Армянськ: постраждалі від забруднення повітря мають право на компенсацію

13 вересня у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) відбувся прес-брифінг, під час якого стали відомі деякі деталі екологічної катастрофи в Армянську.

Автор: Олег Шинкаренко. Фото автора

Наприкінці серпня 2018 року в місті Армянськ через навчання російських військових на півночі Криму було зруйновано екологічні захисні механізми на заводі “Кримський Титан” та сталися викиди шкідливих хімікатів, що призвело до погіршення стану здоров’я населення окупованого півострову та завдало невідворотної шкоди навколишньому природному середовищу.

Міністр МінТОТ Вадим Черниш нагадав, що в історії з отруєнням було дві пікових події: у ніч з 23 на 24 серпня та 4 вересня. Перші повідомлення про це з’явилися вночі в профілях соцмереж мешканців Армянську. Диоксид титану на цьому заводі вироблявся сульфатним методом із застосуванням сірчаної кислоти. “Ми отримали супутникові знімки дахів заводу і помітили, що станом на 9 вересня там відбувалися якісь ремонтні роботи, – повідомив Вадим Черниш. – Окупаційна влада розповсюдила листівки нібито від Міністерства екології, де йдеться про хлористий титан, хоча на підприємстві застосовується інша технологія виробництва”. За словами міністра, подібна дезінформація з російського боку надходить спеціально, щоб тримати всю ситуацію “в тумані”. З іншого боку з українського боку адміністративної межі з Кримом забори повітря на аналіз відбуваються безперервно і періодично, тому є точна і відкрита  інформація щодо динаміки забруднення повітря. На думку Вадима Черниша, забруднення сталося через порушення технологічних процесів, але з’ясувати це точно дуже складно, оскільки російська сторона відмовляється надавати дані.

Вадим Черниш підкреслив, що місто Армянськ споживає воду зі Сходницького водозабору, а не з каналу з Дніпровською водою, який наразі є перекритим. “Якщо окупаційній владі Криму потрібна вода для технологічного процесу на заводі, але вона не може її отримати, то виробництво треба було зупиняти, – вважає Вадим Черниш, – Але окупанту байдуже, як живуть люди”.

Начальник управління Прокуратури Автономної Республіки Крим Євген Комаровський повідомив про те, що відкрите кримінальне провадження за статтею 241 ККУ “Забруднення атмосферного повітря”. Є три версії причин правопорушення:

• неправильна експлуатація обладнання заводу;
• пошкодження резервуарів з відходами у зв’язку із проведенням військових навчань збройними силами Російської Федерації;
• навмисні викиди з метою створення масштабної інформаційної кампанії, спрямованої проти України, для дестабілізації на півдні Херсонської області.

Євген Комаровський закликав всіх постраждалих від екологічної катастрофи громадян України звертатися до органів правопорядку АР Крим, а саме – до Прокуратури у Києві та Херсоні та органів Національної поліції в Одесі та Херсоні.

Заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України Роман Родина повідомив про те, що головною забруднюючою речовиною був діоксид сірки (SO2), який при взаємодії із парами води у повітрі утворює сірчану кислоту. При перевищенні концентрації ця речовина негативно впливає на здоров’я людини: вона подразнює слизову оболонку очей та верхніх дихальних шляхів. У випадку високих концентрацій це навіть може викликати порушення дихання. Запобігти цьому можна, вдягаючи ватно-марлеві маски, змочені розчином соди, яка нейтралізує сірчану кислоту.

Юрист, експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко сказав, що люди мають екологічні права, серед яких – право на отримання інформації про стан довкілля. “Ми переконані, що окупаційна влада не буде повідомляти громадян на окупованій території про те, що вони мають право на компенсацію, – сказав він. – Йдеться про компенсацію моральної шкоди та матеріальних збитків. До матеріальних збитків можна зарахувати кошти, витрачені на евакуацію та на лікування через погіршення стану здоров’я. Аби отримати компенсацію можна звертатися не лише до національних, але й до міжнародних судових інстанцій, таких як Європейський суд з прав людини”.

За словами Максима Тимочка, для отримання компенсації потрібно зафіксувати факт лікування, зберігати документи про звернення до лікарів, отримання рецептів, чеків та квитанцій про придбання ліків. Тут йдеться не лише про хвороби, викликані екологічною катастрофою, але й про хронічні хвороби, які загострилися в результаті лиха. Компенсація через суд може бути отримана і за втрачений в результаті аварії на заводі врожай. “Незалежно від наявності злого умислу, екологічна шкода повинна бути відшкодована”, – сказав Максим Тимочко.

Юрист, експерт Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний нагадав, що міжнародне гуманітарне право покладає низку обов’язків на Російську Федерацію, зокрема, стосовно стану навколишнього середовища на окупованих територіях. Дії держави-окупанта порушують восьму статтю Європейської Конвенції захисту прав людини та основних свобод “Право на повагу до приватного життя”, а також статтю десяту “Свобода вираження поглядів”, яка захищає, зокрема, і право на отримання інформації. Таке право буде порушене, якщо громадяни почнуть звертатися до окупаційної влади з інформаційними запитами і не отримають належної відповіді.