Публікація

Чому українці бояться людей з неслов’янською зовнішністю?

Все частіше в національних ЗМІ з’являються повідомлення про випадки нападу на іноземців. Чи насправді українці почали ставати ксенофобами і расистами? І якщо так, то чому з’явилися подібні тенденції? Учасники всеукраїнської конференції «Громадянські дії проти расизму та ксенофобії у сучасній Україні» що днями проходила в Києві, спробували відповісти на це питання.

То що ж таке ксенофобія та расизм?

Ксенофобія (Xenophobia). Походить від грецьких слів “ксенос” (незнайомий, іноземний або іноземець) і “фобія” (боязнь). Ксенофобія – це будь-яка постійна, ірраціональна або надмірна боязнь (або ненависть) до іноземців або незнайомців, не обов’язково оформлена, заохочувана, терпима або стимульована властями. (Словник з прав людини).

Слово «расизм» вперше було зафіксовано французьким словником Ларусса в 1932 році і трактувалось як «система, що стверджує перевагу однієї расової групи над іншими».

Виходячи з визначень можна зробити висновок, що підставою зростання цих, безперечно, негативних явищ у суспільстві, є страх. Страх перед не схожими на себе людьми. Страх виявитися гіршими ніж інші.

Звідки ж береться цей страх у українців, які завжди були толерантними та гостинними?

Євген Захаров, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини вважає, що основна причина – це вплив Росії. Хтось відпрацьовує гранди, переконаний пан Захаров. Він навів декілька прикладів, що підтверджують його версію, зокрема, коли в Харкові студенти здійснювали факельну ходу біля гуртожитків, де проживають іноземці. З вигуками «Украина для украинцев», чомусь російською мовою, вони шукали жертв для побиття і іноді знаходили. Подібні заходи здійснювались декілька разів з п’ятниці на суботу. Погодьтесь, дійсно складно уявити, щоб українська молодь саме так проводила вечір п’ятниці.

Іноді причиною для побиття іноземців стає елементарне відчуття безкарність винних осіб. Адже жертвам побиття, що опинилися в незнайомій країні легше замовчати факт нападу, аніж звернутися до міліції. Чому? Тому що там, частіше за все, починаються проблеми з документами. Аби залагодити проблему міліціянти вимагають у іноземців гроші (це визнав під час свого виступу і Олег Мартиненко начальник управління моніторингу дотримання прав людини в ОВС). Іноді і самі б’ють. Для профілактики злочинності.

Правоохоронні органи чомусь вважають, що саме іноземці, та люди неслов’янської зовнішності є основною загрозою для спокою українських громадян. Здається, на думку представників МВД, неслов’янське походження громадян є ознакою потенціального злочинця.

Відомий харківський адвокат В’ячеслав Манукян розповідає, що кожного разу, перш ніж вийти на вулицю, змушений перевіряти, чи взяв він з собою документи. Інакше обов’язково затримають. Після чергового відвідання відділку міліції адвокат написав листа до посадових осіб Харківського УМВД, з проханням пояснити за що його було затримано. На що отримав офіційну відповідь, де посадова особа пояснювала, що сталося це «через характерну зовнішність пана Манукяна».

На сьогодні В’ячеслав Манукян ініціював судовий процес, де просить визнати практику перевірки документів у людей з «характерною зовнішністю» незаконною. Поки що суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Проте адвокат не збирається зупинятися. Далі – апеляційна інстанція.

Страх українців перед іноземцями та людьми іншої етнічної приналежності успішно породжують і засоби масової інформації. Зокрема чи не в кожній статті про мігрантів журналісти пишуть про те, що іноземці привозять до України екзотичні хвороби. Проте, за словами відомого журналіста Максима Буткевича, Міністерством охорони здоров’я за всі роки незалежної нашої держави жодного випадку спалаху екзотичних хвороб зафіксовано не було.

Повертаючись до впливу Росії, не можна не звернути увагу на те, що саме звідти почався рух скінхедів в пострадянських країнах. Звідти він прийшов і на Україну. «Скіни» несподівано і не спровоковано нападають на перехожих з неслов’янською зовнішністю. Це молодіжний рух, в субкультурі якого важливе місце займає нацистка символіка та рісиська ідеологія. А до стилістичних особливостей – агресивна модель поведінки.

На разі, по даним МВД в нашій країні нараховується близько 500 скінхедів.

За висновками, опублікованими в доповіді В’ячеслава Ліхачова експерта Конгресу національних громад для подолання проблеми расизму та ксенофобії державі потрібно застосовувати не лише репресивні методи. Як державі, так і громадським організаціям потрібно докласти зусиль в першу чергу в культурі освіти, аби впровадити в суспільство основи толерантності.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування