Брак місць у школах, перевага онлайн навчання та обмежений доступ до гуртків: виклики перед дітьми ВПО
За даними Мінсоцполітики на січень 2025 року понад чотири з половиною мільйони українців мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Завдяки своєму географічному розташуванню й відносній безпеці Закарпатська область стала одним із ключових регіонів для переселення громадян, які рятуються від війни. Офіційно у регіоні зареєстровано понад 126 тисяч переселенців. Найбільше навантаження несуть Ужгородська, Мукачівська та Хустська територіальні громади (ТГ). Окрім дорослих у статусі ВПО й діти: понад 37 тисяч осіб. З них більше 28 тисяч – шкільного віку. Як у регіоні забезпечується право дітей на освіту досліджували експерти громадської приймальні УГСПЛ в Ужгороді.
Освітній процес – одна із найважливіших складових інтеграції дитини на новому місці проживання. У дошкільному чи шкільному закладі маленькі українці не лише здобувають знання та навички, а й спілкуються. Проте значний приріст кількості дітей у регіоні спричинив такі виклики, як:
- недостатня кількість місць у навчальних закладах (особливо в
- Ужгороді), що ускладнює доступ дітей ВПО до освіти;
- значна кількість дітей ВПО здобувають освіту в онлайн-форматі;
- обмежені можливості для участі дітей ВПО у позашкільній діяльності, що негативно впливає на їхню інтеграцію та розвиток;
- транспортні проблеми, пов’язані з доступом до позашкільної освіти, недостатнє інформування батьків про доступні послуги в комунальних закладах.
На Закарпатті впроваджується регіональна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб – Комплексна програма підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023–2025 роки, затверджена розпорядженням голови облдержадміністрації №785 від 04.09.2023 (далі – Програма). Але вона має рекомендаційний характер і не покладає на громади обов’язку створювати умови чи реалізовувати конкретні заходи, що призводить до її часткової або формальної імплементації.
Ужгородська, Мукачівська та Хустська територіальні громади впроваджують власні нормативно-правові акти для забезпечення освітніх прав дітей із числа ВПО. Ці документи визначають порядок зарахування дітей до закладів освіти, організацію освітнього процесу, забезпечення додаткових послуг для дітей та батьків.
Варто підкреслити, що законодавство не містить прямої норми щодо обовʼязку органів місцевого самоврядування (ОМС) створити окрему додаткову спеціальну програму підтримки дітей ВПО. На базі Комплексної програми, ухваленої Закарпатською ОДА, влада на місцях може ініціювати роботу зі створення комплексного документу локального рівня. Утім, моніторинг показав, що попри значну кількість дітей ВПО в громадах, на сьогодні ОМС не проявили ініціативи. Очевидно, що інклюзія також залишається одним із важливих аспектів освітнього процесу в цих громадах. Діти з особливими освітніми потребами отримують підтримку через наявні інклюзивні класи та групи, однак цей напрям потребує додаткових ресурсів і чітких механізмів фінансування.
Водночас варто зауважити, що навіть за відсутності комплексного документу на рівні громади, громадський сектор активно залучається до розв’язання цих питань. У межах власних можливостей громадські організації розробляють ініціативи для підтримки дітей ВПО – наприклад, створення Цифрових освітніх центрів (DLC) на базі закладів освіти, організація тренінгів для педагогів, а також надання психологічної підтримки дітям і їхнім родинам. Ці ініціативи заповнюють прогалини, що виникли через недостатню увагу до виконання програми з боку окремих громад.
Важливо продовжувати залучати громади до активної участі у виконанні програми, спираючись на співпрацю з громадськими організаціями та міжнародними партнерами. Однак реалізація подібних проєктів потребує системності, комплексності та повинна охоплювати ширшу аудиторію дітей ВПО.
Детальніше про те, як доступ дітей ВПО до освіти у Закарпатській області читайте у повному тексті дослідження
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber