Публікація

Чому погано фінансують суди в Україні?

Рахункова палата України оприлюднила висновки про виконання Державного бюджету України та використання бюджетних коштів за 2003 рік. У висновках зазначено, що „відсутність у Державній судовій адміністрації належного управління фінансовими і матеріальними ресурсами призвели до бюджетних правопорушень, неефективного використання державних коштів і втрат бюджету на суму 8,1 млн. гривень”. Також Рахункова палата відзначає, що життєвий рівень українців залишається найнижчиим у Європі.

Висновок Рахункової палати України щодо ДСАУ обґрунтовується наступним:

1) Вартість будівель та споруд, отриманих ДСАУ від АК АПБ „Україна” і викуплених Кабінетом Міністрів України в погашення боргів банку, завищена. А частина іншого викупленого майна непридатна до використання судами.

Тільки за чотирма прийнятими об’єктами перевищення експертної ціни нежилих приміщень над ціною, визначеною місцевими органами влади, становило 4,4 млн. гривень. У шести регіонах викуплено майно, що непридатне до використання судами, зважаючи на його функціональну специфічність (дизельні електростанції та генератори, грошово- та монетно-лічильні машини, автомати для упаковки купюр тощо), а також 49 комп’ютерів у неробочому стані на загальну суму 0,5 мл. гривень (тобто по 10 тисяч за кожний неробочий комп’ютер).

2) Також в порушення вимог чинного законодавства загальними та спеціалізованими судами (крім судів, що забезпечуються територіальними управліннями ДСАУ), протягом 2003 року отримано благодійну допомогу та матеріальні цінності на суму 4,1 млн. гривень, що є прихованою формою фінансового впливу на суддів, тобто хабаром.

3) Не дотримувались вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року „Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок держави і місцевих бюджетів”, якою гранична сума на придбання автомобіля для керівника бюджетної установи встановлена в розмірі 40 тис. гривень. Апеляційним та господарським судами міста Києва придбано, відповідно, два автомобілі „Опель Омега” за ціною 187 тисяч гривень та автомобіль „Шкода” вартістю 137,2 тисячі гривень, в результаті чого з порушенням вимог зазначеної постанови використано 391,2 тисячі гривень.

І це в умовах, коли суди не мають коштів на виклик свідків до суду, надсилання листів чи доставки обвинуваченого на судовий розгляд і просять громадян з поданням позовної заяви здавати зкоросшивачі та іншу канцелярію!

До сьогодні ДСАУ не взяла на облік та не відображає у щвітності, а значить і не звітує щодо неї, вартість адміністративних будівель місцевих судів загальної юрисдикції на суму 13,7 млн. гривень, а також транспортних засобів, що створює умови для різного роду правопорушень.

Державна судова адміністрація України створена перш за все для господарського забезпечення діяльності судів та суддів, але з цих висновків стає зрозумілим інше призначення цього органу.

При усіх марнотратства, зазначених у Висновках Рахункової палати України, в них зазначається, що „життєвий рівень в країні є одним з найнижчих у Європі – майже 70 % населення проживає на рівні бідності, а 27 % – за межею бідності”.

Офіційний рівень безробіття становить 3,6 % працездатного населення, але за методологією Міжнародної організації праці у 2003 році кількість безробітних становила 9,6 % або кожний десятий не мав офіційного заробітку, а за межами країни шукали роботу від 5 до 7 млн. громадян.

Значною проблемою залишається не виконання Державним казначейством судових рішень щодо стягнення належних громадянам і не виплачених сум заробітної плати, інших виплат, пов’язаних із трудовими відносинами.

За даними Державної виконавчої служби, протягом 2003 року органам Державного казначейства передано 23,5 тисяч таких виконавчих документів на суму 22,7 млн. гривень, з них підлягало виконанню за рахунок державного бюджету – 23 тисячі виконавчих документів на суму 22,1 млн. гривень. Виконано за рік лише 15,8 тисяч документів на суму 15,8 млн. гривень. При цьому повернуто Держказначейством без виконання 7,2 тисячі виконавчих документів на загальну суму 6,3 млн. гривень, з посиланням на недостатність або відсутність коштів, однак випадків, коли виділені бюджетні призначення не забезпечували би виконання судових рішень не зафіксовано. Тобто не виконання є просто надуманим. Чого тоді дивуватися напливу скарг від громадян до Європейського суду з прав людини щодо не виконання судових рішень, що є порушення статті 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод.

Висновки містять безліч прикладів зловживань посадових осіб, які призвели до значних втрат державного бюджету.

Видається, що у західній демократії подібні висновки та факти призвели би до неминучих звільнень відповідних працівників та гучних кримінальних процесів. Проте ми живемо в умовах української так званої демократії, де реакція на такі висновки відсутня взагалі.

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування