Команда Української Гельсінської спілки з прав людини взяла участь у «Bridge Forum», що відбувся у Празі (Чехія) з 13 по 16 листопада. Захід організували Інститут CEELI та People in Need та присвятили його ролі громадянського суспільства України у звітуванні й документуванні воєнних злочинів, а також його антикорупційній роботі, зусиллям у напрямку відновлення країни. Форум зібрав  представників громадянського суспільства і медіа з України.

Захід почався з обговорення того, як українське громадянське суспільство та ЗМІ змінили свою роботу після повномасштабного вторгнення, та питань адаптації до нових умов під час постійних обстрілів, блекаутів та кадрового дефіциту. Крім того, українські представники поділилися новими інструментами та методологіями у реагуванні на порушення прав людини під час збройної агресії Росії, на загрози активістам в Україні та на окупованих територіях, на внутрішні реформи, які впливають на якість життя в громадах. 

Аналітикиня, координаторка громадської приймальні УГСПЛ в м. Рівне Марія Цип’ящук розповіла про основні напрями роботи організації та інструменти, які використовує УГСПЛ для того, щоб збирати доказову аналітичну інформацію. 

Завдяки роботі центрального офісу та мережі приймалень УГСПЛ напряму взаємодіє із людьми, які постраждали від війни або зазнали порушення прав з інших причин. Така взаємодія відбувається через надання правничої допомоги та ведення стратегічних справ, документування воєнних злочинів як через інтерв’ю, так і збираючи інформацію з відкритих джерел, проведення правоосвітніх та адвокаційних заходів, моніторингу ситуації на місцях – зокрема із застосуванням інструменту «Місцевий індекс прав людини». Крім того, аналітики й аналітикині мережі УГСПЛ готують регулярні огляди з конкретних питань, наприклад: доступ до безкоштовної медичної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, доступ до правосуддя та судова система під час війни, реалізація трудових прав та працевлаштування в умовах воєнного стану тощо. 

Наступна панельна дискусія була присвячена тому, як змінилися підходи в документуванні війни з 2014 роки: які виклики з’явилися після початку повномасштабного вторгнення, а також як міжнародні донори разом з партнерськими організаціями можуть поєднати зусилля для удосконалення документування та притягнення винних до відповідальності.

Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва зазначила, що під час документування воєнних злочинів одна з головних причин, через які документатори ініціативи Трибунал для Путіна (Т4Р) вимушені дотримуватись строгих формальних правил – можливість подальшого використання отриманої інформації в юридичних процесах. Проте робота юристів істотно змінилась після початку повномасштабного вторгнення і подальшого виключення Росії з Ради Європи, що фактично унеможливило подання заяв до Європейського суду з прав людини про порушення, вчинені Росією проти українців.

І хоч сьогодні у виключних випадках і можливо звернутись за захистом порушених прав до ЄСПЛ, чи не єдиним міжнародним механізмом для індивідуальних заяв лишається Комітет ООН з прав людини, до ефективності якого, втім, достатньо багато питань. По-перше, висновки КПЛ ООН не є обов’язковими для виконання і носять рекомендаційний характер. По-друге, вони не містять вказівки на конкретну суму компенсації. І по-третє, Комітет все ще вірить, що ефективні засоби національного захисту порушених прав в РФ все ще існують, та вимагає вичерпувати їх.

Коментуючи питання притягнення до відповідальності осіб, причетних до воєнних злочинів, викрадень і катувань, а не Російської Федерації в цілому, Олена відзначила, що в більшій мірі це виклик для національної системи правосуддя. Міжнародний кримінальний суд не зможе, та й не мусить розслідувати усі злочини, яких тільки в базі Т4Р задокументовано близько 57 000 епізодів станом на сьогодні. 

– Треба також визнати, що покарання у класичному розумінні кримінального права, ймовірно, понесуть не всі злочинці, принаймні це не станеться так швидко, як нам би того хотілось. Та наше завдання сьогодні – не впустити жодного доказу, встановити і покарати якнайбільшу кількість осіб, причетних до воєнних злочинів, аби решта чітко усвідомила, що правосуддя, ймовірно, дотягнеться і до них, – наголосила Олена Куваєва. 

Представники УГСПЛ також взяли участь у зустрічі з  Prague Civil Society Centre, де обговорювалися програми підтримки правозахисних організацій України, а саме навчання стратегічної адвокації, проведенню адвокаційних компаній та медіа-компаній, створенню мереж та посилення спроможностей окремих організацій.

Протягом останнього дня представники українських делегацій зустрічались з представницею Європейської комісії в Чехії, Урядовим уповноваженим у справах відбудови України Томашем Копечним, Комісаркою чеського уряду з прав людини Кларою Сімачковою, а також представниками чеських організацій, які працюють на допомогу Україні.  Говорили про перспективи прийняття України в Євросоюз, проблемні питання, які виникають на цьому шляху. 

Марія Цип’ящук також взяла участь у круглому столі «Відбудова України: як чеські інституції можуть зробити свій внесок у підхід «відбудувати краще». Захід зібрав представників та представниць профільних міністерств Чеської Республіки, які опікуються питаннями допомоги Україні та українцям –  Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ та Міністерства екології, громадських організацій (Карітас, Transparency International, Національна мережа груп місцевої дії, Центр екології Університету Чарльза та ін.) та бізнесу (Індустріальна конфедерація Чеської Республіки, Бізнес-платформа зовнішньої кооперації з розвитку й ін.) за участі також Урядового уповноваженого з питань відбудови України Томаша Копечного. Подію організовували FoRS – Чеський форум співробітництва в галузі розвитку, DEMAS – Асоціація підтримки прав людини та демократії, AMO – Асоціація міжнародних справ.