Чи є право на «декретні» виплати, якщо не платили ЄСВ через воєнний стан?

Чи можуть жінки-підприємиці оформити «декретні» виплати, якщо скористалися можливістю не сплачувати єдиний соціальний внесок під час воєнного стану. У заплутаному питанні від клієнтки, яка звернулась до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини на Сумщині, розбиралися наші юристи.

Чи можуть жінки-ФОП отримувати «декретні» виплати?

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій жінці у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (або її доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами ( ч. 1 ст. 18 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до ст. 19 цього Закону, допомога по вагітності та пологах надається застрахованій людині у розмірі 100 відсотків від середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

В ст. 19 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», є визначення, що застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

З цих підстав жінка, яка зареєстрована фізичною особою-підприємцем, має право на отримання допомоги по вагітності та пологам з Пенсійного фонду України, як і наймана працівниця, якщо вона сплачувала єдиний соціальний внесок «за себе». При цьому неважливо, перебувала вона на єдиному податку чи загальній системі оподаткування.

Від чого залежить розмір виплат?

Розмір виплат жінкам-підприємицям залежить від величини єдиного соціального внеску, який вони сплачували протягом останнього року перед зверненням за «декретними». 

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (у 2023 році – 100 500 грн, це 15 мінімальних заробітних плат відповідно до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку (у 2023 році – 6700 грн).

Щоб дізнатися розмір допомоги, визначаємо суму середньоденної заробітної плати за розрахунковий період (12 місяців, які передують настанню страхового випадку). Приймаючи до уваги, що зазвичай ФОП платять мінімальний ЄСВ, середньоденна зарплата становитиме 220,11 грн (6700/30,44), де 30,44 – це середня кількість днів у місяці, яка встановлена Порядком № 1266 для використання в розрахунках.

Розмір допомоги залежатиме від тривалості «декретної» відпустки. Для більшості випадків це 126 календарних днів, отже сума до сплати становитиме 27 733,86 грн.

Чи є право на виплати, якщо не сплачувалось ЄСВ?

Згідно з п. 9-19 розд. VIII  Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе з 01.03.2022 року і протягом усього часу до скасування воєнного стану в Україні, а також протягом 12 місяців після його припинення/скасування.

Важливо зрозуміти, що це не є відстрочкою від сплати ЄСВ «за себе», а саме звільнення від сплати. Тобто будь-який ФОП-спрощенець чи ФОП-загальносистемник може скористатися цим звільненням і взагалі не нараховувати, не обчислювати і не сплачувати ЄСВ за себе за вказані періоди. Проте коли ФОП не сплачує ЄСВ «за себе», він не може вважатися застрахованою особою в цей період у розумінні Закону України № 2464-VI. Тобто ті місяці, за які соціальний внесок не сплачувався, не зараховуються людині до страхового стажу для призначення пенсії в майбутньому. Окрім того, така жінка-ФОП втрачає право на отримання від ПФУ допомоги по вагітності та пологах, а також допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Допомога від органів соціального захисту населення

Втім у таких жінок-підприємиць є можливість отримати грошову допомогу по вагітності та пологах від органів соціального захисту. Ці виплати врегульовані постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», яка встановлює право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами вагітним жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, і зокрема жінкам, зареєстрованим як суб’єкти підприємницької діяльності, які не беруть участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте сума цієї допомоги значно менше «декретних» від ПФУ – 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць (у 2023 році він дорівнює 2684 грн).

Для розрахунку суми допомоги також використовується середньоденна заробітна плата, вона становитиме 22,04 грн (671/30,44), де 671 грн – це 25% від прожиткового мінімуму у 2023 році – 2684 грн. І тоді для відпустки тривалістю 126 календарних днів сума допомоги буде дорівнювати 2777,04 грн (22,04*126).

Грошова допомога по вагітності та пологах від органів соціального захисту значно менше «декретних» від ПФУ – 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць (у 2023 році він дорівнює 2684 грн)

Роз’яснення від чиновників

Уявимо ситуацію, коли жінка-підприємиця скористалась можливістю звільнення від сплати ЄСВ під час воєнного стану та не сплатила єдиний внесок в окремі місяці на початку чи в середині встановленого Порядком №1266 12-місячного періоду для обчислення середньої заробітної плати. Чи можна її вважати на момент звернення за «декретними» незастрахованою особою, якщо за поточний звітний період вона сплатила ЄСВ у повному обсязі? Логічно припустити негативну відповідь, оскільки явних перешкод для цього в діючих нормативно-правових актах немає, бо ніде прямо не встановлено такої умови для ФОП сплачувати єдиний внесок за кожний з цих 12 місяців обчислення середньої зарплати.

Ба більше, Мінсоцполітики у листі-роз’ясненні від 01.07.2021 р. № 3637/0/290-21/45 наголошує: якщо у місяці настання страхового випадку ФОП не сплачено ЄСВ, така особа втрачає статус застрахованої особи, а відтак втрачає і право на отримання матеріального забезпечення відповідно до Закону № 1105, тобто право на отримання лікарняних і «декретних». Тобто іде мова про важливість сплати ЄСВ саме за місяць настання страхового випадку для визначення статусу.

Фізична особа-підприємець, яка не сплатила єдиний соціальний внесок, не є застрахованою особою у місяці несплати – такий висновок надає підрозділ Держпраці у Дніпропетровській області в своїй консультації від 09 серпня 2022 року (https://bit.ly/3qJMjeW). Інакше кажучи, якщо сплачено ЄСВ у місяці звернення – особа вважається застрахованою. 

Якщо сплачено ЄСВ у місяці звернення – особа вважається застрахованою. 

Таким чином, є підстави вважати жінку-підприємицю з «пропусками» в оплаті ЄСВ, але яка на момент настання страхового випадку сплатила ЄСВ, застрахованою особою, тобто такою, що має право на отримання допомоги по вагітності та пологах відповідно до Закону № 1105. В такому випадку для обчислення середньої заробітної плати у розрахунок включається дохід лише тих місяців з 12-місячного періоду, за які фактично було сплачено ЄСВ (взагалі не включати місяці, за які не було сплачено ЄСВ, у розрахунок немає підстав, бо причину несплати не можна вважати поважною у розумінні п. 3 Закону № 1266. 

Отже, залишається питання лише у розмірі «декретних»: якщо «пропусків» буде багато, то результат розрахунку виявиться співмірним з сумою допомоги, яку гарантовано можна отримати від органів соцзахисту за  ПКМУ № 1751.

Водночас, залишається відкритим питання: чи пристане на таку логіку Пенсійний фонд України, враховуючи тенденції при розгляді документів для призначення пенсії? Адже дуже часто рішення ухвалюються не на користь заявників. В будь-якому разі, у жінок-підприємиць завжди є можливість звернутися по правову допомогу до громадських приймалень УГСПЛ в різних регіонах України. Подивитися де найближча можна тут.

Правозахисниця Сумської громадської приймальні УГСПЛ Наталія Єсіна

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.