Публікація

Чи є загроза авторитаризму в Україні?

27 березня 2012 року в рамках Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини   Docudays UA  відбувся круглий стіл «Чи має шанс авторитаризм в Україні?»  за участі представників правозахисних організацій, журналістів, громадських діячів, організований Українською Гельсінською спілкою з прав людини та Херсонською міською Асоціацією журналістів «Південь».

 Учасники обговорювали ситуацію, що склалася в Україні на сьогодні та намагалися відповісти на запитання: що робити громадянському суспільству аби убезпечити країну від запровадження антидемократичного режиму правління?

 На початку круглого столу виявилось, що більшість присутній вважає, що авторитаризм в Україні вже є. В підтвердження цьому журналіст, керівник бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв висловив думку, що Україна в 1991 році не була готова до  незалежність, яка «впала» на країну,  авторитаризм  не було знищено, він залишився  ще з радянських часів. «Янукович є найзручнішим тираном, що викликає сміх, зневагу, він відверто і по-дурному діє. Він не думає про завтрашній день», – зазначив  Єгор Соболєв.

 

«Який може бути в нас авторитаризм, коли наш лідер авторитету в нас  не має. Давайте скажемо так, як воно є. Президент Янукович не має того авторитету за якого можлива авторитарна влада», – заперечив  Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини. Але погодився з тим, що в Україні  «є авторитарні тенденції: централізація влади, централізація капіталу, управління, бюджету, що безперечно  є авторитарними  елементами,  але ці тенденції не доведені до логічного кінця, коли можна було б сказати, що є авторитарний правитель».

  «Поки президент буде жити у вкраденому Міжгір’ї, поки міністр юстиції їздить на вкраденому мерседесі, буде і авторитаризм», – сказав  член Української Гельсінської спілки з прав людини Микола Козирєв.

 Володимир В’ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, вважає, що «проблема в людях, які не готові боротися за свої права, які не тільки не готові відвойовувати свою свободу, а й користуватися нею, тобто готові її віддати, аби не брати на себе відповідальність».

 Піднімалося питання моральності влади, люстрації та доцільності її проведення в українських реаліях, обговорювався досвід з цього питання Чехії, Польщі, Угорщини. Результати  круглого столу  можна висловити за допомогою відомої фрази Махатми Ганді: «Ми самі повинні стати тими змінами, які хочемо побачити в світі».

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Правозахисниця і дослідниця Ґаяне Нуріджанян: «Збройний конфлікт у державі ставить під ризик верховенство права»

Нове інтерв’ю з авторської серії гендерної експертки Тамари Марценюк «Правозахисниці, які змінюють Україну». Учасницею чергової бесіди стала...

12 Вересня 2019

Правозахисниця та екоактивістка Ольга Мелень-Забрамна: «Cаме зв’язок прав людини і довкілля є важливим»

Інтерв’ю з авторської серії гендерної експертки Тамари Марценюк «Правозахисниці, які змінюють Україну». Учасницею чергової бесіди стала екоактивістка...

05 Серпня 2019

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: