Безправні приречені на жебракування
За 14 років тут була створена подоба тоталітарного кримінально-бюрократичного, диктаторського режиму, де населення стрімко деградує, а влада повністю належить одній людині і не підконтрольна ні місцевій, ні міжнародній громадськості. Ні, це не про сталінську Росію і не про гітлерівську Німеччину. Це про сучасну Придністровську Молдавську республіку.
Сьогодні представники придністровської громадської організації „Фонд захисту прав людини та ефективної політики” розповіли на прес-конференції у Києві про вкрай незадовільний стан дотримання прав людини у Придністровській Молдавській республіці (ПМР).
Головною проблемою катастрофічної ситуації у Придністров’ї, на думку Олександра Радченка та Миколи Бучацького, є антинародна політика Президента ПМР Ігоря Смірнова. За словами правозахисників, численні зафіксовані факти порушення чинного Виборчого кодексу та обрання І. Смірнова на третій термін всупереч Конституції, яка була прийнята на всенароднрму референдумі 1995 року, дають всі підстави вважати Смірнова узурпатором влади у невизнаній республіці.
„Прийшовши до влади під гаслами захисту населення регіону від загрози націоналізму і пообіцявши домогтися міжнародного визнання, Смірнов не зробив жодного дієвого кроку для реального визначення державного статусу Придністров’я”, – говорять вони.
Учасники прес-конференції покладають на чинного Президента провину за порушення найціннішого людського права – права на життя. За словами М. Бучацького, Президент не вжив належних заходів для того, щоб запобігти братовбивчій війні 1992 року або припинити її до початку активних бойових дій у місті Бендери. „Війна, у якій лише з Придністровського боку загинуло більше восьмисот чоловік була використана Смірновим для посилення особистої влади”, – наголосив він.
Серед „здобутків” чинної влади правозахисники виокремили і жахливу ситуацію із дотриманням соціально-економічних прав населення ПМР у середині дев’яностих. Тоді місячна заробітна плата працівників освіти та медицини становила 3-4 долари США, а деякі технічні працівники заробляли за місяць суму еквівалентну 1 долару 60 центам. Інфляція у той період досягла 2000000 відсотків.
Такі економічні показники зробили ПМР справжнім „рекордсменом”. Через неякісне харчування, відсутність медикаментів померла велика кількість людей. Проте влада ПМР приховала від світової громадськості зініційовану нею гуманітарну катастрофу.
Через неспиятливе економічне становище, пов’язане, насамперед з високим рівнем безробіття (у ПМР він найвищий у світі), десятки, а можливо й сотні громадян сьогодні змушені шукати засоби для існування за межами регіону. Велика кількість людей, за словами представників „Фонду захисту прав людини та ефективної політики”, котрі виїжджають на роботу через бездіяльність влади, пропадає без вісті або гине. Та їх ніхто не шукає.
Часто громадяни Придністров’я стають жертвами трафіку людей, займаються проституцією, стають членами кримінальних угрупувань. А влада ПМР і сьогодні намагається приховати від світової та місцевої громадськості реальні масштаби безробіття і не вживають ніяких заходів для виправлення ситуації.
За словами М. Бучацького, влада Придністров’я проводить дискримінаційну політику по відношенню до осіб молдавської національності. На сьогоднішній день у Придністров’ї закриті всі молдавські школи, чому передувало застосування силового тиску на їх керівників та учнів.
Про свободу слова та релігії у ПМР годі й казати. За словами О. Радченка, всі без виключення ЗМІ підконтрольні владі. „Гласності немає”, – з відчаєм говорить він. На офіційному рівні тут усіма засобами підтримується лише православна церква, яка підпорядковується Російській православній церкві та активно підтримує режим Смірнова.
Незалежні гілки влади, судячи із виступу придністровських гостей, для громадян республіки залишаються утопією. Кабінет міністрів при Президентові є лише дорадчим органом, місцеві органи влади взагалі позбавлені будь-яких реальних владних повноважень, судова влада – у цілковитому підпорядкуванні виконавчої влади.
За словами Олександра Радченка, навіть більшість громадських організацій функціонують під керівництвом Міністерства державної безпеки (МДБ). На правозахисні організації чинять тиск. Як розповіли представники Фонду, квартири лідерів правозахисних організацій уночі неодноразово заливалися концентрованим розчином оцтової есенції, члени „громадських” організацій підконтрольних МДБ ПМР б’ють правозахисників, організовують підпали їх квартир.
„Народ живе у бідності і безправ’ї”, – наголосив О. Радченко. Правозахисники звернулися до України, як одного із гарантів у переговорному процесі з урегулювання Придністровського конфлікту, з проханням про активізацію, спільно з Росією та ОБСЄ, зусиль, спрямованих на найшвидше та повне врегулювання конфлікту.
Також вони звернулися із проханням підтримати ініціативу „Фонду захисту прав людини та ефективної політики” найближчим часом підготувати і провести міжнародний семінар з метою вивчення чесленних порушень прав людини в ПМР, щоб донести нарешті до міжнародного співтовариства інформацію про дійсний стан справ і вжити заходів для запобігання подальшому порушенню прав людини у Придністров’ї.
Олена Голюк,