Чи є втручанням у особисте життя публічної особи розміщення персональних даних у відкритому доступі? Верховний Суд вже має відповідь!
4 липня 2021 року Верховний Суд постановив рішення з приводу інформації, розміщеної у Відкритому реєстрі національних публічних діячів України (далі – Реєстр). Чому це рішення таке важливе? Давайте розбиратися.
Що таке Відкритий реєстр національних публічних діячів?
В інтернет-просторі розміщений Відкритий реєстр національних публічних діячів України (далі – Реєстр). Він знаходиться за посиланням https://pep.org.ua/uk/ Як зазначено безпосередньо на сайті, зазначений реєстр адмініструє команда ГО «Центр протидії корупції» (далі – ГО «Центр протидії корупції») [1].
Як вказують автори Реєстру, він містить досьє фізичних та юридичних осіб, що відносяться до однієї з таких категорій:
1.Національні публічні діячі – фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції згідно переліку, визначеному пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
2.Пов’язана особа – особа, що пов’язана з національним публічним діячем діловими зв’язками.
3.Член сім’ї – особа, що пов’язана з національним публічним діячем такими родинними зв’язками.
Яка інформація міститься в Реєстрі?
Фактично у базове досьє національного публічного діяча збирається та систематизується наступна інформація:
– прізвище, ім’я та по-батькові;
– тип національного публічного діяча;
– повна дата народження (у разі наявності);
– місце народження (країна, місто – у разі наявності);
– офіційно підтверджене місце роботи;
– дані поданих майнових декларацій;
– перелік пов’язаних фізичних осіб (повне ПІБ, тип пов’язаності);
– перелік пов’язаних юридичних осіб (повна назва, тип пов’язаності).
Також можлива розширена форма досьє, в якій збирається раніше оприлюднена, обґрунтована додаткова інформація про статки та майно, а також ділову репутацію особи:
– географія, історія та географія походження бізнесу, статків та активів;
– відомі сімейні, особисті, ділові зв’язки;
– пов’язані з національним публічним діячем юридичні особи;
– застосування до особи міжнародних санкцій;
– наявність кримінальних проваджень, в яких фігурує національний публічний діяч, його статус в них;
– наявність судимості;
– причетність до корупції у широкому розумінні – від хабарництва, сприяння призначенню на посаду близьких осіб, зловживання із земельними ресурсами або під час державних закупівель, участі у привласненні державного чи комунального майна, – до порушення вимог щодо несумісності посад, прийняття рішень за наявності конфлікту інтересів або підтримки законопроектів, що сприяють корупції;
– детальний опис відомих корупційних схем, з яким пов’язаний національний публічний діяч.
Примітка: а) автори Реєстру заявляють, що оприлюднюються дані, отримані в рамках реалізації ГО «Центр протидії корупції» свого права на доступ до публічної інформації, передбаченого Законом України «Про доступ до публічної інформації», а також інформації з відкритих загальнодоступних джерел, яка вже була оприлюднена. Вказана інформація не є такою, що має обмежений доступ та не містить персональних даних в розумінні Закону України «Про захист персональних даних» відповідно до частини 2 статті 5 вказаного Закону.
б) висновки, судження, оцінки ГО «Центр протидії корупції» ґрунтуються на отриманій інформації та є оціночними й не підлягають спростуванню.
в) ГО «Центр протидії корупції» залишає можливість для публічних діячів, пов`язаних з ними осіб та суб’єктів господарювання, які згадуються на цьому сайті, надати докази та факти, які б уточнили викладену інформацію.
Судова справа щодо спроби вилучити інформацію стосовно певної особи з Реєстру
4 липня 2021 року Верховний Суд, розглянувши цивільну справу за № 757/14418/20-ц, постановив доволі цікаве рішення з приводу інформації, розміщеної в зазначеному реєстрі:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської організації «Центр протидії корупції» про захист честі, гідності та ділової репутації.
Позовна заява мотивована тим, що про нього у мережі Інтернет у відкритому Реєстрі національних публічних діячів України розміщено інформацію та створено досьє національного публічного діяча, доступне за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема, у досьє міститься наступна інформація про нього:
- фотографічне зображення з його обличчям;
- прізвище, ім’я та по-батькові;
- дата народження; займана посада;
- дата складання повноважень;
- інформація про особисті зв’язки з фізичними особами;
- інформація про доходи, нерухомість.
У досьє йому надано статус національного публічного діяча.
На думку Позивача, зазначене досьє та інформація у ньому розміщені з порушенням прав людини, законодавства про захист персональних даних та містять недостовірні відомості, оскільки з 2017 року він не є національним публічним діячем, у 2014 році склав повноваження народного депутата України.
Також було зазначено, що питання надання статусу національного публічного діяча чітко врегульоване українським законодавством, як і питання обробки інформації про таких осіб, проте при здійсненні діяльності по веденню реєстру ГО «Центр протидії корупції» вчинено ряд неправомірних дій та порушено його права і положення законодавства, зокрема, порушено право на невтручання в особисте життя, порушено законодавство про обробку персональних даних, про нього поширено недостовірну інформацію.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: визнати недостовірною інформацію, що розміщена за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме твердження, що він є національним публічним діячем; зобов’язати ГО “Центр протидії корупції” спростувати інформацію шляхом вилучення (видалення) всіх даних щодо нього, що розміщена за веб-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та будь-яких інших згадувань про нього з відкритого реєстру національних публічних діячів України.
Фактичні обставини, встановлені судами.
ОСОБА_1 набув депутатських повноважень 12 грудня 2012 року, припинив депутатські повноваження 27 листопада 2014 року, що підтверджується інформацією з веб-сайту Верховної Ради України.
На інтернет-сайті ГО «Центр протидії корупції» у відкритому Реєстрі національних публічних діячів України за веб-адресою: https://pep.org.ua/uk/person/974 зазначена інформація:
ОСОБА_1;
Категорія: національний публічний діяч;
дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2;
остання посада: Верховна Рада України, Народний депутат України VII скликання;
Комуністична партія України;
27 листопада 2014 року звільнився/склав повноваження.
Кар’єра. Період 12 грудня 2012 року – 27 листопада 2014 року. Посада Верховна Рада України, Народний депутат України VII скликання, Комуністична партія України (посилання).
На зазначеному сайті біля розміщеної інформації наявна позначка (стрілка) посилання на офіційний сайт Верховної Ради України: ІНФОРМАЦІЯ_3, на якому розміщена інформація аналогічного змісту щодо ОСОБА_1.
ОБҐРУНТУВАННЯ РІШЕННЯ ВС
В своєму рішенні Верховний суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про вибори народних депутатів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, інформація, що міститься у документах, поданих до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім’я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, суб’єкт висування кожного кандидата у депутати.
Крім того, у статтях 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схвалено 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, указується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися “виставити” себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. При цьому зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.
В результаті Верховний Суд дійшов до висновку, що посилання заявника на те, що на веб-сайті відповідача розміщені персональні дані ОСОБА_1 без його згоди, що є втручанням у його особисте життя, а розміщена інформація могла бути оприлюднена тільки зі згоди останнього, також є необґрунтованим, оскільки спірна інформація містить виключно дані, які є загальнодоступними, стосуються періоду коли позивач був народним депутатом України та є відкритими відповідно до частини другої статті 63 Закону України «Про вибори народних депутатів».
Отже, Верховний Суд зробив значний крок вперед, підтвердивши право громадських організацій, об’єднань і простих активістів збирати та оприлюднювати інформацію про високопосадовців для поширення протидії корупційних явищ в українських реаліях. Проте важливо пам’ятати, що отримувати таку інформацію потрібно в межах діючого законодавства про захист персональних даних.
[1] https://antac.org.ua.
Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».