Черкащина: як волонтери та правозахисники УГСПЛ допомагають переселенцям адаптуватися на новому місці
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на Черкащину переселилося близько 150 тисяч мирних жителів зі Сходу та Півдня країни, які втекли від війни. Ці люди потребували різного роду допомоги, включаючи житло, їжу, роботу, засоби першої необхідності, а також юридичну, освітню та психологічну підтримку.
Громада області організувала спільний волонтерський рух, щоб допомогти переселенцям повернутися до нормального життя. Зокрема, органи місцевого самоврядування, громадський сектор, малий і великий бізнес об’єдналися за підтримки донорів і фондів для втілення цієї мети. У територіальних громадах організовано багато гуманітарних штабів та волонтерських центрів.
Черкаський правозахисний центр (на базі якого працює Громадська приймальня УГСПЛ у м. Черкаси), ГО «Черкаська молодіжна рада» та ГО «Звенигородщина активна» суттєво змінили спрямованість своєї діяльності у зв’язку із викликами, що поставила війна. Волонтери постійно забезпечують постраждалих, які приїжджають на Черкащину, гуманітарними та гігієнічними наборами, житлом та усією необхідною допомогою для кращої інтеграції.
Детальніше про важливу роботу щодо адаптації нових мешканців області розповіли керівники цих громадських організацій.
Переселенцям потрібна різнопланова допомога, включно з юридичною. Ті, що пережили війну, часто потребують консультацій в сфері трудового, сімейного та житлового права. Юристи нашої приймальні відразу долучилися до надання безоплатної підтримки.
«За сім місяців війни ми допомогли близько тисячі людей у вирішенні їх правових питань»,— зазначає Тарас Щербатюк, координатор громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини в м. Черкаси.
Особливу увагу правники приділяють житловій проблемі нових членів та членькінь громади. Волонтерів не влаштовувала непоодинока ситуація: людина приїзджає, її селять в дитячий садочок чи школу, і забувають про неї. Але ці місця придатні лише для тимчасового поселення, і тому місцева громадськість почала працювати над питанням створення постійного житля для нових мешканців регіону. Тарас Щербатюк розповів що саме було зроблено.
Спочатку проаналізували місця поселення ВПО та наявність фондів житла в територіальних громадах. Також було напрацьовано нормативну базу на місцевому рівні, щоб постраждалі отримали належний захист на новому місці. Потім в цей процес активно включилась обласна влада та міська рада, які разом з місцевими активістами стали шукати приміщення для постійного проживання.
Сьогодні осередок небайдужих черкащчан працює над прорахунком вартості необхідної допомоги та комунікує з міжнародними та національними донорами. Усе це заради того, щоб житлові права перселенців/ок були дотримані в повному обсязі, — пояснює представник УГСПЛ.
Проте не зважаючи на свій юридичний профіль, команда не могла стояти осторонь масштабної гуманітарної кризи, що торкнулася тисяч втікачів від війни. Тому було прийнято рішення започаткувати центр гуманітарної підтримки. З 24 лютого завдяки його роботі продукти харчування, засоби особистої гігієни, постільну білизну, розкладачки та інши базові для життя речі отримали майже 6 тисяч осіб. Ще одним напрямком стала допомога різним ініціативам з громад в отриманні гуманітарної допомоги та налагодженню роботи їх гуманітарних центрів. На додачу до цієї діяльності, встигають правозахисники підтримувати і малозабезпечені сім’і з дітьми. Станом на зараз більше 2 тисяч родин отримали дитяче харчування, каші та солодощі.
Про проєкт «Співдія Хаб Черкаси» та роботу з молоддю, що пережила війну, розповів Володмир Панченко з Черкаської молодіжної ради.
Тисячі українців бігли від війни, смерті та окупації на Черкащину майже без нічого — ані документів, ані одягу, ані засобів гігієни. І перше, що зробила місцева активна громадскість, — запустила проєкт “Співдія Хаб Черкаси”, через який видавали гуманітарні та гігієнічні набори переселенцям в місті та області. Наступним кроком став запуск роботи психолога та соціального робітника, щоб покращити інтеграцію ВПО в новій громаді.
«Ми розуміємо, що найголовніше — інтегрувати до нашого міста людей, які втратили майже все, тому ми займаємось, зокрема, освітніми програмами для діток. Через них взаємодіємо з їх батьками. Дорослим необхідна соціалізація, адже через сильний стрес багато з них проводить багато часу замкненими у своїх квартирах», — говорить представник громадського сектору.
Піклується молодіжна організація і про свою безпосередню аудиторію, адже юні українці через війну стикнулися зі схожими проблемами, що й дорослі, — необхідність соціалізації та налагодження комунікації з місцевими, пошук свого місця в новому середовищі. Щоб здолати ці виклики, Черкаська молодіжна рада орагнізовує заходи з психологічної підтримки та розвиває неформальну освіту, що посилює молодь новими знаннями.
Ще одна організація, попри свій юний вік (працює другий рік), відома тим, що об’єднала громаду для вирішення суспільних проблем. Більша частина «Звенигородщини активної» — це активна молодь, що хоче через самореалізацію та спільнодію будувати успішне майбутнє в рідному районі. З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну разом з місцевими мешканцями/ми вони швидко стали допомагати долати тяжкі наслідки війни.
Після 24 лютого всі місцеві включилося в боротьбу з російськими окупантами. Майже кожний другий житель громади став волонтером чи громадським діячем, — розповідає голова ГО «Звенигородщина активна» В’ячеслав Голіков. На рахунку «Активної Звенигородщини» — заснування гуманітарно—волонтерського центру, який допомагає ЗСУ, ВПО та надсилає допомогу до деокупованих районів і місць, де набільша гуманітарна криза.
«Наш центр вже зміг роздати сотні тон гуманітарної допомоги: одягу, постільної білизни, продуктів харчування, засобів гігієни. Ми допомагали поселятися. Були моменти, коли люди просто розміщувалися на підлозі, бо не було на чому спати. В таких випадках ми шукали для них навіть меблі», — зазначає голова ГО В’ячеслав Голіков.
Відомий звенігородський волонтер також додає, що путін в цій війні недооцінив потужну силу українського громадського сектора, що єдиним фроном з Українським Військом дає відсіч ворогу.
Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим внаслідок війни Росії проти України. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.
Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, за матеріалами Українського кризового медіа–центру.
Мережа громадських приймалень УГСПЛ надає допомогу постраждалим від війни за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.