Британські парламентарі знову обговорюють закон про тілесні покарання дітей
Як передає Бі-бі-сі, законопроект повернувся в Палату громад з Палати лордів після того, як пери не погодилися ввести повну заборону на тілесні покарання дітей, запропонувавши вважати кримінальними злочинами тільки такі покарання, що „викликають синці, почервоніння шкіри та моральну шкоду”.
Під час розгляду законопроекту „Білля про дітей” Палатою лордів у липні цього року була прийнята поправка члена Ліберал-демократичної партії лорда Лестера, який попередив, що у випадку повної заборони тілесних покарань і введення кримінального покарання за них, суди країни переповняться позовами про перевищення батьками своїх прав, і закон у підсумку не буде працювати. Крім того, за словами лорда Лестера, „у батьків повинне залишатися право впливу на дітей”.
Подібну стратегію „золотої середини” підтримав й уряд Великобританії. „Я думаю, що важливо усвідомити, що більшість батьків усе-таки можуть провести межу між вихованням своїх дітей і зловживаннями у відношенні до них”, – сказав прем’єр-міністр Об’єднаного Королівства Тоні Блер, виступаючи в парламенті.
Тим часом, у ході повторного розгляду законопроекту в Палаті громад не виключено, що депутати нижньої палати парламенту знову зажадають повної заборони будь-яких фізичних заходів впливу на дітей.
У даний час у Об’єднаному Королівстві діють норми законодавства 1860 року, що дозволяють батькам застосовувати до дітей „пропорційні тілесні покарання”. Однак розпливчастість даного формулювання дає можливість для різних тлумачень. Тому виникла необхідність у більш чітких визначеннях, що будуть прописані в новому законі.
В українському законодавстві відсутнє регулювання щодо застосування фізичної сили до дітей, тому в таких випадках можна застосовувати лише загальні норми Кримінального кодексу чи Кодексу про адміністративні правопорушення.
Проте таких справ в Україні практично не має, оскільки немає суб’єкта оскарження протиправних дій батьків: правоохоронні органи вважають це побутовим конфліктом і не втручаються, органи опіки і піклування втручаються тільки у найважчих випадках. Тому дитина залишається беззахисною перед своїми батьками.
РУПОР