Через бездіяльність чиновників Україна буде платити за порушення прав людини в зоні АТО та в Криму

Анексія Криму та військовий конфлікт на Донбасі можуть викликати велику кількість скарг громадян до Європейського суду з прав людини. Адже ці території, попри загарбницькі дії РФ, залишаються за Україною, яка відповідальна на міжнародному рівні за порушення гарантованих Конвенцією прав людини. Хоча цей же документ, зокрема його стаття 15, надає можливість нашій країні уникнути такої відповідальності, узявши відступ від зобов'язань під час надзвичайної ситуації. Але таким правом, яке оберігає Україну від сплати у разі програшу справ у ЄСПЛ заявникам з окупованих територій у Криму та на Донбасі великих сум компенсацій, не квапляться скористатися наші чиновники. У чому особисто переконався юрист громадської приймальні УГСПЛ у Житомирі Богдан Бондаренко.

Він надіслав інформаційні запити у три інстанції – Міністерство юстиції, яке відповідальне за правові відносини України, Міністерство закордонних справ, що представляє нашу державу на міжнародному рівні, та Генпрокуратуру. «Вибір останньої – продиктований тим, що розміри відшкодування на Донбасі від дій терористів та бездіяльності міністра внутрішніх справ Авакова у сфері вчасної ротації міліцейських підрозділів, а також бездіяльності правоохоронців у березні-квітні 2014 року під час захоплення бандформуваннями органів влади, можуть переплюнути "газову справу" або ж спір про валютні резерви НБУ. І хтось же повинен відповісти за нанесені державі збитки, відповідно до статті 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість», –упевнений юрист УГСПЛ Богдан Бондаренко.

У своїх запитах він зазначив, що стаття 15 Конвенції передбачає відступ від зобов'язань під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації. Будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом. Наведене вище положення не може бути підставою для відступу від статті 2 (право на життя), крім випадків смерті внаслідок правомірних воєнних дій, і від статей 3 (заборона катування), 4 (заборона рабства і примусової праці (п.1)) і 7 (ніякого покарання без закону).

Також Богдан Бондаренко нагадав чиновникам, що для того, аби скористатися правом на відступ від своїх зобов'язань, будь-яка Висока Договірна Сторона повинна у повному обсязі поінформувати Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи і причини їх вжиття. Вона також має повідомити Генерального секретаря Ради Європи про час, коли такі заходи перестали застосовуватися, а положення Конвенції знову застосовуються повною мірою.

Відповіді, які надійшли від цих інстанцій, є свідченням того, що чиновники та правоохоронці не зацікавлені у захисті України від багатомільярдних збитків Державного Бюджету України (щодо виплати сатисфакції). Адже у Генпрокуратурі зазначили, що із питань, викладених у запиті юриста УГСПЛ Богдана Бондаренка, ГПУ не є розпорядником запитуваної інформації. Відмежувалося від цієї справи і Міністерство закордонних справ, яке «перекинуло» запит Богдана Бондаренка за належністю до іншого органу влади.

Більш менш змістовна відповідь надійшла від Міністерства юстиції за підписом Урядового Уповноваженого у справах ЄСПЛ Наталії Севостьянової, яка зазначила, що з огляду на проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях Міністерством юстиції України опрацьовувалося питання щодо направлення до Ради Європи заяви про відступ від зобов'язань на підставі статті 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. «Так, на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року № 875/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 04 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях» щодо направлення відповідно до статті 15 Конвенції Генеральному секретарю Ради Європи від імені України заяви про вжиття Україною на окремих територіях у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій і Луганській областях у зв'язку з наявною суспільною небезпекою, яка загрожує життю нації, заходів, що відступають від зобов'язань України за цією Конвенцією, Міністерством юстиції України було направлено Міністерству закордонних справ України відповідні пропозиції та документи», — йдеться у відповіді Урядового Уповноваженого у справах ЄСПЛ Наталії Севостьянової

Тож, як бачимо, саме Міністерство закордонних справ є останньою ланкою у системі державних органів влади, відповідальною за направлення до Ради Європи заяви про відступ від зобов'язань на підставі статті 15 Конвенції. Але відписка його чиновників на запит Богдана Бондаренка засвідчує, що там ніхто нічого з цього приводу навіть не починав робити. Хоча уже сьогодні на розгляді Урядового Уповноваженого у справах ЄСПЛ перебуває низка справ, пов’язаних із порушеннями Конвенції з огляду на події, що мають місце на тимчасово окупованій території АР Крим та на окремих ділянках Донецької та Луганської областей, які, щоправда, не вимагають від України компенсації.

Проте, не виключено, що таких справ проти України з часом стане значно більше, оскільки Крим ніхто не квапиться українцям повертати, а на Донбасі криза лише поглиблюється. І серед них з’являться такі, що вимагатимуть сатисфакцій, які у разі програшу справи у ЄСПЛ доведеться виплачувати із держбюджету України, тобто з кишень кожного українця. У чому буде чимала провина державних органів влади, що не вжили вчасно відповідних заходів.