Суд полюбовний – так називається в Польщі інститут мирових суддів. Про запровадження подібного інституту в нашій країні йшлося на круглому столі «Інститут мирових суддів в Україні: досвід та перспективи відновлення» в рамках Проекту «Покращення доступу сільського населення до правосуддя». Організаторами заходу виступили Творчий центр Каунтерпарт у партнерстві з Інститутом громадянського суспільства за фінансової підтримки Європейської Комісії.

Організатори зазначають, що традиційно сільське населення в Україні зазнавало найбільших утисків своїх прав. Якщо у містах діє чимало юридичних консультацій, є розгалужена мережа громадських організацій, у тому числі правозахисних, то сільське населення обмежене у доступі до цього. Для покращення становища впроваджується Проект, в рамках якого буде здійснюватись просвіта жителів у 4-х пілотних сільських районах щодо можливостей вирішення конфліктних ситуацій цивільно-правового та публічно-правового характеру в судовому порядку. Проведення тренінгів, семінарів для представників місцевих громадських організацій, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування планується у Рожищенському (Волинська область), Коломийському (Івано-Франківська область), Барському (Вінницька область), Білгород-Дністровському (Одеська область) районах.
Метою вказаних заходів є забезпечення належних організаційно-правових умов для створення роботи третейських судів, мирових суддів в обраних сільських районах.
Навіщо ж потрібні мирові судді в Україні і що вони собою представляють? На це питання спробував дати відповідь суддя Конституційного суду України Володимир Кампо. Пан Кампо переконаний, що в українському суспільстві існує значний дефіцит справедливості у відносинах між людьми і цьому не можуть зарадити діючі суди загальної юрисдикції, які поки що не стали ні незалежними, ні самодостатніми. Кому скаржитись громадянину на недбалого сільського голову, начальника ЖЕКу, злодійкуватого і вічно п’яного сусіда, на хитрого крамарі, який обрахував на 50 коп. тощо? – запитує Володимир Кампо.
Відсутність інституту мирових суддів в судовій системі України є нічим іншим, як свідченням того, що ця система відірвана від народу та існує для інших цілей ніж інтереси народу. Тому рано чи пізно питання про впровадження даного інституту і українську судову систему буде поставлено і вирішено. Тим більше, що наразі ми маємо позитивний досвід мирових суддів в судових системах таких держав як Велика Британія, Іспанія, Італія.
З цим погоджується і директор Інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України. Пан Крупчан твердить, що судову реформу потрібно удосконалювати. Але робити це необхідно в комплексі з іншими реформами і нормативними актами влади, спрямованими на реалізацію конституційного припису про необхідність і дійсність правової держави Україна.
Фактично з необхідністю відновлення інституту мирових суддів погодились всі учасники круглого столу, проте, виникла низка питань, які необхідно вирішити для того, аби почати стратегію впровадження мирових суддів в судову систему України. А саме:
– має бути інститут мирового судді державним чи громадським органом?
– який буде статус рішення мирового судді в судовій системі?
– яка його роль та значення?
– як взагалі буде називатись цей інститут – третейський, медіаторський, посередницький чи мировий суд?
За думкою судді Конституційного суду В. Кампо фактично громадські мирові судді мають бути формою участі громадян в місцевому самоврядуванні та здійсненні альтернативних (позасудових) способів вирішення спорів та примирення сторін. Мирові судді підвищать народну мораль, а це, в свою чергу, сприятиме покращенню соціально-побутових відносин українських громадян.