Публікація

Безпечна громада – це та громада, де людина відчуває себе захищеною

Продовжуємо серію інтерв’ю з експертами Місцевого індексу прав людини, керівником Черкаської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини Тарасом Щербатюком та координаторкою правопросвітнього напряму приймальні УГСПЛ на Сумщині Наталією Єсіною про особливості роботи органів місцевого самоврядування. Четвета тема – безпека громади.

Журналістка: Що входить до поняття громадська безпека?

Тарас Щербатюк: Це поняття дуже широке, оскільки до самого поняття безпека і те, що формує безпечний рівень життя, входить багато складових.

Якщо ми беремо територіальну оборону і територіальну громаду, це зовсім різні речі. Коли ми говоримо про територіальну оборону, то всі ми знаємо, що з 1 січня вступив у дію новий закон про територіальну оборону. Кілька днів тому відбулося перше розширене засідання Міністерства оборони України (далі – Міноборони) з іншими силовими відомствами стосовно формування загону територіальної оборони.

Наталія Єсіна: Ти хочеш сказати, що вона покликана надавати людям, громаді відчуття захищеності. Такого більш-менш комфортного стану. Що хоча б хтось у громаді піклується про їхню безпеку. А також давати можливість людям долучатися до забезпечення безпеки своєї громади.

Журналістка: Тобто ми говоримо про поліцію?

Тарас Щербатюк: Ні. Наталя сказала саме про громадську безпеку, порядок. Той, що формується на рівні територіальних громад. Якщо ми говоримо про територіальну оборону, це більше стосується силових відомств, які гарантують безпеку під час військових конфліктів, або на попередження подібних. Загони територіальної оборони мають здійснювати захист стратегічних об’єктів саме на місцевому рівні. Я хочу наголосити, що це зовсім різні речі. До тероборони органи місцевого самоврядування майже не мають відношення. Структура, набір людей до загонів здійснюється, якщо це на місцях, обласними військоматами. Також будуть залучатися представники поліції. З 1 січня те, що утворилося, має зв’язок із новою загрозою, яка лунає зараз у ЗМІ: вторгнення Російської Федерації, ескалації конфлікту. Через це прозвучала заява на останній розширеній нараді Міноборони про те, що необхідно терміново налагоджувати систему з територіальної оборони, залучати людей та створювати структуру. У випадку загрози ззовні у нас мають бути на місцях загони територіальної оборони, які могли б приєднатися до оборони міст, населених пунктів.

Журналістка: Хто відповідає за безпеку в громадах?

Тарас Щербатюк: За безпеку у громадах відповідає поліція. Органи місцевого самоврядування мають допомагати їй у створенні безпечних умов життя у громаді. Однак усе залежить від наявності ресурсів.

Журналістка: Як жителі громади можуть впливати на створення безпеки?

Наталія Єсіна: Під час наших досліджень аналізуємо, як враховують думку населення під час розробки місцевих програм громадської безпеки та порядку. Ми дивилися, чи враховувалася думка людей, чи проводилися фокус-групи, опитування, чи були зустрічі з мешканцями громади, представниками громадських об’єднань, ОСББ.

Журналістка: Що люди вважають небезпечним?

Тарас Щербатюк: Перед прийняттям програм аналізують небезпечні фактори у громаді, на чому варто зосередитися для поліпшення безпеки. Це може бути вуличне освітлення, встановлення тривожної кнопки у віддалених локаціях чи місцях з підвищеним рівнем небезпеки, додаткове патрулювання. Сюди ж включаємо і безпеку дітей, на дорозі, довкілля. Не можна виділити три найбільш небезпечні фактори. Бо кожна громада має свої умови й бачення того, яким чином треба формувати цю безпеку.

Наталія Єсіна: Під час хвилювання щодо безпекової ситуації люди почали аналізувати, наскільки їм у громадах безпечно жити. Чи є бомбосховища, якісь укриття, план евакуації. Як часто проводяться навчання? Останнім часом можна спостерігати те, як лідери громадських організацій, думок місцевих почали замислюватися та висловлюватися вголос про такі питання, давати запити органам місцевого самоврядування: де ж карти укриттів, де плани і як часто вони оновлювалися. Оця тема зараз дуже актуальна. Повертаючись до питання, як людина може впливати на безпекову ситуацію. Навіть своєю зацікавленістю і питаннями, коли оновлювалися планами і чи є вони доступними звичайним мешканцям, які і гадки не мали, що їм це може знадобитися.

Журналістка: Ця інформація відкрита? Де її знайти? Потрібно запити писати чи вона має бути розміщена на сайті?

Тарас Щербатюк: Що стосується інформації, то варто згадати за необхідність інформаційно-просвітницьких кампаній з питань безпеки. Саме на сайтах органах самоврядування має бути розміщена ця інформація: про те, як діяти в надзвичайних ситуаціях, куди звертатися у випадку правопорушень. Органи місцевого самоврядування мають приділити більше уваги певним напрямкам. Власне, обличчям органів самоврядування є сайти, там має бути вся інформація. Зокрема проведення широкої інформаційної кампанії з питань безпеки має бути і в школах, і на підприємствах, установ, організацій, і у ЗМІ.

Журналістка: На прикладі ваших громад можете розповісти наскільки активно проводиться медійна кампанія. Зокрема, де є укриття, в якому вони стані.

Наталія Єсіна: Останнім часом я спостерігаю у Сумській територіальній громаді, що активізувалася робота у цьому напрямі. На сайті була викладена інформація. Але мені хотілося б щоб ця інформація була не тільки викладена, але й адаптована. Наприклад, відкрила я карту укриттів, а до неї є інструкція. У інструкції, яка є типовою і вона завантажена з сайту, розроблена спеціалістами, наприклад, є порада рятуватися в метро, якого в Сумській територіальній громаді нема. Варто було попрацювати над текстом, описати ті можливості, які є в реальності. Треба допрацювати текст і навести людям приклади. Не просто сказати, що ви маєте рахувати вибухи та бігти в укриття, а навести конкретні приклади. Люди перш за все, маючи інформацію, відчуватимуть себе сплановано, як вони будуть діяти в різних ситуаціях. Це має притушити ту паніку, яка шириться зараз у громадах. 

Тарас Щербатюк: Я хотів додати про ситуацію в Донецькій та Луганській областях, оскільки питання безпеки там надактуальне. І, коли ми досліджували у громадах питання безпеки рік тому, то можу запевнити, що дуже слабка інформаційна кампанія проводиться. На сайтах органів самоврядування майже немає інформації з правилами поведінки у тій чи іншій ситуації, майже немає карт укриттів. У більшості громад немає навіть програми місцевих цільових програм з безпеки. Це було нашим великим здивуванням, чому така ситуація у прифронтових зонах.

Наталія Єсіна: Ми ставили запитання і рекомендували органам місцевого самоврядування оприлюднити інформацію. На це ми отримали відповідь від деяких громад, що інформація про укриття та бомбосховища є напівзасекреченою. Навіть у такому випадку ми рекомендуємо активізувати роботу в інформаційному напрямку. Треба проводити зустрічі, писати інформаційні матеріали про те, як поводитися правильно у небезпечних ситуаціях. Прифронтова зона, де не зменшувалася ця напруга, адже ми моніторили і Станицю Луганську, і Торецьк. У них ситуаціях не поліпшилася, питання було і залишається доволі актуальним зараз. 

Журналістка: Чи можуть люди робити постійний моніторинг певною ініціативною групою, до прикладу, бомбосховищ?

Тарас Щербатюк: Це питання дуже важливе. У тих рекомендаціях, які ми надавали в громадах, немає і громадських рад з питань безпеки, і робочих груп з питань безпеки. Їх насправді немає, де б органи місцевого самоврядування, поліція могли б обмінюватися інформацією. Ми рекомендуємо залучати до питання безпеки максимально всі сторони, зокрема громадськість, яка могла б стати хорошим помічником. Наприклад проводити незалежний моніторинг місць небезпеки, пріоритетних напрямків, у яких необхідно працювати. Такі дії здатні змінити безпекову ситуацію на місцевому рівні. Створення таких рад і робочих груп у громадах є нашими ключовими рекомендаціями.

Журналістка: Якщо говорити про Донеччину та Луганщину, варто згадати про шахти, які на окупованих територіях закривають у неправильний спосіб. Експерти постійно говорять про можливість затоплення та виходу шахтних вод на поверхню, і вийти вони можуть на підконтрольних територіях. Це теж безпековий момент. Впевнена, що місцевим жителям не байдуже. Хтось можливо і збирає дані, але куди і кому передавати цю інформацію, щоб на неї відреагували?

Наталія Єсіна: Коли ми починали працювати у рамках цього проєкту під час досліджень з Місцевим індексом прав людини, ми адаптували наше дослідження до особливостей місцевого регіону. Дуже багато моніторів виділяли цю екологічну складову, затоплення шахт і підтоплення місцевих вод з окупованої на підконтрольну територію. Тут важливо про це говорити, передавати міжнародним місіям, які збирають певні факти про небезпеку в цих регіонах, і правозахисникам, правозахисним організаціям і журналістам, потужному механізму поширення інформації. Коли про проблему не говорять і не згадують, шансів на її вирішення дуже мало. 

Журналістка: Активісти, з якими ви спілкувалися під час дослідження місцевого індексу прав людини, вони згадували за допомогу ЗМІ. Який стан справ з цього питання?

Наталія Єсіна: Варто згадати про комунікаційні платформи.

Тарас Щербатюк: Дуже важлива ця комунікація. У Донецькій та Луганській областях ми ініціювали створення комунікаційних платформ, які будуть допомагати і органам місцевого самоврядування, і поліції налагоджувати системи безпеки у громадах. Коли ми спілкувалися з активістами, не помітили досить значного сприяння з боку ЗМІ тому, щоб безпека була на належному рівні. 

Журналістка: Які ознаки гарної безпекової ситуації у громаді і які свідчать про проблеми?

Тарас Щербатюк: У моєму розумінні ідеальна ситуація у громаді з питань безпеки – це коли у місцевій громаді прийнято комплексну програму з питань безпеки. Друге – це, коли створено комунікаційні платформи, до якої залучено всі сторони: місцеві органи самоврядування, органи виконавчої влади, громадськість. Відбувається постійний обмін інформацією між сторонами. А також проводяться постійні заходи, зокрема інформаційно-просвітницькі, направлені на те, щоб безпека у громаді була організована на належному рівні. Це дві основні умови, які сприяли б створенню умов безпечного рівня життя у громаді.

Наталія Єсіна: Безпечна громада – це та громада, де людина відчуває себе захищеною. Органи місцевого самоврядування мають відігравати важливу роль. Адже безпека це не тільки відчуття нормального правопорядку і низької злочинності. Це те, наскільки людина комфортно і захищено себе відчуває в громаді, коли вона йде вулицею та не боїться, що її пограбують, коли вона впевнена, що отримає захист.

Джерело: www.hromadske.radio

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Узагальнення подій, які відбулися у Херсоні та Херсонській області протягом 90 днів повномасштабної російсько-української війни:24 лютого – 24 травня 2022 року

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Українською Гельсінською спілкою з прав людини, у рамках...

26 Травня 2022

Процедура призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

Постановою Кабінету Міністрів України від  3 травня 2022 року № 531 «Деякі питання призначення та...

20 Травня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: