У 2016 році до юристів приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної групи «Січ» у Дніпрі звернулась Наталія Клименко, мешканка Мар’їнки Донецької області. Влітку 2015 року під час сильних обстрілів в місті один із снарядів влучив в будинок, де вона мешкала з чоловіком та трьома дітьми. Сталося це вночі, коли родина спала. У результаті прямого потрапляння снаряду в будинок, дах обвалився прямо на родину. Під завалами ледве вдалося відшукати дітей та витягнути. Поспіхом родина сховалась у підвал і там вже помітили, що найменша дитина – п’ятимісячна дочка Лілія була сильно травмована. На місце прибули військові, викликали швидку допомогу та доставили дитину у місцеву лікарню, а згодом гелікоптером у Дніпро. Лікарі до останнього боролися за життя Лілі, але врятувати дитя не вдалося – 30 серпня 2015 року від отриманих травм дитина померла.

Наталія звернулась до юристів УГСПЛ з проханням допомогти їй встановити винних у смерті дитини, а також отримати компенсацію за зруйноване житло – родині не було, де жити, під час обстрілу був зруйнований й батьківський будинок, який жінка отримала у спадщину.

“Ми допомогли скласти заяву до поліції щодо вбивства дитини у результаті терористичного акту. Справу відкрили, Клименко визнали потерпілою. Але розслідування, за словами жінки, взагалі не відбувалося, хоча можна було опитати свідків – військових, які бачили, та провести експертизи – воронка від снаряду вціліла. Ми тривалий час зверталися до прокуратури – обласної і генеральної, але результатів не було. Нам нічого не залишалося, як написати скаргу в Європейський суд з прав людини за ст. 2 Конвенції про права людини – право на життя, ст. 1 Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод – захист власності, ст. 13 – право на ефективний засіб юридичного захисту (неналежне розслідування злочину). Скарга була прийнята, чекаємо розгляду”, – говорить Ксенія Онищенко, юристка приймальні УГСПЛ на базі Правозахисної групи «Січ» у Дніпрі.

Що ж стосується питання житла, то воно на стадії вирішення.

Справа в тому, що представники військово-цивільної адміністрації дуже довго не хотіли проводити обстеження обох будинків, посилаючись на нібито відсутність дозволу від командувача Операції об’єднаних сил (ООС) на право перебувати на даній території.

“Але ми зробили запит командувачу ООС, і той повідомив, що у Мар’їнці по вулиці, де стояв будинок Наталії немає жодних обмежень. А якщо немає обмежень, то дозвіл за цим порядком не є обов’язковим, за ним можна взагалі не звертатися, – зазначає Ксенія. – Натомість військово-цивільна адміністрація (ВЦА) наділила себе якимись повноваженнями приймати рішення всупереч існуючим нормам і всупереч ситуації, яка виникає. І коли ми почали детально розбиратися в цій справі, порівнювати та аналізувати відповіді командувача ООС і ВЦА, зрозуміли, що документи підроблені. З’ясувалося, що представники військово-цивільної адміністрації навіть не зверталися на той час з запитом до командуючого ООС – тобто вони ввели всіх в оману, посилаючись на неіснуючі документи. Запит було надіслано вже значно пізніше ніж Клименко отримала відмову від ВЦА в проведенні обстеження”.

Після розголосу та запитів громадськості батьківський будинок Наталії Клименко все-таки був обстежений, складено акт, за яким визнано його непридатним. Прізвище Наталії додали до списку осіб для призначення компенсації. Донецька обласна комісія визнала її право на отримання компенсації у 300 тис. грн. (а це максимально визначений розмір). У листопаді 2021 року кошти надійшли на особистий рахунок, і Наталія з сім’єю нарешті придбали житло.

Другий будинок Наталії Клименко комісія наразі визнала придатним для життя. Але за словами самої Наталії та свідків відремонтувати його просто неможливо.

“Порядок, який надає можливість громадянам отримати 300 тисяч гривень за зруйноване житло, настільки недосконалий, що вже на початковому етапі, під час обстеження житла, постраждала особа може бути позбавлена права отримати передбачену компенсацію, – говорить Онищенко. – Для обстеження залучені не фахівці, а звичайні працівники з військово-цивільної адміністрації, депутати. Зі слів Наталії, яка була присутня при обстеженні свого будинку, комісія у складі чотирьох осіб не наближались до будинку взагалі, стояла на відстані чотирьох метрів та оцінювала ступінь пошкодження візуально. Тобто жодних замірів не проводилось, тріщини на несучих стінах і відсутність частини даху їх взагалі не здивували. “Якщо стіни є, то відремонтувати можна”, – зазначили члени комісії. Те що будинок знаходиться в двох метрах від позицій військових, і навіть перебувати на території домоволодіння вже небезпечно, не вплинуло на результати проведеного розслідування. Будинок було визнано пошкодженим, але придатним для проживання. Насправді, там нема що ремонтувати, тільки знести”. Юристка порекомендувала Наталії ще раз подати документи на обстеження будинку – обмежень щодо кількості звернень для обстеження зруйнованого або пошкодженого житла законодавством не визначено. А щоб все було об’єктивно, запропонувати долучити до процесу експертів архітектуробудування для складання додаткової експертизи про придатність будинку до проживання і відповідність санітарним нормам.

Чому люди, які втратили житло, змушені так складно виборювати своє право на виплати – сказати важко. Юристка припускає, що недосконалість законодавства не єдина проблема, є ще людський фактор.

Нагадаємо, 9 грудня 2021 року Кабмін ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації». Вона, пояснюють у міністерстві, дозволяє поліпшити механізм виплати компенсацій громадянам. А саме: за житло, яке було зруйноване, а потім повністю або частково відбудоване, і не тільки за один об’єкт, а одразу кілька. У разі незгоди із рішенням комісії з обстеження, надається право на проведення повторного обстеження з обов’язковим залученням відповідних фахівців, зокрема представників Командувача об’єднаних сил, представників громадських об’єднань та неприбуткових організацій. Окрім того, постановою органи державної влади зобов’язуються проводити інформування населення стосовно порядку надання грошової компенсації в усі можливі способи. Покрокова інструкція щодо порядку та умов отримання грошової компенсації буде оприлюднена незабаром.

За даними Моніторингової Місії ООН з початку війни на Донбасі у 2014 році було пошкоджено або зруйновано понад 50 тисяч будинків по обидві сторони від лінії розмежування. З них приблизно 20 тисяч на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей. Компенсація шкоди цивільним, яка була спричинена внаслідок збройного конфлікту, передбачена міжнародним правом, і є одним із елементів перехідного правосуддя.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.