Публікація

Боснія і Герцеговина: як вшанувати пам’ять про загиблих та не розпочати нову війну?

Після міжнародного військового конфлікту 1992-1995 рр. Боснія і Герцеговина сформувалася як федеративна держава з трьома державними мовами (боснійська, хорватська, сербська) та двома утвореннями: Федерація Боснії і Герцеговини та Республіка Сербська. Остання має власну конституцію. Втрати під час війни фіксуються на рівні понад 94 тис. загиблих та понад 1,8 млн. переміщених осіб.

Оскільки в боснійській війні відсутні в чистому вигляді «переможці» та «переможені», увічнення пам’яті жертв на національному рівні досі перебуває в зародковому стані. Загально відомі приклади меморіалізації воєнних подій є досить нечисельними – меморіальний центр жертвам геноциду в Сребрениці, меморіали в Козарац та Вишеграді, кладовище Ковачі (Сараєво). Певну роль у створенні єдиного підходу до осмислення минулого відіграють День Незалежності та День державності.

Проте кожна етнічна група досі зберігає та передає наступній генерації власні – націоналізовані та травматичні – спогади про конфлікт, які тримають у фокусі злочини, вчинені іншими етнічними групами. Тому в кожній конкретній громаді меморіалізація жертв війни відбувається залежно від того, яка етнічна група формує місцеві органи влади. Як правило, муніципалітети відмовляють жертвам війни з числа етнічної меншини на своїй території встановлювати пам’ятник або меморіальну дошку.

Так, нездійсненими залишаються спроби встановити меморіали загиблим полоненим (боснійцям та хорватам), які утримувалися в селищах Омарська, Трнопольє, Кератерм на території Республіки Сербської. Лише в м. Козарац (Республіка Сербська) збудований меморіальний комплекс 1226 загиблим боснійцям є винятком завдяки тому, що населення Козараца на 95% складають мусульмани-боснійці. Аналогічним чином боснійськими органами влади були заблоковані ініціативи щодо розміщення меморіальних знаків на честь сербських військовослужбовців в містах Сараєво та Челебічі.

Як результат, в Боснії і Герцеговині немає жодного пам’ятника, присвяченого загальним жертвам, водночас як немає національного закону, який би регулював роботу з історичною пам’яттю та будівництво меморіалів. Лише в Республіці Сербській є закон, в якому зазначається можливість встановлення меморіалів у випадках, коли це має важливе значення для громади. Дослідники констатують, що меморіалізація залишається вкрай політизованим процесом, а пам’ятники майже завжди будуються за етнічною ознакою, без координованого підходу з боку держави, несучи лише деструктивні повідомлення про те, хто був жертвою, а хто злочинцем.

Такий підхід продовжує сприяти існуванню нетерпимості на етнічному ґрунті та відкритому запереченню воєнних злочинів, які мали місце з боку усіх сторін конфлікту. В радикальному вигляді це призводить до спроб мінування меморіалу у Сребрениці, фінансування неурядових проектів з метою заперечення факту геноциду боснійців, випадкам знищення пам’ятних табличок в місцях загибелі жертв війни.

 

Олег Мартиненко, експерт УГСПЛ

 

Для експертів та дуже допитливих є джерела, де можна почитати про це більше:

Bosnian War Memorials Become Political Battleground. Dzana Brkanic.

https://balkaninsight.com/2016/08/08/bosnian-war-memorials-become-political-battleground-08-08-2016/

Calls for War Memorials Divide Bosnia. By Rachel Irwin, Velma Šarić. https://iwpr.net/global-voices/calls-war-memorials-divide-bosnia

Divisive Memorials Are Holding Back Bosnia. Radhika Singh. Sarajevo. July 24, 2014. https://balkaninsight.com/2014/07/24/divisive-memorials-are-holding-back-bosnia/

Текст та інфографіка підготовлені в рамках співробітництва УГСПЛ з Національною платформою «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»,

https://www.facebook.com/nationalpatformfordialogue/

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Чат-бот в месенджері телеграм @CrimeaIsUabot зв’язує Україну з Кримом та безкоштовно допомагає кримчанам отримати українські паспорти, свідоцтва про народження/смерть та інші документи

Одна з величезних проблем сучасного суспільства – безкінечний обсяг суперечливої інформації, в якому все важче...

11 Листопада 2020

Круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти постконфліктного регулювання в Україні» (онлайн)

Запрошуємо на круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти ...

10 Листопада 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: