Амністія не для всіх: яким буде перехідне правосуддя на Донбасі і у Криму
Українська влада розробила концепцію перехідного правосуддя для окупованих Донбасу і Криму. Цей процес повинен прискорити реінтеграцію окупованих територій і допомогти подолати наслідки багаторічної війни. Перехідне правосуддя також має дати відповіді на питання щодо звільнення від кримінальної відповідальності пособників бойовиків, виплати компенсацій мирним жителям і відновлення історичної правди. Як влада планує реалізувати ці напрацювання – у матеріалі РБК-Україна.
Володимир Зеленський у квітні сказав, що має намір домогтися завершення війни на Донбасі протягом року. Для цього було вжито ряд дій з боку України: активізація і зміна ходу “мінського формату”, введення перемир’я в зоні ООС з 1 серпня.
Появу в цей же період концепції перехідного правосуддя, яка також повинна прискорити реінтеграцію окупованих територій, її розробник, голова представництва президента в АР Крим Антон Кориневич називає збігом.
“Чому концепція потрібна зараз? Тому що ми повинні бути готові, що отримаємо контроль над цими територіями”, – запевняє він. За його словами, Україні вже зараз потрібно мати необхідну нормативно-правову базу, щоб ефективно подолати наслідки війни.
Що таке перехідне правосуддя? Це комплекс заходів, у тому числі у сфері кримінальної юстиції, які держава застосовує для подолання наслідків воєн і збройних конфліктів.
Зазвичай перехідне правосуддя включає в себе умови амністії учасників конфліктів або притягнення їх до відповідальності. Крім того, в рамках перехідного правосуддя вирішуються питання компенсацій постраждалим і вживаються заходи для нормалізації суспільного життя.
ООН беззаперечно вітає і навіть наполягає на застосуванні перехідного правосуддя в постконфліктних країнах, відзначаючи, що інший шлях – створення міжнародних трибуналів для розслідування воєнних злочинів – потребує значно більше витрат і часу.
Перехідне правосуддя у тих чи інших формах застосовувалося в Колумбії, Косово, Афганістані та багатьох африканських країнах. У тій же Колумбії спеціальним законом фактично амністували бойовиків незаконних збройних формувань, які добровільно здалися владі і погодилися відшкодувати завдані збитки мирним жителям.
Українську концепцію перехідного правосуддя готувала група, створена Зеленським ще в серпні 2019 року. Керівник групи Антон Кориневич пояснив РБК-Україна, що від оприлюднення повного тексту концепції поки свідомо відмовилися, щоб “уникнути неправильного тлумачення”. Але, за його словами, влада готує комунікаційну стратегію, щоб дохідливо і спокійно пояснити населенню важливість перехідного правосуддя.
Матеріали концепції, підготовлені юристами робочої групи, в середині літа були передані в Офіс президента для розгляду. Вони оформлені у вигляді проекту указу глави держави, яким уряду буде доручено розробити необхідні закони і підзаконні акти перехідного правосуддя.
РБК-Україна поспілкувалося з представниками президента, правозахисниками та правоохоронцями, які були залучені до розробки документа, з’ясувавши їх бачення запропонованої концепції.
Усім не пробачать
Антон Кориневич і його заступник по робочій групі, голова “Української Гельсінської спілки з прав людини” (УГСПЛ) Олександр Павліченко підкреслюють, що абсолютна більшість жителів окупованих територій не зазнають кримінального покарання і їм не варто боятися приходу української влади.
“Зрозуміло, що більшість– близько 95% населення, не зіткнутися з якимись негативними наслідками з боку держави через те, що вони, наприклад, сприяли окупаційному режиму або брали участь у референдумі, стояли на блокпостах, носили зброю і так далі”, – пояснив виданню Павліченко.
Кориневич, у свою чергу, підкреслив, що в концепції не прописується “каталог професій”, чиї представники на окупованих територіях точно будуть звільнені від відповідальності. Але при цьому є розуміння, хто точно має бути “амністований”, а хто – покараний.
“Вчитель або медсестра, наприклад, не повинні бути притягнуті до відповідальності. З суддям і прокурорам треба буде ще визначатися, але я вважаю, що ці люди повинні бути позбавлені можливості брати участь у подальшому житті держави”, – зазначив голова групи.
При цьому в концепції, за його словами, чітко і однозначно зазначено, що ніяка амністія не може стосуватися осіб, які вчинили воєнні злочини і порушення міжнародного гуманітарного права. “Наша концепція – це не про загальне прощення”, – підкреслив Кориневич.
За його словами, концепція передбачає також люстрацію осіб, які займали топ-посади в окупаційної адміністрації ОРДЛО і Криму або займалися організацією сепаратистських референдумів.
Це означає, що після приходу української влади на ці території колаборанти певний час не зможуть займати посади в органах державної та місцевої влади.
Прокурор АР Крим Ігор Поночовний звернув увагу РБК-Україна, що Росія свідомо “демонізує” Україну і залякує мешканців окупованих територій вірогідною кримінальною відповідальністю після деокупації.
“Якщо ми будемо говорити про те, що всіх, хто був прихильником окупації Криму, будемо притягувати до тієї або іншої відповідальності, то наслідки збройного конфлікту ми ніколи не подолаємо і сам конфлікт ніколи не закінчиться. Тому що такі меседжі регулярно використовуються в Криму пропагандою РФ як державою-окупантом, там постійно йде таке залякування”, – стверджує він.
Прокурор дещо інакше, ніж правозахисники, бачить нюанси перехідного правосуддя. На його думку, дії представників навіть “мирних” професій в період окупації необхідно ретельно розслідувати. І мова повинна йти не стільки про професії і посади, скільки про дії, які здійснювала та чи інша людина, упевнений співрозмовник.
“Є, наприклад, вчителі, які просто навчають дітей, а є ті, які пропагують службу в Збройних силах РФ. А це вже містить ознаки воєнного злочину. Тобто однозначно повинен бути суб’єктивний підхід при визначенні необхідності притягнення винних до відповідальності. Не можна говорити, що вчителів не чіпаємо, пожежників не чіпаємо, а поліцейських – притягуємо”, – міркує Поночовний.
Експерти, опитані виданням, згодні, що подолання наслідків конфлікту неможливе без розслідування дій всіх сторін конфлікту.
“Якщо ми говоримо про найбільш тяжкі злочини, такі як воєнні злочини і злочини проти людяності, то будь-яка людина, яка їх скоїла, повинна бути притягнута до кримінальної відповідальності. Незалежно від сторони, за яку вона воювала”, – підкреслив представник Зеленського Антон Кориневич.
У той же час голова УГСПЛ Павліченко наголосив, що, наприклад, працюючи на лінії розмежування, він ретельно досліджував проблему незаконних затримань громадян обома сторонами конфлікту. За його словами, з української сторони були зафіксовані поодинокі випадки таких правопорушень, на відміну від проросійських бойовиків.
При розробці концепції також розглядався варіант залучення іноземних суддів для розслідування злочинів, вчинених у ході конфлікту. Але в підсумку вирішили залишити можливість залучення не суддів, а іноземних експертів.
Певним передвісником перехідного правосуддя можна вважати програму Служби безпеки України “На тебе чекають вдома”, започатковану у серпні 2015 року. Скориставшись цією програмою, бойовики ОРДЛО могли здатися владі і отримати звільнення від кримінальної відповідальності. На запит РБК-Україна в СБУ повідомили, що за п’ять років програмою скористалися лише 390 бойовиків.
Відновлення правди і відшкодування шкоди
Перехідне правосуддя зосереджено не тільки на юридичних процесах і кримінальному праві, але і на відновлення історичної справедливості після закінчення конфлікту.
В концепції передбачено створення Комісії правди – структури, яка б неупереджено збирала інформацію про війну, її перипетії, розповідала б про реальний стан справ на початок конфлікту, про його героїв і антигероїв.
“Це повинен бути або новостворений орган або, враховуючи проблему витрати бюджетних коштів на створення нової інституції, ці функції можна покласти на вже існуючий держорган”, – міркує Кориневич. Він не виключає, що Комісія правди може бути створена, наприклад, при Інституті національної пам’яті.
Робота Комісії повинна буде користуватися довірою всіх сторін, каже голова представництва президента в АР Крим. Це означає, що до її складу можуть увійти представники окупованих територій.
“Але це точно не буде Пушилин або Аксьонов (керівники окупаційних адміністрацій в т. н. “ДНР” і “Республіці Крим”, – ред.). І точно ні про які пам’ятники “Моторолі”, “Гіві” або Захарченку мова не може йти”, – підкреслив співрозмовник.
Він звертає увагу, що ОРДЛО і Крим для української влади мають один і той же статус – тимчасово окуповані території. Відповідно, концепція перехідного правосуддя в однаковій мірі поширюється на обидва непідконтрольні регіону. При цьому Кориневич запевняє, що відповідальності кримчан за прийняття російського громадянства не буде.
“Ми не визнаємо це громадянство, у РФ немає такого права його давати. Ми називаємо це “примусовим громадянством”, – сказав він.
Прокурор Поночовний також стверджує, що Україна навіть після закінчення конфлікту не визнає документи, видані російською окупаційною адміністрацією в Криму.
“Якщо ми зараз скажемо, що визнаємо документи чи рішення, пов’язані з правом власності, то почнеться просто бардак, оскільки багато об’єктів нерухомості в Криму були незаконно привласнені окупантами, але при цьому юридично вони належать громадянам України. Саме не визнання будь-яких юридичних документів та рішень, виданих окупаційною владою, є запорукою того, що процес анексії Криму Росією ніколи не завершиться”, – пояснює він.
Важливим елементом перехідного правосуддя є також питання виплати компенсацій цивільному населенню за заподіяну в ході війни шкоду. Українська концепція припускає, що буде створено певний фонд, який буде займатися цими виплатами.
Кориневич зазначив, що на даний момент стягнути ці гроші з країни-агресора досить проблематично. При цьому він упевнений, що в подальшому ці кошти можна буде стягнути з РФ у порядку регресу. Іншими словами, особа, яка відшкодувала шкоду натомість особи, яка його заподіяла, буде мати право вимагати повернути свої гроші.
“Поки ми не можемо стягнути ці гроші з Росії, Україна може здійснювати ці виплати за участю міжнародних партнерів”, – припустив представник президента в АР Крим.
Інше питання, що з оцінюванням масштабів заподіяної шкоди можуть бути проблеми, вважає правозахисник Павліченко. Приміром, нерухомість на лінії розмежування на даний має вкрай низьку вартість і навряд чи може бути об’єктивно оцінена.
“Ці будинки (на лінії розмежування, – ред.) ніхто не буде купувати, їх вартість нульова. Це означає, що якщо сталося якесь пошкодження, наприклад, знесло дах, розбилося вікно, то можна тільки оцінити вартість ремонту”, – пояснює він.
Саме тому, як вважає голова УГСПЛ Олександр Павліченко, необхідно розробити спеціальну методологію оцінки шкоди, нанесеної в ході війни на Донбасі.
За матеріалами Олега Черниша, РБК-Україна
Раніше УГСПЛ в рамках Програми USAID «Права людини в дії» розробила та презентувала свої пропозиції щодо дорожньої карти правосуддя перехідного періоду для українського суспільства в умовах збройного конфлікту: https://bit.ly/3ivfV5Y.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine