Публікація

Алла Блага (УГСПЛ): “Застосування принципів перехідного правосуддя дозволить людям дізнатися правду про минулі події без «страшилок» або прикрас”

Продовжуємо серію бліц-інтерв’ю з експертами УГСПЛ щодо впровадження засад перехідного правосуддя в Україні.

Алла Блага, д.ю.н., експерт аналітичного відділу УГСПЛ.

Що може дати перехідне правосуддя Україні?

Думаю, перш за все – це розуміння. Розуміння причин, через які виник та розвивався конфлікт; розуміння які права людини були порушені під час конфлікту і чому; розуміння, що слід робити з особами, які вчинили злочини та якої компенсації потребують жертви конфлікту; розуміння як потрібно вибудувати відносини між людиною і державою, аби таких порушень прав людини надалі не відбувалося. Нам усім доведеться переступити через власні захисні бар’єри та рухатися далі. Так, це буде болісний шлях. І людям, і державі складно визнати хибними власні уявлення, переконання та виправдання на кшталт: «чим менше правди знає населення, тим краще», «брехати, брехати й брехати, аби зберегти у державі спокій», «зґвалтування під час війни завжди було нормою», «немає нічого страшного, що військові здійснюють насильство над мирним населенням», «я маленька людина, від мене нічого не залежало», «я нічого не зробив, чому я повинен вважати себе у чомусь винним», «я не цього хотіла, я ж не знала, що усе так вийде». Натомість чесний погляд та, як вірно зазначила британська юристка Руті Г. Тейтель, «чітке розмежування з минулим беззаконням» може завадити тому, що минуле і надалі визначатиме майбутнє: лише таким чином можливо «запобігти майбутнім злочинам, створити довіру до нового уряду та державного устрою, а також сприяти примиренню конфліктуючих сторін».

Алла Блага, д.ю.н., експерт аналитичного відділу УГСПЛ.
Алла Блага, д.ю.н., експерт аналітичного відділу УГСПЛ.

Якщо український політикум прийме принципи перехідного правосуддя, то як це вплине на звичайних громадян?

Нагадаю, що змістом перехідного правосуддя охоплюється як виявлення вчинених злочинів і притягнення винних у їх вчиненні до відповідальності, так і повне опрацювання минулих війн (збройних конфліктів) і порушень прав людини. А інструментами такого опрацювання минулого є:

  • встановлення істини, тобто виявлення злочинів;
  • притягнення до відповідальності та покарання винних і опрацювання злочинів міжнародними й національними судами;
  • відшкодування завданої потерпілим шкоди;
  • інституційні реформи державних органів, суду, органів охорони правопорядку, збройних сил і їх очищення;
  • пам’ятні та освітні заходи (наприклад, створення меморіалів і музеїв).

Відповідно, застосування принципів перехідного правосуддя дозволить людям дізнатися правду про минулі події без «страшилок» або прикрас; побачити роль та поведінку тих чи інших персонажів у цих подіях; позбутися ідеалізації минулого та відновити почуття справедливості; завдяки проведеним реформам щодо внутрішнього очищення відновити довіру до держави та підтвердити шлях до демократичних цінностей, а жертвам – отримати визнання їх страждань та справедливого відшкодування завданої їм шкоди. Проте, як свідчить досвід країн, шлях перехідного правосуддя є досить довгим і зовсім непростим.

Перехідне правосуддя цікаве тим, що для нього обов’язковим є проведення реформ, які унеможливлять повторення конфлікту у майбутньому. Яка реформа для Вас є найбільш цікавою?

Мабуть, реформи, спрямовані на перехід політичних важелів до демократичних установ. Терміни «права людини», «рівність жінок і чоловіків», «боротьба з корупцією» для теперішніх політиків, можновладців та функціонерів вищого рівня є скоріше такими собі «мантрами», аніж реальними цінностями.

Запровадження перехідного правосуддя в Україні передбачає моральну та матеріальну сатисфакцію постраждалим від конфлікту. Що робить УГСПЛ для цього?

Наша спілка вже багато років дотримується людино орієнтованого підходу та ставить на чільне місце своєї діяльності відновлення прав постраждалих осіб. Раніше це робилося через надання юридичної допомоги і захист порушених прав людини у національних судах та Європейському суді з прав людини. Сьогодні до цього додалося ще декілька напрямків: документування злочинів, які, насамперед, відбулися та відбуваються на сході України; підготовка та оприлюднення аналітичних матеріалів щодо дотримання прав людини; створення інтерактивної «Мапи пам’яті», у якій зібрана та візуалізована інформація про майже 10 тисяч загиблих; підготовка матеріалів для Міжнародного кримінального суду та інших міжнародних інстанцій.

Інтерв’ю підготувала Таїсія Килба, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування