Нещодавно Верховна Рада України внесла зміни до Закону України “Про судову експертизу”. Відповідно до змін, що були розроблені Міністерством юстиції України та представлені на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів, судово-експертна діяльність пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних та судово-психіатричних експертиз, здійснюватиметься винятково державними спеціалізованими установами.

До таких державних спеціалізованих установ відносяться: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я; судово-медичні і судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України і Державної прикордонної служби України.

Для проведення деяких видів експертиз, що не здійснюються винятково державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органа, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань. Законом передбачено, що методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації й державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, що виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.

Витрати на проведення в цивільних і господарських справах судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, а також судово-медичними та судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров’я, відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Проведення інших експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника.

 На думку Аркадія Бущенка, експерта Харківської правозахисної групи, такий крок лише законодавчо закріпив ситуацію, що вже давно склалася на Україні. Його погляд цілком співпадає з позицією правозахисника Євгена Захарова, який вважає, що зараз напрямок і успіх розслідування майже цілком залежать від ставлення слідчого і загальної політики прокуратури.

При розслідуванні катувань висновки медиків мають вирішальне значення, однак тут існує можливість маніпуляцій для одержання несприятливих для жертви висновків. У законодавстві існує положення, відповідно до якого захисник вправі “одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних пізнань” (ст. 48 КПК).

Однак, по-перше, статус цих висновків у доказовому праві невизначений, і, по-друге, відповідно до буквального змісту закону цим повноваженням володіє тільки “захисник”, тобто адвокат, що представляє інтереси обвинувачуваного, але ніяк не представник потерпілого. Крім того, у даний час в Україні склалося таке становище, за якого судова експертиза може проводитися лише персоналом державних експертних установ. Тим самим недержавні експертні установи, що існували в Україні останні 7-8 років, практично знищені.

Це дає можливість органам розслідування безперешкодно використовувати різні важелі впливу на експертів, позбавляючи їх права на незалежний об’єктивний погляд і не дає жертві катувань або його адвокату ефективних засобів для контролю об’єктивності й обґрунтованості експертних висновків і можливості одержати альтернативний висновок для спростування висновків державних експертів.

 РУПОР