25 листопада у всьому світі визначають Міжнародний день боротьби з гендерним насильством. На жаль, проблема домашнього та ґендерного насильства залишається актуальною для українського суспільства, де досі відкрито говорити на цю болючу тему та визнавати її існування непросто.

Сором, відчай, почуття провини — саме такі емоції та почуття супроводжують жінку, яка стала жертвою насильства з боку своїх близьких (партнера, чоловіка, батька, вітчима тощо). Замість того, щоб про це розказати рідним, викликати поліцію, піти від партнера-агресора, жінка обирає шлях мовчати, бо говорити про це соромно, бо треба терпіти, бо ж не годиться виносити сміття з хати, тим паче викликати правоохоронців… Випадки, коли жінка підіймає руку на свого чоловіка, також існують, хоча вони і не такі поширені. У такому разі допомоги потребує чоловік. Динаміка сімей, у яких проявляється насильство, досить складна, тому розібратися без допомоги, зокрема сімейних психологів, соціальних працівників, юристів практично неможливо. Перший крок, який варто зробити, — перестати звинувачувати себе, думати, що якщо чоловік б’є, значить любить і це нормально. У такий ситуації варто не вагаючись звернутися по допомогу!

Що таке насильство?

Першим проявом фізичного насильства — є вербальне насильство. Партнер вдарить не відразу, спочатку він буде проявляти свою агресію через погрози, лайку, голосно кричати і залякувати. Через деякий час словесна агресія перейде у стадію фізичної (сексуальної).

Відповідно до Закону «Про попередження насильства в сім’ї», насильство буває фізичним, сексуальним, психологічним (шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування) чи економічним (умисне позбавлення житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я).

Що робити у випадку насильства в сім’ї?

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Якщо життя у Вашій сім’ї перетворилося на жах, зволікати не варто. Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують Ваші права власності на житло, машину тощо. У випадку, якщо з Вами будуть діти – також підготуйте все необхідне.

Визначте не одне, а декілька місць, де Ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефонів людей, яким Ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.

Заздалегідь продумайте можливі вирішення важливих юридичних питань, якщо Ви зважилися піти та розірвати сімейні стосунки – питання спільного майна, місця проживання дітей та виплати аліментів. Юристи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати вам безкоштовну консультацію, якою варто скористатися.

Також подумайте про те, як уберегти дітей від повторення ситуації насильства – домовтеся й підготуйте необхідні документи для керівника дитячої установи або навчального закладу про те, що дітьми опікуєтеся тільки Ви і ніхто, крім Вас, не має права забирати їх.

Якщо Вам чи Вашим дітям уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про це працівникові поліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Не дозволяйте нікому принижувати та ображати Вас. Уявіть найгірший розвиток подій та свій стан у такому випадку. Також уявіть своє життя без насильства. Намагайтеся досягнути бажаних змін. Якщо Ви не можете визначитися щодо подальшого життя або Вам важко прийняти рішення – скористайтеся безкоштовними психологічними консультаціями соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та неурядових організацій.

Куди звертатися по допомогу у випадку проявів насильства?

• До дільничного інспектора поліції.
• До кримінальної поліції у справах дітей.
• До центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
• До управління сім’ї та молоді районної, міської чи обласної держадміністрацій.
• До громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства.

Звернення необхідно подавати у письмовій формі на ім’я керівника органу влади із зазначенням своїх повних координат (П.І.Б., місце проживання, контактні телефони). У ньому коротко та чітко вказуються всі обставини справи та висловлюється конкретна вимога стосовно наслідків заяви, наприклад «Прошу притягнути винних осіб до відповідальності». Подавайте факти, що можуть бути підтверджені документально чи іншими об’єктивними доказами. Радимо надсилати звернення рекомендованим листом.

Дільничний інспектор поліції розглядає повідомлення про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду таких заяв та повідомлень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26 квітня 2003 року № 616, та актів МВС. Дільничні інспектори повинні виїхати (вийти) на місце конфлікту в кількості не менше двох працівників. Вони зобов’язані прийняти Вашу заяву, роз’яснити Ваші права, задокументувати факт правопорушення, зібрати характеризуючий матеріал на кривдника (спосіб життя, характер, поведінка в побуті, вживання спиртних напоїв, схильність до насильницьких проявів тощо), поставити його на профілактичний облік, винести кривднику офіційне письмове попередження про неприпустимість учинення насильства в сім’ї, скласти адміністративний протокол за статтею 173-2 КпАП, заповнити спеціальну картку обліку факту скоєння насильства в сім’ї та у триденний термін направити її до управління (відділу) у справах сім’ї та молоді місцевої держадміністрації, а у випадках скоєння насильства в сім’ї відносно неповнолітнього чи за його присутності – ще й до служби у справах неповнолітніх місцевої держадміністрації. Якщо кривдник уже перебуває на обліку за вчинення насильства в сім’ї, йому виноситься захисний припис, який погоджується з начальником відповідного  органу Національної поліції і прокурором району. Поліція зобов’язана здійснювати контроль за місцем проживання кривдника.

Пам’ятайте, що спричинення будь-якого виду тілесних ушкоджень, а також вчинення будь-яких інших дій проти життя та здоров’я, волі, честі чи гідності особи, а також проти статевої недоторканості, є злочинами. За ці та інші правопорушення передбачена кримінальна відповідальність! Перебування з кривдником в сімейних відносинах не виключає необхідності притягнення його до кримінальної відповідальності. Саме тому, якщо Ви стали жертвою злочину, необхідно звертатись до поліції із заявою про злочин та наполягти, щоб відкрили кримінальне провадження, внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, негайно призначили судово-медичну експертизу тощо.

Безкоштовні консультації

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного).

Національна дитяча “гаряча лінія”: 0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного).

Консультації електронною поштою: [email protected].

Київський міський центр соціально-психологічної допомоги:

Адреса: м. Київ, вул. Новодарницька, 26, корп.1, телефон: 566-15-48. У разі потреби жертви насильства можуть перебувати в тимчасовому притулку до 90 діб.

Центр у справах сім’ї та жінок Деснянського району міста Києва:

Працює в царині забезпечення гендерної рівності, ліквідації всіх форм дискримінації та насильства, запобігання порушенням прав людини. Центр реалізує корекційну програму з особами, які вчинили насильство в сім’ї. Надає безкоштовні психологічні та юридичні консультації. У разі потреби жертви насильства можуть перебувати в тимчасовому притулку від 1 до 3 місяців, в окремих випадках – протягом 6 місяців.

Адреса: м. Київ, вул. Курчатова 14а, телефони: (044) 518-73-72, 518-96-00.

Центр ресоціалізації матері та дитини «Нова я» в Дніпрі:

Адреса: м. Дніпро, вул. Робоча, 24-А, блок 5- 7.

Соціальний центр матері та дитини у Львівській області:

Адреса: м. Дрогобич Львівській області, вул. Шептицького, 7, телефони: (03244) 1-01-43 (03244) 3-89-20, e-mail: с[email protected]

Мережа приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини

Безкоштовні юридичні консультації, зокрема з питань домашнього насильства. На даний момент в Україні працює 32 приймальні у 23-ох областях. Приймальня у Вашому місці – за посиланням: http://helsinki.org.ua/advice-centres/