![](https://www.helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2024/07/zahlushky_UHSPL_750-_450-piks_2024_07_01T181703_118-380x145.png)
Громадські організації вимагають не обмежувати дітей з окупованих територій та ВПО у доступі до освіти
Нещодавно в Міністерстві освіти і науки України запропонували на прийняття проєкт наказу «Про затвердження порядку...
01 July 2024
10.01.2024
Напередодні розгляду законопроекту про мобілізацію на пропускних пунктах утворились довжелезні черги. За словами очевидців, прикордонники не випускають з України чоловіків. Подекуди «розвертали» навіть тих, хто вже неодноразово виїжджав за кордон та повертався. Якими нормами в таких випадках керуються прикордонники – розбиралися журналісти Українського радіо разом із виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Павліченком.
– Найбільша проблема в тому, що правова основа в Україні відстає від реальності, яка утворилась. За два роки так і не вдалось побудувати систему, яка б дозволяла встановити точне місце перебування військовозобов’язаного та розуміти яким є мобілізаційний резерв. Натомість, ми спостерігали, як одні органи перекидали вручення повісток іншим, а ті влаштовували обходи кафе та спортзалів. Україні потрібні якісні зміни в процесі мобілізації, – розповів в ефірі Українського радіо виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
– Постає питання, що всі військовозобов’язані, навіть за умови відстрочки, мають звірити свої дані у ТЦК. Найпевніше, що більшість українців з цієї категорії цього не зробила раніше і просто перетинала кордон з документами, які підтверджували цю відстрочку. А звірити дані мають усі, крім так званих “білих квитків”. Інспектори Держприкордонслужби вдаються до формально-прискіпливих або занадто ретельних перевірок документів. Скоріш за все у них є перелік довідок, які можуть викликати сумнів. Неодноразово у мережі виникали повідомлення про фіктивні печатки нотаріусів та лікарів ВЛК, підроблені документи. Але з чим та як звіряються дані – достеменно ніхто не знає: ця інформація Держприкордонслужби таємна.
Жеребкування та мобілізація за рівнем заробітку: що думають правники?
Напередодні розгляду законопроекту щодо мобілізації в мережі розгорнулося обговорення ідеї з лотереєю на рахунок служби. Президент Київської школи економіки, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у 2019–2020 роках Тимофій Милованов запропонував на своїй Facebook-сторінці ідею «жеребкування»: призивати у військо тих, хто народився, наприклад, в певний день та місяць. Прибічники такого підходу кажуть, що ідея з жеребкуванням не нова і використовувалася в інших країнах, зокрема, в США.
Більшість користувачів таку ідею не підтримало. Неприйнятною її вважає і виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.
– Це більше на жарт було схоже – використання такої аналогії і звернення до тих інструментів, які використовувалися вже понад 50 років тому. У США ситуація була трохи іншою. Була велика кількість людей, з яких треба було вибирати, була велика кількість тих, хто був зареєстрований для несення військової служби, у тому числі для військової операції у В’єтнамі. Але в Україні інша ситуація. У нас немає необхідної кількості, з-поміж кого можна вибирати. І у цьому є дві великі різниці, – прокоментував це питання для Радіо Свобода Павліченко.
Також у Офісі президента обговорюють ідею не мобілізовувати чоловіків з зарплатнею у 34 або 66 тисяч гривень, які сплачують податки. Таку інформацію поширили деякі ЗМІ.
Правозахисник цю ідею вважає нереалістичною.
– Я думаю, це така пробна кулька, яка запущена з метою прозондувати, як буде ставитися суспільство до такої пропозиції. Зрозуміло, що ті, хто мають такий ресурс, можуть вдатися до цього фактично «відкупного» від мобілізації. Вони будуть зацікавлені і будуть підтримувати цю ініціативу. Але насправді виходимо з того, що ті, хто до сьогодні не мав такої досить високої зарплати в межах 1000 доларів на місяць, і в силу життєвих обставин не можуть отримати таку зарплату, вони опиняються у більш вразливому становищі, і це дискримінація відносно такої категорії осіб.
Такий механізм «бронювання» за рівнем зарплатні несе в собі не лише корупційні ризики, а й соціальне обурення через дискримінацію.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Нещодавно в Міністерстві освіти і науки України запропонували на прийняття проєкт наказу «Про затвердження порядку...
01 July 2024
22-23 червня відбувся Дебатний турнір ім. Василя Овсієнка для студентів юридичних клінік «Права людини в...
28 June 2024
Виклики, що постали перед Україною спочатку з гібридним, а опісля, і повномасштабним вторгненням Росії, перетворили...
28 June 2024
Застосування санкцій сьогодні є поширеним заходом в Україні з огляду на необхідність реагування на виклики...
28 June 2024