Андрій Маймулахін («Наш Світ»): «Потрібно лобіювати вирішення ЛГБТ питань як невід’ємну складову частину процесів євроінтеграції та модернізації України»
УГСПЛ продовжує серію інтерв’ю з правозахисниками України щодо проблематик, пов’язаних з захистом найбільш уразливих та стигматизованих груп населення в екстремальних умовах сьогодення. До вашої уваги інтерв’ю з координатором НГО «Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ» Андріем Маймулахіним.
Громадська організація «Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ» здійснює моніторинг дотримання прав щодо ЛГБТ в Україні. Яку методологію використовують активісти та активістки?
Активісти та активістки нашої Моніторингової мережі шукають через різні джерела (соціальні мережі, особисте спілкування тощо) представників і представниць спільноти, які постраждали самі, або знають особисто про випадки дискримінації, дій на ґрунті ненависті та інші випадки порушення прав за ознаками СОҐІ. Мотивують їх розповісти про такий випадок та, в разі актуальності, до подальшого відстоювання своїх прав. Кожен інцидент документується в окрему спеціально розроблену електронну форму, щоби потім було легко проводити аналіз та узагальнення зібраної інформації та використовувати отримані дані в подальшої адвокаційної роботі.
Перш за все, під час моніторингу ми піклуємося про особисті інтереси постраждалих (саме вони є джерелом інформації більше ніж у 90% випадків) – це абсолютна конфіденційність та подальші дії на захист прав (навіть якщо це не зовсім співпадає з нашими цілями).
Окремим напрямком моніторингу є дискримінація ЛГБТ. Андрію, чи змінилася ситуація щодо спільноти у 2020 році, якщо порівнювати з 2014 роком?
Якщо казати про дискримінацію у контексті тих сфер соціальних відносин, які контролюються державою: трудовій, освітній, споживчій, то ситуація не дуже змінилася – певна кількість випадків як фіксувалася тоді, так фіксується і зараз. Але це не дуже великий відсоток від загальної кількісті кейсів, які ми документуємо.
Інша річ – гомофобне і трансфобне насильство, яке можна трактувати як крайній прояв дискримінації. Такі кейси завжди складали левову частку від загального масиву (десь на рівні 70-75%). У 2014-2017 роках ми спостерігали зріст таких випадків, в першу чергу, з тяжкими наслідками. Але, починаючи з 2018 р., хоча загальний відсоток таких випадків не зменшився, кількість тяжких випадків стала меншою.
Але держава і в таких випадках має відігравати вирішальну роль через кваліфіковане та неупереджене реагування з боку правоохоронних органів. Але, нажаль, після формальної зміни вивіски з «міліції» на «поліцію», реакція цього відомства залишає бажати кращого. Перш за все, це стосується неефективного розслідування гомофобних і трансфобних правопорушень. За даними нашого моніторингу це основний недолік в роботі правоохоронців. Також в окремих випадках ще спостерігається дискримінаційне ставлення зі сторони працівників поліції до представників і представниць ЛГБТ-спільноти.
Чи можете Ви назвати фактори, які за цей період впливали на погіршення чи покращення ставлення до ЛГБТ-людей?
В цілому, за цей період відбувалося покращення ставлення суспільства до ЛГБТ. Цьому сприяли такі фактори, як 1) вплив світових соціополітичних тенденцій щодо ЛГБТ, та надто позитивних змін у країнах Вільного світу; 2) вплив західної мас-культури, яка приділяє все більше уваги ЛГБТ тематиці; 3) початок реформ в руслі євроінтеграції України; 4) військова агресія Росії проти України, яка зробила неможливою відкриту солідаризацію українських радикально-націоналістичних та консервативно-релігійних кіл з гомофобною позицією російської влади та суспільства. Певне погіршення становища ЛГБТ в Україні пов’язане з різким підвищенням гомофобної агресії з боку праворадикальних угруповань, однак українське суспільство в цілому не підтримує таку їхню діяльність.
Що, на Вашу думку, потрібно змінити?
Насамперед, потрібна адвокаційно-просвітницька робота з українським суспільством щодо розвінчання гомофобних стереотипів у масовій свідомості. Великою проблемою є різко гомофобна нетерпима позиція провідних українських церков. Оскільки спроби налагодження порозуміння з церквами з боку ЛГБТ спільноти незмінно зустрічають абсолютну відмову з боку релігійних керівників і лідерів, потрібно працювати щодо максимального зменшення впливу церков на суспільство та державу. Що стосується державної та місцевої влади, потрібно лобіювати вирішення ЛГБТ питань як невід’ємну складову частину процесів євроінтеграції та модернізації України. Також потрібно враховувати ЛГБТ аспекти в питаннях ґендерної рівності.
Хто має бути «рушійною силою» таких змін?
З одного боку, громадянське суспільство, і насамперед організації та активісти, які працюють у сферах захисту прав людини, ґендерної рівності, євроінтеграції, освіти, охорони здоров’я. З іншого боку, державні структури, відповідальні за захист прав людини та євроінтеграційні реформи.
Як на становищі спільноти в Україні відобразилася епідемія коронавірусу? Дискримінація посилилась?
Важко сказати. Дуже короткий час карантину (а саме цей аспект епідемії має значення для соціальних зав’язків) минув, щоби робити якісь висновки. За цей місяць ми задокументували безпрецедентно малу кількість порушень. І це зрозуміло – соціальні зв’язки обірвалися як у суспільстві в цілому, так і для представників і представниць ЛГБТ-спільноти. Тож дискримінація точно не посилилася.
Хоча ми маємо певні сигнали щодо погіршення становища трансґендерних осіб – так через обов’язок під час карантину мати при собі документи, деякі трансґендерні особи стикаються з проблемою невідповідності своєї зовнішності фото на документі під час перевірок.
11 березня більше 100 ЛГБТ-організацій США висловили занепокоєння щодо особливої вразливості спільноти в період епідемії COVID-19. Чи стали лесбійки, геї, бісексуали та трансгендери більш вразливою категорією населення в Україні?
Про медичний аспект нам важко казати, а про соціальний – дискримінацію під час карантину – говорилося вище.
Активісти та активістки громадської організації «Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ» надають правові консультації представникам спільноти. Як це відбувається зараз?
Також як і раніше – телефоном, або он-лайн. Завжди раді допомогти. Телефон нашої «гарячої лінії» працює в будь-який день. Також нас легко знайти на Фейсбуці, а на нашому сайті є поради щодо найбільш розповсюджених типів порушень, з якими стикаються представники і представниці спільноти.
Наші контакти:
Тел. «горячої лінії»: (095) 273-03-09
https://www.facebook.com/nashmircenter
Підготував Максим Петров (УГСПЛ)
Підготовлено за підтримки Freedom House в Україні.