Аналіз законопроекту про «Захист безпеки США від агресії Кремля 2018»

Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ

14 серпня 2018 р. група сенаторів внесла на розгляд Конгресу США черговий законопроект за номером S.3336 «Посилення НАТО, боротьба з міжнародною кіберзлочинністю, та запровадження санкцій проти Російської Федерації, а також для інших цілей» («Захист безпеки США від агресії Кремля 2018»).

Цей документ передусім викликає значний інтерес тим, що низка його положень стосуються України, зокрема викликів, які постали перед нею, у зв’язку із збройним конфліктом. Предметом особливої уваги виступають питання деокупації Криму та втручання РФ на сході України.

По-перше, законопроектом передбачено базові принципи політики США щодо Криму, які розвивають попередню декларацію про Крим від 25 липня 2018 р., оприлюднену  Державним департаментом США.

Відзначається, що США, аналогічно до їхнього політичного курсу заперечення законності «приєднання» держав Балтії Радянським Союзом, ніколи не визнають  незаконної анексії Криму РФ. Водночас наголошено на тому, що Крим складає

невід’ємну частину суверенної території України. Натомість будь-які спроби спрямовані на зміну територіального статусу, демографічного складу населення, політичного устрою Криму є неприйнятними. Також демократія, права людини та верховенство права повинні всеосяжно поширюватись на усіх індивідів на території Криму, включаючи різні етнічні групи та меншини. При цьому важливо, що вина за усі порушення прав людини на території незаконно окупованого Криму покладається на уряд РФ. Відповідно США буде і надалі продовжувати координувати зусилля із ЄС, НАТО та іншими міжнародними партнерами з тим, щоб протистояти консолідації незаконної окупаційної адміністрації в Криму, а також з метою протидії діям РФ в Криму. Інструментом для цього залишаються індивідуальні санкції, раніше прийняті США та ЄС, щодо осіб причетних до сприяння РФ у незаконній окупації Криму.

По-друге, питання сходу України, на відміну від Криму, розглядається виключно у загальному контексті. Зокрема, одне із небагатьох релевантних положень законопроекту вказує на те, що Президент США повинен публічно закликати уряд РФ припинити підтримку сепаратистів та насильства у східній Україні (“support for separatist violence”).

Загалом необхідно констатувати, що прийняття законопроекту стане підтвердженням того, що «українське питання» поки не втрачає своєї актуальності, як у національній політиці США, так і у міжнародних відносинах. Очікувано, що це також вимагатиме і відповідних внесків з боку України в політичній та дипломатичній площині, у тому числі в рамках Мінського процесу.