Сьогодні Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин провів круглий стіл на тему: “Права людини в Україні: сучасний стан та перспективи”, присвячений Міжнародному дню прав людини, що святкує кожного року 10 грудня.

У круглому столі взяли участь представники міністерств і відомств, Уповноважений ВРУ з прав людини, народні депутати та представники правозахисних організацій.

За словами голови Комітету Геннадія Удовенка, аналіз національного законодавства України дозволяє констатувати, що сьогодні у нашій державі створена достатня законодавча база щодо забезпечення прав людини і громадянина. Поряд з цим вжито значних заходів щодо формування механізму захисту прав людини, головним інструментом якого є судова система. Парламент прийняв пакет законів, що отримали “назву мала судова реформа”.

Крім цього, вступ до Ради Європи та ратифікація низки Європейських конвенцій, зокрема, про захист прав людини й основних свобод, дозволили нашій державі інтегруватись в Європейську систему захисту прав людини. Для України стала обов’язковою юрисдикція Європейського суду з прав людини.

На думку Г. Удовенка, все це малює досить оптимістичну картину розвитку нашої країни як демократичної і правової. “На превеликий жаль, на практиці ситуація виглядає так, що між задекларованим і дійсним утворилася прірва. Такий стан речей, як показують соціологічні дослідження, потягнув за собою критичний рівень недовіри громадян до органів влади”, – наголосив він.

Г. Удовенко акцентував увагу присутніх на врегулюванні сьогоднішньої політичної кризи в Україні, яке відбувається правовим шляхом. На його думку, важливу політико-правову оцінку ситуації в державі дала Верховна Рада України.

“Були прийняті дуже важливі рішення, які дозволили зняти напругу в суспільстві. Прийняті зміни до закону про вибори президента, спрямовані на унеможливлення фальсифікацій, затверджений новий склад ЦВК. Умовою компромісу щодо проведення чесних виборів стало голосування за закон про внесення змін до Конституції України. Я не є ідеалістом щоб вважати, що лише змінивши закон можна уникнути фальсифікацій. Закони повинні виконуватись. Наявної правової бази було достатньо для проведення чесних і прозорих виборів Президента України. Але не було політичної волі до цього”, – зазначив він.

Удовенко також зазначив, що він звертався зі скаргами до МВС щодо фактів порушень прав громадян під час виборів, проте отримав 10 листопада лист від МВС, у якому зазначено, що всі наведені факти не знайшли свого підтвердження.

Заступник Міністра юстиції України Валерія Лужковська звернула увагу учасників круглого столу на декілька важливих проблем, які проявляються у Європейському суді з прав людини. По-перше, поменшало скарг до Європейського суду щодо умов утримання в місцях позбавлення волі, хоча ця проблема залишається серйозною.

Другою проблемою залишається низки ефективність розслідування з боку правоохоронних органів, що проявляється у тривалості такого розслідування чи неефективному розгляді скарг громадян, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

Однією з найважливіших проблем залишається невиконання рішень судів. Проблема ускладнюється забороною примусової реалізації майна державних підприємств для погашення боргів. Парламент відмовився зняти таку заборону. Результатом такої політики стала невиплата заборгованих зарплат тощо, тобто порушення права на справедливий суд та права власності. При цьому Європейський суд з прав людини розглянув вже декілька таких справ і багато попереду. За кожен місяць затримки у виплаті він присуджує компенсацію приблизно у 40 Євро на чоловіка. Тобто Україні загрожують великі фінансові втрати через продовження політики порушення прав людини.

Начальник Головного слідчого управління МВС Віктор Захаров показав достатньо радісну картину і особливо не зупинявся на проблемах. Він зазначив, що МВС відкрило 188 кримінальних справ щодо злочинів, порушених під час виборів.

З виступу іншого учасника виникла й інша статистика за якою, кількість вироків в Україні в кримінальних справах вдвічі менша за кількість порушених кримінальних справ, що надає обґрунтовані підозри в незаконному переслідуванні осіб.

Суддя Верховного Суду України Станіслав Міщенко вказав про колапс Верховного суду, що виник з-за його перегруженості. На сьогодні, за його словами, судовий розгляд 20 % усіх кримінальних справ відбувається з порушеннями строків. Судді розглядають по 100, а іноді понад 200 справ на місяць. При цьому у суддів відсутній допоміжний апарат для підготовки справ. Все це впливає на якість правосуддя та забезпечення права на справедливий суд. Зараз у цивільній палаті ВСУ перебуває приблизно 20 тисяч справ і невідомо коли їх розглянуть. Вони залучають суддів з військової колегій для розгляду цих справ.

Заступник міністра праці та соціальної політики вказав на невиконання законодавства щодо пільг. За його словами, в Україні законодавством передбачено пільг на суму приблизно у 19 млн. гривень, а у державний бюджет для цього щорічно закладається лише 5-6 млн. гривень.

Народний депутат Рефат Чубаров зазначив, що: „Необхідно розвивати усвідомлення необхідності дотримання прав людини у всіх ситуаціях суспільного життя”.

На круглому столі лунало багато справедливої критики. Говорилося про певні зрушення на краще.

Але все ж таки ніяк не можна було зрозуміти чи Міжнародний день прав людини є святом? Одні вітали зі святом. Інші ні. Але що ми тоді святкуємо, кого вихваляємо? Може це швидше день скорботи, особливо для країн пострадянських. Швидше це день нагадати ще раз усім про об’єктивні цінності, нехтувати якими не можна ніколи.

Володимир Яворський,

РУПОР