Аналіз проблем населення, постраждалого внаслідок бойових дій в північно-центральному регіоні

Щодня до правозахисників приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини звертаються громадяни з питань, які стосуються війни. Які проблеми найчастіше фіксують в північно-центральному регіоні  — доповіли юристи приймалень міста Сум, Чугуєва, Чернігова, Кропивницького та Черкас.  

Безпековий напрям

Фактор обстрілів 

В областях прикордоння (Сумська, Харківська, Чернігівська) з боку РФ майже щодня та щоночі відбуваються обстріли прикордонної території. Іноді вони не залишають наслідків, але на жаль, фіксуються також пошкодження та руйнування цивільної інфраструктури, поранення та загибель мешканців громад. Так, в листопаді на Сумщині загинула 62-річна мешканка Ворожбянської громади, в Чугуївському районі. В кінці місяця з боку прикордоння вкотре обстріляли з РСЗВ «ГРАД» житловий сектор м. Вовчанськ — повністю зруйновано житловий будинок, двоє мирних мешканців отримали поранення: 57-річна жінка та 60-річний чоловік. Російські снаряди вибухають біля людських помешкань, на городах, дорогах, вулицях. Зазвичай використовується артилерія, обстріли відбуваються без перетину державного кордону, але також фіксуються випадки вибухових пристроїв, скинутих на мирні громади з безпілотників, що перетинають кордон з Україною. В прикордонній зоні зруйновані сотні будинків, деякі з них вже не відновити. 

Що стосується Черкаського та Кіровоградського регіонів, обстрілів по цивільних об’єктах значно менше, однак вони є цілеспрямованими на об’єкти критичної інфраструктури. Внаслідок обстрілів знищуються трансформаторні підстанції, що спричиняє довготривале відключення електроенергії.

Наказом №75 від 25.04.2022 р.  було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Перелік не є фіксованим документом і регулярно оновлюється. Перелік формується за погодженням Міноборони, на підставі пропозицій відповідних обласних військових адміністрацій, за трьома критеріями. Це:

–          території, що є тимчасово окупованими;

–          території, що перебувають в оточенні (блокуванні);

–          території, на яких тривають активні бойові дії.

Загалом перелік оновлювався вже більше 20 разів. Станом на 28.11.2022 року до оновленого переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), входить 9 областей. Загалом у переліку наразі 324 громади, з них до переліку територій, де тривають бойові дії входять, 

• на Сумщині  — 19 громад, 
• на Харківщині   — 56,
• на Чернігівщині  — 4,
• на Черкащині  — 0,
• на Кіровоградщині  — 0.

Переглянути актуальну інформацію щодо статусу громад можна на мапі.

Евакуація населення та робота систем оповіщення

Питання евакуації мирного населення залишається в зоні відповідальності самих мирних мешканців та волонтерів. Централізованої евакуації за участі ОМС (органів місцевого самоврядування – прим. ред.) навіть з небезпечної прикордонної зони не проводиться. 

Варто відмітити, що через пошкодження систем оповіщення, а також постійні відключення електроенергії, у містах Чернігівщини не спрацьовують сигнали сирени. В листопаді з’явилася інформація, що в таких випадках відповідальність за оголошення про повітряну тривогу буде покладена на поліцейських, які за допомогою гучномовців мають повідомляти мешканцям про небезпеку. Щодо інших областей  — такої інформації поки немає. Питання інформування громадян про небезпеку у разі відключення електроенергії, а відповідно відсутності інтернету та зниження якості мобільного зв’язку є нагальним. 

Захисні споруди 

Нагальною проблемою є стан захисних споруд. Ситуація схожа в усіх областях, адже на обліку знаходяться такі бомбосховища та укриття, умови яких не відповідають дійсності. В Харківській області до загального стану укриттів та доступу до них додається проблема зруйнованих або пошкоджених будівель, які також мали використовуватися в якості захисних споруд. Всі вони потребують фахового обстеження із залученням спеціалізованих організацій (фахівців). Після закінчення таких обстежень з висновками про стан будівель та споруд необхідно узагальнити кількість укриттів, зняти їх з обліку, як непридатні до використання.

Рекомендації:

1. ОМС в громадах інформувати мешканців різними способами (в тому числі на зборах, листівками, в ЗМІ) щодо дій у разі надзвичайних ситуацій або бойових дій.
2. ОМС в громадах привести у відповідність плани евакуації.
3. ОМС та громадським організаціям проводити регулярне навчання правилам евакуації населення у випадку надзвичайних ситуацій або проведення бойових дій.
4. ОМС в громадах провести обстеження захисних споруд та оновити відповідні відомості щодо їх стану та обліку.

Правовий напрям

1.Правова допомога в регіонах забезпечується завдяки діяльності правозахисних організацій та системи надання безоплатної правової допомоги. Що стосується особливостей  — спостерігається чимала кількість правових проєктів від міжнародних донорів, в рамках яких надаються правові консультації, через що виникає певна конкуренція за звернення, непорозуміння з ОМС в окремих громадах через часті виїзні консультації різних провайдерів надання правової допомоги. 

2. Серед питань від ВПО за звітний період найпоширенішими були:

• облік внутрішньо переміщених осіб;
• отримання щомісячної адресної  допомоги на проживання за ПКМУ №332 переселенцями, зареєстрованими до 24.02.2022 року;
• переоформлення виплат та їх неотримання за певний період;
• відновлення втрачених документів про освіту;
• оформлення та переоформлення електронного пенсійного посвідчення;
• умови перетину державного кордону України;
• питання мобілізації ВПО (категорії, які підлягають мобілізації, а також отримання повісток);
• проблема ідентифікації особи під час вклеювання фотографії у паспорт громадянина України при досягненні 45-річного віку та при оформленні паспорта у вигляді ID-картки;
• заборгованість з виплати заробітної плати;
• інші питання.

Відповідно до змін в законодавстві та відновлення перевірок фактичного місця проживання ВПО очікуємо збільшення кількості звернень. 

3. Доступ до адміністративних та соціальних послуг:

Особистий прийом громадян в підрозділах соціального захисту та ПФУ ведеться системно (за наявності світла та відсутності повітряних тривог). В Чугуєві, Сумській, Чернігівській областях черг не спостерігається. В Черкаській та Кіровоградській областях  — через більшу кількість переселенців, в окремих великих населених пунктах прийом обмежений попереднім записом. В ЦНАПах означених регіонів прийом ведеться відповідно до технологічних можливостей (наявності електронної черги) та за умови світлопостачання. 

Скарг від клієнтів щодо ускладненого доступу до адміністративних та соціальних послуг не надходило. 

4. Питання компенсацій

Великий запит залишається на надання правової допомоги з питань отримання компенсації для постраждалого населення в Чернігівському, Черкаському, Сумському та Харківському регіонах. Такі питання можна поділити за наступними напрямками це:

• Компенсація за заподіяну шкоду здоров’ю, встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни (встановлення причинного зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я отриманих від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння)
• Компенсація за зруйноване/пошкоджене житло (відновлення документів на нерухомість, оцінка заподіяних збитків, проведення відповідних експертиз, фіксація шкоди, взаємодія з правоохоронними органами);
• Встановлення статусу особи, яку незаконно позбавлено волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами (збір документів та/або відомості, що підтверджують факт (факти) порушення норм Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року стосовно заявника при його захопленні, незаконному затриманні, незаконному арешті, незаконному триманні або іншим чином незаконному позбавленні особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами і формуваннями, іншими утвореннями з явною або прихованою метою спонукання України.

Рекомендації: 

1. Приймальням УГСПЛ звернути увагу на необхідність посилення своєї відомості в регіонах та якості надання правових консультацій. Експертність та досвід регіональних представників УГСПЛ достатньо високий в напрямі надання юридичної допомоги ВПО та населенню, що постраждало внаслідок бойових дій, тому варто акцентувати на цьому увагу. Щодо співпраці (перенаправлень) з іншими юристами та правозахисниками – цю можливість варто розглянути за умов відсутності репутаційних ризиків.
2. Юристам напрацювати алгоритм дій щодо захисту прав ВПО у разі припинення виплат за результатами перевірок ВПО.

Гуманітарний напрям

Серед основних потреб для мешканців регіону є фінансова, соціально-психологічна та гуманітарна підтримка. 

1.Підготовка до зими

Головним питанням залишається підготовка до опалювального сезону, а саме відновлення систем опалення, вікон та покрівель у пошкоджених будинках, забезпечення твердими паливними матеріалами у населених пунктах без газового постачання. Одним із суттєвих факторів є тривалі аварійні та планові відключення електроенергії (хоч і було сформовано відповідні графіки, але в переважній більшості вони не відповідають дійсності, вимкнення електрики триває по 8-10 годин.) Такі відключення особливо критичні для місць тимчасового компактного розміщення ВПО та постраждалого населення (модульні містечка), які опалюються електричними обігрівачами. 

Громади прикордоння готуються до погіршення ситуації, повного блекауту та активізації обстрілів. Ускладняється ситуація з постачанням електроенергії, у сільській місцевості майже кожного дня тривають відключення по 8-10 годин. Також є проблеми у більшості ТГ по забезпеченню населення дровами для пічного опалення. В усіх зазначених областях розпочалась робота по забезпеченню громад дровами за рахунок державної субвенції.

2. Міжнародна та гуманітарна допомога

Потреби населення залишаються більшими ніж допомога, яку на даний час можуть надати міжнародні фонди, держава та ОМС. Незадовільною є координація та взаємодія різних надавачів допомоги в тому числі і міжнародних фондів, допомога надається нерівномірно. Ускладнена доступність різних фондів (запис тільки по номеру телефону або лише збір заявок за перенаправленням від партнерів), недостатнє інформування населення про можливість отримання конкретної цільової допомоги. Заскладні та бюрократизовані процедури розгляду та обробки запитів на отримання допомоги. 

Дуже часто деякі населені пункти, які більш на слуху, отримують гуманітарну допомогу від різних фондів без врахування реальних потреб, інші навпаки позбавлені такої допомоги. Необхідно покращення взаємодії між надавачами допомоги, спільне планування, більш якісна оцінка потреб та прозорий розподіл і звітування.

ОМС в громадах у співпраці з українськими НДО та міжнародними організаціями організовують видачі гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення. Як правило, це відбувається шляхом інформування окремих категорій мешканців засобами інтернет-комунікації та за допомогою місцевих ЗМІ. Враховуючи прогнози щодо збільшення кількості ВПО взимку через проблеми з інфраструктурою в південних регіонах, а також активними бойовими діями на сході країни, є необхідність перегляду наявних ресурсів та створення механізмів швидкого реагування в громадах, який включатиме аналіз потреб ВПО та забезпечення необхідним мінімумом (продукти харчування та предмети гігієни). В окремих громадах відмічається поки що пасивність представників ОМС щодо вирішення нагальних проблемних питань постраждалого населення та ВПО. Крім того, процес інформування щодо можливостей отримання допомоги ускладнений проблемами зі світлом та низькою цифровою обізнаністю людей поважного віку, які не мають доступу до телеграм-каналів та соцмереж.

3. Працевлаштування постраждалого населення

Окремою проблемою в усіх областях відповідного регіону (північ та центр України) залишається працевлаштування ВПО. За наявною у Департаменті соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації оперативною інформацією Харківського обласного центру зайнятості з 24.02.2022 по 01.11.2022 за допомогою у працевлаштуванні звернулися 3137 безробітних з числа ВПО.

Разом з тим, станом на 08.11.2022, відповідно до даних з Інтегрованої системи обліку інформації щодо ВПО, кількість осіб, які потребують працевлаштування становить 16 725 осіб. Схожа ситуація в інших областях. Знайти роботу ВПО відповідно до своєї спеціальності  — важко, враховуючи погіршення економічної ситуації в Україні, що пов’язано з воєнними діями, закриттям підприємств або їхньої релокації у відносно безпечні регіони. Вирішення цієї проблеми може бути шляхом забезпечення грантової підтримки переселенців з залученням їх до відкриття власної справи.

4. Психологічна допомога

Щодо психологічної допомоги, в Кропивницькому та Черкасах ця потреба закриваються більш успішно, на відміну від Харківської, Чернігівської та Сумської областей. Загальна причина: дефіцит спеціалістів, які мають кваліфікацію для надання допомоги населенню, постраждалому внаслідок бойових дій. Вихід із ситуації: централізоване навчання та підвищення кваліфікації діючих психологів при центрах соц служб у громадах, залучення надавачів психологічної допомоги від неурядових організацій.

5. Допомога у відновленні майна

Щодо відновлення зруйнованого (пошкодженого) майна в прикордонній зоні. Поки що найактивнішу роль в цьому також беруть міжнародні гуманітарні організації. Так наприкінці листопада, 120 жителів Чернігова, що проживають в мікрорайоні Заріччя, підписали угоди, за якими отримують кошти від нідерландської організації ZOA для відбудови пошкоджених внаслідок війни будинків. Активно реагують на пошкодження внаслідок обстрілів представники організації «Проліска», які надають мешканцям Сумщини та Харківщини будівельні матеріали для швидкого ремонту. Активно включається в забезпечення всім необхідним підрозділи соцзахисту БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» в усіх аналізуємих областях.

6. Організація місць компактного розселення

Незважаючи на велику кількість офіційно облікованих ВПО, місць компактного розселення в Чернігівській, Сумській та Харківській областях є набагато менше, у порівнянні з Черкаською та Кіровоградською областями (наприклад, в Сумській області  — лише 12). В прикордонній зоні це обумовлено відсутністю стабільних безпекових умов.

Облаштування багаточисельних місць компактного поселення відбувається здебільшого за підтримки гуманітарною допомогою від міжнародних організації. Наразі актуальним залишається питання перенесення місць розселення ВПО, які облаштувалися в навчальних закладах і заважають навчальному процесу.  

Окремо можна виділити потреби у забезпеченні МКП теплим одягом, ковдрами, обігрівачами, генераторами, свічками, системами безперебійного живлення електроенергії тощо.

7. Екстрене реагування в громадах

Через активні обстріли РФ та пошкодження енергетичної інфраструктури, в усіх громадах регіонів даного звіту з 23.11.2022 р. почалось облаштування та відкриття т.н. «Пунктів незламності». Попередньо анансовано, що в них можна зігрітися та знайти прихисток у випадку негоди чи відключення світла і тепла, зарядити гаджети та скористатися інтернетом. 

В ідеалі, в Пунктах можна випити чай та отримати першу медичну допомогу, ознайомитись із картами найближчих укриттів та пунктів обігріву, АЗС та банківських відділень. Крім того, передбачено надання широкої інформаційної допомоги населенню з питань пожежної, мінної та техногенної безпеки.

Але в реальності ми спостерігаємо, що комплектування та функціонування «Пунктів незламності» здійснюється з урахуванням наявних ресурсів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Тобто, окремі Пункти обладнані на базі колишніх пунктів обігріву – в наметах ДСНС, а ті, що анонсовані до відкриття в навчальних закладах не мають генераторів і у разі відключення світла не можуть повноцінно виконувати своє призначення (здебільшого зачинені під час перевірок). 

Що стосується окремих невеликих громад (сільських та селищних), то в них (за повідомленнями місцевих мешканців) поки що відсутній попит на користування Пунктами. В обласних та районних центрах послуги заряджання гаджетів та обігріву, а також облаштування додаткових робочих місць на себе беруть окремі приватні підприємці (власники або керуючі магазинами, закладами харчування, кав’ярнями), які мають можливості роботи за наявності генераторів. 

Це питання є однаковим для всіх областей північно-центрального регіону. 

Рекомендації:

1. Активізувати роботу органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади у напрямку створення фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб.
2. ОМС та відповідальним організаціям забезпечити у місцях масового поселення людей (освітніх, соціальних та медичних закладах) нормальні умови життя (наявність ліжок, функціонування місць санітарно-гігієнічних призначень, кухні, дитячих куточків) та підготуватися до нової хвилі переселення через пошкодження об’єктів інфраструктури: проаналізувати наявні місця та ресурси в громадах. 
3. ОМС та відповідальним організаціям провести аналіз наявних ресурсів задля швидкого реагування на можливе збільшення кількості ВПО у зимовий період.
4. Провайдерам допомоги: необхідно покращення взаємодії між надавачами допомоги, можливо за умови спільного планування, більш якісної оцінка потреб громад та прозорого розподілу і звітування по гуманітарному напряму. 

Громадські приймальні УГСПЛ, що допомагають постраждалим від війни, працюють за підтримки Програми USAID Ukraine «Права людини в дії». Ви можете звернутися до мереж громадських приймалень УГСПЛ за безоплатною юридичною допомогою. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.