Чи можуть переселенці розраховувати на тимчасове житло у Дніпропетровській області? Дослідження

Проблема забезпечення житлом переселенців активізувалася після початку повномасштабного вторгнення. Багато людей втратили свої домівки через обстріли або ж були вимушені переїжджати до інших, більш безпечних, регіонів. Щодня внаслідок російських ракетних та артилерійських обстрілів сотні українців фактично залишаються без житла. Через це питання місць тимчасового проживання стоїть дуже гостро. 

Чи можуть вимушені переселенці розраховувати на тимчасове житло та які умови в місцях компактного розселення в окремих громадах Дніпропетровської області — дослідили правозахисники Громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Дніпро, що працює на базі Правозахисної групи “СІЧ”. 

На Дніпропетровщині офіційно зареєстровано понад 466 тисяч переселенців — такі дані Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної військової адміністрації були на 14 грудня 2023 року. Жінок серед них більшість – понад 270 тисяч. 242 тисячі з усіх зареєстрованих в області ВПО – це люди працездатного віку. Майже порівну дітей та пенсіонерів – по 100 тисяч. 

Найбільше переселенців живе у містах Дніпро (182 тисячі), Кривий Ріг (65 тисяч) та Кам’янське (майже 29 тисяч). Серед районів області найбільшу кількість ВПО прийняли Нікопольський (30 тисяч), Синельниківський (29 тисяч) та Дніпровський (22,5 тисячі). 

До початку повномасштабного вторгнення, станом на 01 січня 2022 року, в області нараховували понад 73 тисячі переселенців, майже половина з них – 30 тисяч – це були люди працездатного віку, 12 тисяч було дітей. З початку повномасштабного вторгнення кількість ВПО в регіоні, які шукають прихистку в більш безпечних містах, значно збільшилась. 

Вже 24 лютого 2022 року до Дніпропетровщини почали приїжджати мешканці Донеччини, які потребували розселення та сторонньої допомоги з облаштуванням. На той час такими місцями були особисті квартири дніпрян та інших міст області, приміщення освітніх закладів, клубів, гуртожитків, якими здебільшого опікувалися волонтери та благодійні організації. Назвати достовірну кількість таких «стихійних» місць поселення та кількість людей, які зупинялись в містах області, просто неможливо. 

Значна кількість переміщених осіб після виїзду з домівок залишаються на Дніпропетровщині. Це зобов’язує місцеву владу та керівництво приймаючих громад комплексно підходити до захисту прав переселенців.

У розпорядженні ДОВА наявна така інформація про місця проживання: 

• Дніпро. 35 місць тимчасового проживання, з них 8 МТП – у приватній власності, 2 – у комунальній, 25 – у державній (гуртожитки закладів освіти). 
• Кривий Ріг. 13 МКП, з них 8 – у комунальній власності, 5 – у державній (гуртожитки закладів освіти).
• Кам’янське. 6 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 4 – у державній (гуртожитки закладів освіти).
• Павлоград. 3 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 1 – у державній (гуртожитки закладів освіти). 
• Самар. 3 МКП, з них 2 – у комунальній власності, 1 – у державній (гуртожиток закладу освіти). 

У громадах Дніпропетровщини, які були досліджені в рамках проєкту, триває робота з забезпечення переселенців житлом та окремими соціальними послугами. Проте місцеві програми та заходи підтримки ВПО, які проживають в гуртожитках закладів освіти, відсутні. Правозахисники також відзначають низький рівень надання приміщень для проживання з фонду тимчасового житла. 

Заходи підтримки ВПО в місцях тимчасового проживання мають формальний характер та здебільшого зводяться до збору статистичних даних та моніторингу. В окремих громадах відсутні належні умови для маломобільних груп переселенців, а також не виплачується грошова підтримка за рахунок місцевого бюджету. Робота із залучення міжнародних акторів для гуманітарної підтримки ВПО ведеться, проте темпи не відповідають реальним потребам переміщених осіб. 

За результатами дослідження правозахисники сформували рекомендації, які стосуються Дніпропетровської області. Втім, вони є уніфікованими. Це дозволяє використовувати їх органам влади та місцевого самоврядування в інших регіонах України. Усі вони спрямовані на покращення умов реалізації вимушеними переселенцями права на житло.

Ознайомитися з моніторинговим звітом: Дослідження стану підтримки місць компактного проживання ВПО в окремих громадах Дніпропетровської області (Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське, Самар, Павлоград)

Звіт підготовлено в межах проєкту «Правосуддя для людей, які постраждали від російської агресії» за підтримки чеської організації «People in Need».

Читати також:

• Підтримка лікарів – нуль балів. Експерти УГСПЛ оцінили доступність медицини на Черкащині
• Вісім балів з дев’яти: як в Краматорській громаді забезпечують порядок в умовах війни
• По сім балів з дев’яти: як в громадах прикордонного регіону працюють над безпекою цивільних

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber