 

• У разі фактичного невикористання житлово-комунальних послуг (за виключенням опалення та управління багатоквартирним будинком) понад 30 календарних діб особа має право їх не оплачувати, за умови подання відповідної заяви та підтверджуючих документів (довідки ВПО тощо).
• Призначення штрафів чи припинення постачання житлово-комунальних послуг за несвоєчасне внесення або неповну оплату комунальних до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено законодавством.
• Більш детальна та спеціальна правова регламентація зазначеної сфери, сподіваємось, знайде своє відображення в проекті закону № 7175. 

Матеріал підготовлено в Громадській приймальні УГСПЛ м. Суми.

Довідково. Громадські приймальні УГСПЛ безоплатно надають юридичну підтримку постраждалим від війни. Якщо ви потребуєте такої допомоги, наші контакти ТУТ.

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.