Черги на кордонах, лотерея, бронь за рівнем статків: Павліченко про виклики мобілізації

Напередодні розгляду законопроекту про мобілізацію на пропускних пунктах утворились довжелезні черги. За словами очевидців, прикордонники  не випускають з України чоловіків. Подекуди «розвертали» навіть тих, хто вже неодноразово виїжджав за кордон та повертався. Якими нормами в таких випадках керуються прикордонники – розбиралися журналісти Українського радіо разом із виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком. 

– Найбільша проблема в тому, що правова основа в Україні відстає від реальності, яка утворилась. За два роки так і не вдалось побудувати систему, яка б дозволяла встановити точне місце перебування військовозобов’язаного та розуміти яким є мобілізаційний резерв. Натомість, ми спостерігали, як одні органи перекидали вручення повісток іншим, а ті влаштовували обходи кафе та спортзалів. Україні потрібні якісні зміни в процесі мобілізації, – розповів в ефірі Українського радіо виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко. 

–  Постає питання, що всі військовозобов’язані, навіть за умови відстрочки, мають звірити свої дані у ТЦК. Найпевніше, що більшість українців з цієї категорії цього не зробила раніше і просто перетинала кордон з документами, які підтверджували цю відстрочку. А звірити дані мають усі, крім так званих “білих квитків”. Інспектори Держприкордонслужби вдаються до формально-прискіпливих або занадто ретельних перевірок документів. Скоріш за все у них є перелік довідок, які можуть викликати сумнів. Неодноразово у мережі виникали повідомлення про фіктивні печатки нотаріусів та лікарів ВЛК, підроблені документи. Але з чим та як звіряються дані – достеменно ніхто не знає: ця інформація Держприкордонслужби таємна. 

Жеребкування та мобілізація за рівнем заробітку: що думають правники? 

Напередодні розгляду законопроекту щодо мобілізації в мережі розгорнулося обговорення ідеї з лотереєю на рахунок служби. Президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019–2020 роках Тимофій Милованов запропонував на своїй Facebook-сторінці ідею «жеребкування»: призивати у військо тих, хто народився, наприклад, в певний день та місяць. Прибічники такого підходу кажуть, що ідея з жеребкуванням не нова і використовувалася в інших країнах, зокрема, в США. 

Більшість користувачів таку ідею не підтримало. Неприйнятною її вважає і виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

– Це більше на жарт було схоже – використання такої аналогії і звернення до тих інструментів, які використовувалися вже понад 50 років тому. У США ситуація була трохи іншою. Була велика кількість людей, з яких треба було вибирати, була велика кількість тих, хто був зареєстрований для несення військової служби, у тому числі для військової операції у В’єтнамі. Але в Україні інша ситуація. У нас немає необхідної кількості, з-поміж кого можна вибирати. І у цьому є дві великі різниці, – прокоментував це питання для Радіо Свобода Павліченко. 

Також у Офісі президента обговорюють ідею не мобілізовувати чоловіків з зарплатнею у 34 або 66 тисяч гривень, які сплачують податки. Таку інформацію поширили деякі ЗМІ. 

Правозахисник цю ідею вважає нереалістичною. 

– Я думаю, це така пробна кулька, яка запущена з метою прозондувати, як буде ставитися суспільство до такої пропозиції. Зрозуміло, що ті, хто мають такий ресурс, можуть вдатися до цього фактично «відкупного» від мобілізації. Вони будуть зацікавлені і будуть підтримувати цю ініціативу. Але насправді виходимо з того, що ті, хто до сьогодні не мав такої досить високої зарплати в межах 1000 доларів на місяць, і в силу життєвих обставин не можуть отримати таку зарплату, вони опиняються у більш вразливому становищі, і це дискримінація відносно такої категорії осіб. 

Такий механізм «бронювання» за рівнем зарплатні несе в собі не лише корупційні ризики, а й соціальне обурення через дискримінацію.