Чи будуть далі ліцензувати неурядові громадські організації?

Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів рекомендує парламенту підтримати за основу проект закону про внесення змін до Закону України “Про соціальні послуги” (щодо учасників ринку послуг).

Законопроектом пропонується обмежити сферу застосування Закону України “Про соціальні послуги” наданням вказаних послуг тільки за кошти державного і місцевого бюджетів та усунути вимоги щодо діяльності суб’єктів недержавного сектору, зокрема неприбуткових організацій і фізичних осіб тощо.

Члени Комітету зауважили, що для збереження єдиних законодавчих підходів в регулюванні умов надання соціальних послуг і максимально повного забезпечення інтересів їх користувачів, необхідно відобразити в єдиному нормативно-правовому акті основні умови належного забезпечення громадян соціальними послугами всіма суб’єктами та встановлення уніфікованих вимог до осіб, які надають такі послуги.

У зв’язку з цим звернуто увагу на той факт, що законопроектом пропонується обмежити сферу застосування закону лише соціальними послугами, що надаються за кошти державного та місцевих бюджетів. На думку народних депутатів, це обмежить можливості громадських організацій та унеможливить використання благодійних коштів у наданні зазначених послуг. 

Комітет вважає, що не можна погодитись із пропозицією щодо виключення із переліку складних життєвих обставин понять “самотність” та “зневажливі і негативні стосунки в сім’ї”, оскільки перше – по суті має на увазі одиноких громадян, у яких немає близьких, які повинні про них піклуватись (зазначене поняття застосовується також у статті 24 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні“, згідно якої самотнім громадянам похилого віку призначається щомісячна допомога або надається соціально-побутове обслуговування вдома державними установами). Інше поняття цілком кореспондується із визначенням “конфліктного і жорстокого ставлення у сім’ї” (частина 5 ст. 7 Закону України “Про соціальні послуги” ).

Слід також звернути увагу на необґрунтованість усунення із пропонованої редакції статті 19 Закону можливості оскарження рішення про відмову у наданні соціальних послуг до суду, що входить до складу загального конституційного права всіх громадян на судовий захист.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій