Чи мають люди похилого віку доступ до правосуддя?

Соціологічна лабораторія Херсонської обласної організації Комітету виборців України провела дослідження на тему доступу  до правосуддя людей похилого віку. Опитування проходило в період з липня по вересень цього року, анкетування проводилось серед відвідувачів трьох районних судів м. Херсона: Суворовського, Дніпровського та Комсомольського, а також у районних судах в м. Каховка та смт Білозерка. В опитуванні взяло участь 200 респондентів, з яких абсолютна більшість (97%) є позивачами, а 3% є відповідачами. Така диспропорція пояснюється тим, що більшість людей похилого віку вимушена звертатися до суду із позовами проти державних установ, в першу чергу, Управління пенсійного фонду, із вимогами перерахування пенсій та отримання виплат, які надаються, згідно українського законодавства,  «дітям війни».

Доступ до правосуддя оцінювався у дослідженні за кількома критеріями:  фізична доступність,  у тому числі для людей з обмеженими можливостями, комфортність перебування в судових установах, доступ до інформації, фінансова складова, дотримання принципу рівності та деякі інші.

Ось, які результати цього дослідження.

Правова обізнаність та юридична допомога

Більшість респондентів (95%) не має своїх представників у судах. Такі цифри  вказують на серйозну проблему, яка полягає у тому, що люди похилого віку не можуть отримати достатньої кваліфікованої правової допомоги.

Загальна оцінка роботи суду

Більшість учасників опитування (34,6%) вважають, що суди працюють задовільно. 29,3% оцінили роботу судів як незадовільну. 18% респондентів виставили судам «одиниці» («погано»). Оцінку «добре» поставили нашим судам 15,8% респондентів. 2,3% вважають, що наші суди працюють «відмінно».

Таким чином, кількість негативних оцінок роботи судів є більшою (47,3%),  ніж задовільних (34,6%) та позитивних (18,1%), але все таки респондентів, які надали негативні оцінки, менше від  половини.

Фізична доступність приміщень суду

На думку більшості учасників дослідження,  їм було легко знайти судові установи в перший раз. З цим твердженням погодилися 87%, з яких 59,5% погодилися повністю, а 27,5% – погодилися частково.

Також більшість респондентів (78,5%) вважають, що до будівель судів зручно добиратися громадським транспортом. При цьому, 51,5% повністю погоджуються з цим твердженням, 27% – частково.

А от мешканці сільської місцевості скаржаться на деяку незручність у поїздках до суду, особливо їм, людям похилого віку, які вимушені по кілька разів приїжджати до суду, щоб здати документи та вистояти в черзі: «тяжко добиратися з свого села до суду», «дуже обмежений час прийому позовних заяв, я змушений був приїхати з  свого села в третій раз, щоб нарешті подати свою заяву». Загалом, 12,7% респондентів заперечують зручність поїздок до будівлі суду, а 9% було важко визначитися у цьому питанні.

Зручність перебування у приміщеннях суду

53,3% вважають, що у судах є достатньо зручних місць для очікування та оформлення документів. При чому, лише 14,6% із цим твердженням погодилися повністю, а 38,7% погодилися в більшій мірі. 36,1% – або більше третини респондентів – із цим твердженням не погодилися. 9,5% – повністю не погодилися, а 26,6% – не погодилися в більшій мірі.

Приблизно так же розділилися думки респондентів й щодо побутових зручностей (роботи туалетів, зручного освітлення тощо). Позитивно цей рівень комфортності оцінили  кількість респондентів 52,3% респондентів.

Якщо в обласному центрі ця проблема була в більшості своїй вирішена у відремонтованому Будинку Правосуддя, то в районних судах ситуація із можливістю приймати велику кількість людей викликає серйозні сумніви та невдоволення пенсіонерів.

Рівень поінформованості

Лише 10,5% респондентів отримали вичерпну інформацію щодо правил перебування у суді й під час судового процесу. А повністю не погодилися з цим твердженням вдвічі більше – 19,5%.

15% вважають, що на інформаційних стендах були зразки усіх необхідних документів, а заперечили це твердження майже стільки ж респондентів (13%).

Щодо повної поінформованості про всі види, обсяги та призначення офіційних платежів,   респонденти оцінили позитивно  16%, а повністю не погодилися з цим -13,5%.

Найбільш благополучний критерій з точки зору наявності та зрозумілості  в судах, які досліджувалися, є чіткі вказівники та таблички розташування кабінетів і залів судових засідань. Це позитивно відзначили 70% респондентів.

Організація роботи суду 

Нажаль, традиційним слабим місцем у роботі судів є їхній персонал, особливо персонал технічний. Так, 60,3% учасників опитування вважають, що працівники судів не приділяють достатньо уваги їхнім проблемам.

Досить різко, особливо в судах, що розташовані в районах області, люди похилого віку критикують незручність часів роботи судів. 34,9% вважають, що робочих часів у суді не вистачає для вирішення всіх справ. Відвідувачі скаржилися: «Великі черги та дуже обмежений час для подачі позовних заяв», «мені було необхідно  ТРИЧІ приїжджати в Каховку з Архангельської слободи (за 50 км) для подачі  позовної заяви». Особливо було багато скарг на Каховський міськрайонний суд: «Лише дві години в день приймають позовні заяви в Каховському суді».

Фінансова доступність

В цілому, для пенсіонерів сума судових витрат є цілком прийнятною. З цим погоджувалися 59,8% респондентів. Для 12,6%, тобто більше ніж для кожного десятого, було важко визначитися в цьому питанні. І цю невизначеність можна трактувати в той чи інший бік. В будь-якому разі, ситуація із судовими витратами для пенсіонерів вважалася досить терпимою.

На думку абсолютної більшості пенсіонерів, які взяли участь у нашому опитуванні, вони не можуть дозволити собі витрати на адвоката. Цієї думки дотримується 88,9% респондентів.

Дотримання принципу рівності

Також ми вивчали суб’єктивне враження респондентів про те, як суддя ставиться до них, чи дотримується принципу рівності. Так,  на запитання «Чи маєте Ви враження, що суддя ставився до Вас із повагою»,  більшість обрали негативний варіант відповіді (43,6%), 17,9% утруднилися відповісти на запитання,  і 38,5% погодилися з тим, що суддя ставився до них із повагою.

Парадоксально, але частина респондентів вважає, що суддя, коли розглядав справу, не був до неї готовий. Так вважає 40,3% респондентів. Третина респондентів (33,8%) вважають, що суддя добре розібрався з їхньою справою та ретельно підготувався.

Висновки щодо загального стану дотримання прав пенсіонерів у суді

Під час підготовки та проведення судового процесу права значної частини громадян похилого віку (від 36 до 72%) порушувалися на різних стадіях. З ними не узгоджували графік розгляду та переноси судових справ (71,8%), часто не належно повідомляли про дати проведення судових засідань (44,7%), затягували розгляд справ (54,1%), іноді навіть по кілька років. Люди відчували нерівне ставлення до себе. Це проявлялося у тому, що їм не надавали слова під час судового засідання (47,4%), не дозволяли коментувати заяви протилежної сторони (51,3%), до них часто ставилися судді без поваги (44,6%), справу могли або розпочати із запізненням (47,1%) і, навіть, значним запізненням, або раптово перенести без належного обґрунтування причини чи затримки (36%).

Єдине, що не викликала проблем у більшості громадян похилого віку, так це мова процесу. Її не розуміли 8% учасників опитування, а для 73,3% мовних проблем не виникало.

Що треба поліпшити у роботі судів: думка людей похило віку

1. Найбільша кількість пропозицій учасників опитування стосувалася збільшення можливостей в отриманні правової допомоги для незахищених верств населення. Так, 63,5% людей похилого віку вважають необхідним створення при судах громадські представництва для безкоштовного надання правових консультацій.
2. Ще 44% опитаних вважають за потрібне збільшити кількість та якість інформації, що надається в судах для відвідувачів.
3. Частина пропозицій стосується збільшення кількості суддів (29,5%) або застосування різного роду досудових вирішень цивільно-правових спорів (27,5%).
4. Серед учасників опитування досить поширеними є уявлення, що порядок в роботі судів можна навести шляхом розробки дієвого механізму притягнення суддів до кримінальної відповідальності (23,5%) або ввести практику зміни суддів чи через суддівську ротацію (23,5%), або через скасування норми про безстрокове призначення суддів (23%), а  також   запровадження виборності суддів громадою (22%), введення інших механізмів контролю за роботою суддів (наприклад, вдосконалення процедури відповідальності за порушення присяги (20%).

Соціологічна  лабораторія ХОО КВУ,

керівник Дементій Бєлий