Чому заочні вироки колаборантам мають високі шанси на оскарження в ЄСПЛ?
Заочні вироки за колабораціонізм через 5-7 років можуть бути вдало оскаржені в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Про це Запорізькому центру розслідувань розповів директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало. В яких випадках Україні можливо доведеться сплачувати компенсацію?
Судити без присутності
Зараз в запорізьких судах розглядається чимало заочних справ за ст. 111-1 КК «Колабораційна діяльність», зазначає видання ЗЦР. Найбільш резонансним вироком за останні місяці є засудження Євгена Балицького, який очолив окупаційну владу на захоплених територіях Запорізької області. Масово йдуть вироки колаборантам «вище середньої» ланки – очільнику «народної міліції» Кам’янки-Дніпровської, Катерині Уманець, як голові окупаційної адміністрації Кирилівки та багатьом іншим. Одночасно з цим, правоохоронна система підбирається вже й до дрібніших посадовців – зараз відкриті заочні провадження на рядових працівників російської паспортної служби в Токмаку, які пішли туди працювати з української держслужби.
Якщо ці люди до моменту рішення ЄСПЛ на їх користь вже будуть ув’язнені, за винесеними вироками, то потім Україні доведеться сплачувати їм компенсацію «за відсижене».
Серед іншого, Україна також дотримується і міжнародних угод, зокрема і Конвенції з захисту прав людини. Якщо посадовці, які засуджуються сьогодні у хвилі масових заочних вироків, не втечуть до РФ під час деокупації, то вони потім можуть апелювати до частини 3 статті 6 цієї конвенції, яка торкається саме права на справедливий суд.
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;
b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;
c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або – за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника – одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;
d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення.
Директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало вбачає певні ризики в сьогоднішніх заочних вироках за колабораціонізм.
– Перш за все, Європейський суд що буде оцінювати? Він буде оцінювати, чи людина знала взагалі про те, що відбувається проти неї певний розгляд? Як вона про це дізнавалась? І якщо держава не доведе, що людина точно, стовідсотково знала про розгляд справи проти себе, і те, що вона усвідомлено не з’являлася, то Європейський суд розцінить це майже як стовідсоткове порушення прав людини.
А якщо людина знала, тоді вже Європейський суд буде оцінювати, чи могла вона ефективно скористатися своїми правами. Чи була її відмова брати участь в судовому засіданні усвідомленою, що це була така стратегія захисту. Чи людина не могла брати участь, враховуючи певні перешкоди, у тому числі воєнні дії? Зрозуміло, що якщо людина знаходиться на окупованій території, то проїхати у Запоріжжя на судовий розгляд технічно неможливо. Хоча це питання буде питанням спору, але моя особиста оцінка, що з високою ймовірністю суд стане на позицію заявників в цій справі.
Як зазначає Михайло Тарахкало, Європейський суд зважує також на те, щоб в національному законодавстві існувала доступна процедура перегляду подібних заочних вироків. В Україні такого зараз немає. А лінія фронту та бойові дії не є чимось надзвичайним в розумінні ЄСПЛ, вже є прецеденти розгляду вироків, винесених під час конфліктів на Балканах.
– Є практика Європейського суду, і вона чітко передбачає необхідність у разі того, якщо було винесено вирок людині заочно, щоб вона могла мати можливість цей вирок переглянути, коли вона про нього дізнається.
Така ж сама ситуація була, наприклад, коли Хорватія судила громадян Сербії, які виїхали і надалі знаходились на території Сербії. І там ЄСПЛ встановлював порушення прав засуджених, хоча в Хорватії була, на відміну від України, процедура перегляду заочних вироків, але вона була визнана недостатньою – розповідає директор Центру стратегічних справ УГСПЛ.
Що робити?
Відтак, зараз в Україні є два шляхи, що робити з чисельними заочними вироками. Або приймати додатковий закон, за яким людина, засуджена заочно, може вимагати перегляду вироку. Або чекати, коли засуджені за цими вироками отримають, з великими шансами на успіх, рішення на свою користь в ЄСПЛ, почнуть вимагати грошових компенсацій і повторного перегляду своїх справ. І якщо знакові посадовці на окупованих територіях скоріш за все втечуть до РФ під час звільнення, то дрібна та середня ланка можуть залишитись та піти цим шляхом.
Матеріал підготовлено Запорізьким центром розслідувань.
Джерело фото головного зображення: depositphotos.com
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube