Публікація

Амністія і прощення як елементи розбудови миру після збройного конфлікту

Україна — не перша країна, яка зіткнеться з питаннями амністії та прощення як елементів перехідного правосуддя після завершення збройного конфлікту. І вже зараз варто говорити про це, напрацьовувати відповідне законодавство, аналізувати досвід інших країн і перебирати найкращі практики. У межах #JustTalk_Context Ольга Семенюк, адвокатка, координаторка освітнього напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, розповіла про постконфліктне примирення та можливі інструменти перехідного правосуддя для єдності українського народу. У цьому матеріалі ділимося ключовими тезами.

ДОСВІД ПІВДЕННО-АФРИКАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

З 1996 по 1998 рік у Південно-Африканській Республіці працювала Комісія правди та прощення — спеціальна комісія для розслідування злочинів, здійснених у період апартеїду.

Вона збирала свідчення жертв війни про злочини, скоєні проти них або свідками яких вони стали, а також визначала рекомендований розмір репарації. Комісія аналізувала отримані свідчення і рекомендувала, яку виплату жертви мають отримати. Ще одним її повноваженням був розгляд прохань про амністію.

Звернень надходило багато, проте Комісія задовольняла лише невелику кількість. Кожне прощення, кожна амністія мали обґрунтовані підстави.

Окрім того, до уваги слід узяти менталітет. У Південно-Африканській Республіці існує принцип «убунту», коли люди обмінюються подарунками і таким чином відновлюють не лише взаємини, а й на духовному рівні віднаходять порозуміння. До нього зверталися і під час перехідного правосуддя, коли злочинці просили амністію безпосередньо в жертв війни.

 

ДОСВІД КОЛУМБІЇ

Після конфлікту для злочинців були створені спеціальні умови для амністії. Вони відновлювали школи, лікарні, інші об’єкти інфраструктури. Тобто кримінальну відповідальність замінили участю у відновленні того, що вони самі й зруйнували, адже праця — кращий вихователь, ніж позбавлення волі або праця під час позбавлення волі.

 

ДОСВІД БОСНІЇ ТА ГЕРЦЕГОВИНИ

Війна тривала між представниками трьох націй — босняками, сербами та хорватами. Конфлікт завершився, але боротьба між ними залишилася. Однією з причин може бути дуже велике амністування, тому що амністували навіть чоловіків, які вчиняли тяжкі злочини, наприклад зґвалтування жінок. У результаті люди залишилися жити окремими націями, і прощення не відбулося.

 

ЗАКОНОДАВСТВО

Збройна агресія Росії проти України розпочалася у 2014 році, і вже тоді виникла ідея амністування. Того ж року Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про недопущення переслідування та покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей», проте законної сили він так і не набрав.

У документі багато невизначеностей і неоднозначних трактувань, а також він не охоплює весь контекст війни, тому не допустимо, щоб цей закон набрав чинності в такій редакції.

 

ЧИ СТОСУЄТЬСЯ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ КОМБАТАНТІВ-ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ?

Полонені з т.зв. “ДНР” та “ЛНР”. Світлина: Судовий репортер

На російських комбатантів поширюється міжнародне гуманітарне право. Відповідно до нього їх не можна притягнути до відповідальності безпосередньо за участь у збройному конфлікті, проте це можна зробити за інші злочини. Коли ми говоримо про амністію, то мова йде здебільшого про українських військових, які перейшли на сторону «ЛНР», «ДНР», Росії і вчиняють злочини проти українців або підтримують місцеву владу на окупованих територіях, або осіб, які не були в лавах Збройних Сил України, але зараз чи ще з 2014 року долучилися до військових підрозділів «ЛНР» і «ДНР».

 

КОНЦЕПЦІЯ МОЖЛИВОГО МЕХАНІЗМУ АМНІСТІЇ ТА ПРОЩЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНИ

Варто розмежовувати злочини за ступенем тяжкості. Якщо людина скоїла легке кримінальне правопорушення, то до неї може застосовуватися амністія. Якщо вона вчинила важкий злочин, то, напевно, про амністію взагалі не може йти мова. Така людина має понести відповідальність, інакше вона не змінить свій світогляд. Наша мета має полягати не лише в покаранні особи, але й у впливі на її свідомість, адже з часом вона повернеться в суспільство.

Для того, щоб прощення, амністія та примирення відбулися, мають бути створені додаткові умови та вимоги до осіб. Важливо не забути про думку потерпілих — чи готові вони надати прощення злочинцям. Ще одним важливим елементом є компенсація. Мало лише попросити в жертви прощення, злочинець повинен відшкодувати завдану шкоду.

 

ЗАМІСТЬ ПІДСУМКУ

  • Наше покоління навряд чи вибачить ті звірства, які зараз вчиняє російська армія, проте ми повинні закласти фундамент для наступних поколінь і вже зараз говорити про перехідне правосуддя, щоб уникнути конфліктів у майбутньому.
  • Елементи перехідного правосуддя: компенсація шкоди жертвам конфлікту, відновлення їхніх матеріальних і моральних прав, відновлення порушених прав населення загалом.
  • У випадку України хотілося б, щоб питання амністії розглядав квазідержавний орган, але не державний. Проте чинне законодавство передбачає, що амністію може застосовувати лише суд.
  • Амністувати можна тих, хто скоїв нетяжкі злочини (тобто не можна амністувати за умисне вбивство, зґвалтування, терористичні акти тощо), можемо говорити й про державну зраду, але це тяжкий злочин.
  • Для амністування обов’язково потрібні спеціальні умови та врахована думка потерпілих осіб.

Статтю підготовлено авторами Just Talk.

 

Робота освітнього напрямку УГСПЛ для правників здійснюється за підтримки Програми USAID “Права людини в дії”, що виконується нашою організацією.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Зафіксовані епізоди міжнародних злочинів у Миколаївській області протягом 9-ти місяців повномасштабної російсько-української війни: 24 лютого – 24 листопада 2022 року

У цій публікації подається узагальнення інформації, зібраної Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» спільно...

02 Грудня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: