Поводження з військовополоненими: експертне обговорення ситуації в України
21 грудня відбулося експертне обговорення на тему «Тримання і поводження з військовополоненими в Україні: виклики, проблеми та кращі практики» за участі представників дежавних органів, громадських організацій та міжнародних партнерів.
Організаторами дискусії виступили Українська Гельсінська спілка з прав людини разом із Департаментом із питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за підтримки програми USAID «Права людини в дії».
Понад 800 візитів до російських військовополонених від міжнародних організацій
Обговорити виклики та досягнення у питанні поводження з військовополоненими в Україні зібралися: заступниця міністра юстиції Олена Висоцька, виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов, начальник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Сергій Гречанюк, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Даніель Белль, голова делегації Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Юрг Еглін, заступниця директора ДП «Український національний центр розбудови миру» (НІБ) Валентина Зозуля.
– Україна від 2022 року зіткнулася з новим явищем – військовополоненими. За фактом вони були із 2014 року, але не називалися так. Подолання викликів і наслідків цього явища лежить в площині міжнародного гуманітарного права, зокрема, третьої Женевської конвенції та інших документів, що стосуються поводження з військовополоненими. У нас від 2014 року є позитивна взаємодія з усіма державними інституціями, і ця синергія дозволяє досягати гарних результатів в досягненні змін. УГСПЛ протягом усього цього періоду працює над впровадженням стандартів поводження з військовополоненими разом із державними інститутами, – наголосив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, з квітня 2022 по 18 грудня 2023 міжнародні структури здійснили понад 800 візитів до російських військових, які перебувають в полоні в Україні:
- Міжнародний Комітет Червоного Хреста – 478 візитів
- Моніторингова місія ООН – 344 візити
- Європейський комітет із запобігання катуванням – 14 візитів
- Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні – 2 візити
- Неурядова організація «Freedom House» – 1 візит
- Делегація BRICS – 1 візит
Також представники ЗМІ майже 20 країн мали можливість завітати до таборів з військовополоненими і подивитися, як Україна дотримується стандартів щодо їхнього утримання.
Такі дані озвучив Андрій Юсов і наголосив на тому, що до українських військовополонених в Росії немає такого доступу для міжнародних організацій, тож і подібної статистики просто не існує.
– Помилки є, але вони усуваються, про що говорять в тому числі опитування полонених, які проводять міжнародні організації. Згідно з останніми даними, близько 80% опитаних задоволені умовами утримання і відзначають покращення, – зауважив Андрій Юсов.
Учасники обговорення зазначили, що Україна на високому рівні дотримується правил і стандартів поводження з військовополоненими в межах Женевської конвенції та Міжнародного гуманітарного права.
Сергій Гречанюк зазначив, що для військовополонених створено не лише ті умови, які передбачені стандартами, такі як безперешкодний доступ міжнародних організацій, національних інституцій, громадськості, ЗМІ, а й додаткові: наявність більшої кількості можливостей для контактів із родиною (листування, ІР-телефонія та доступ до відеозвʼязку), можливість праці та витрачання зароблених коштів в крамниці установи
Недоліками в питанні поводження з військовополоненими міжнародні експерти бачать процес доставки полоненого до місця утримання та оприлюднення інтерв’ю з ними в загальному доступі. Ці питання викликали дискусію. Зокрема, щодо публікації відео-інтерв’ю, Сергій Гречанюк наголосив, що перед записом російські військовополонені надають письмову згоду на публікацію добровільно, і серед полонених чимало тих, хто відмовляється.
Заступниця міністра юстиції Олена Висоцька відзначила, що моніторинговими організаціями не зафіксовано випадків катування та жорстокого поводження по відношенню до військовополонених, які тримаються в Україні.
Також заступниця міністра вказала на необхідність створення та підтримки ефективної комунікації міжнародних організацій, що відвідують місця тримання військовополонених, з українським суспільством. Налагоджена комунікація допоможе продемонструвати роботу органів, які залучені до роботи із військовополоненими та її важливість для репутації України на міжнародній арені.
Усунення недоліків: фахівці обговорили роботу над помилками
В другій панелі обговорення щодо запобігання та усунення порушень прав військовополонених взяли участь керівник напрямку Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Юрій Таранюк, радник Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Алан Брювер, радник Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Михайло Сорочишин, заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Андрій Галай, заступниця начальника відділу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України Інна Заворотько.
Андрій Галай зазначив, що всі порушення, які фіксують міжнародні організації на території України щодо поводження з військовополоненими, потрапляють в електронну базу, далі ця інформація доводиться до керівників установ і починається робота над усуненням недоліків. Наразі в базу внесено 31 порушення за весь період повномасштабного вторгнення, зауважив заступник начальника Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Інна Заворотько розповіла про створення єдиного алгоритму взяття в полон російського військовослужбовця, який враховує і міжнародні стандарти, і безпекові питання для українських військових, адже ворог не рідко під виглядом здачі в полон вчиняє акти віроломства. Цьому алгоритму навчають військових всіх рівнів і, як зазначив радник Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, є помітний результат: стало набагато менше випадків жорстокого поводження при взятті в полон російських військових.
Юрій Таранюк розповів про те, що, згідно з правилами, важкопоранених та важкохворих військовополонених потрібно віддавати без обміну, тобто репатріювати. Висновок при цьому має давати спеціальна медична комісія, яка складається з лікарів третіх країн і одного представника з України. Склад цієї комісії повинна погодити Росія, але вже три місяці росіяни ігнорують це питання, відмовляються також забирати своїх важких, наголосив керівник напрямку Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Ще одним важливим питанням для обговорення стала доля різних категорій полонених: одних взяли в полон на полі бою, інші – скористалися програмою «Хочу жити», перейшли на бік України добровільно, ще й виконали певні завдання. Друга категорія росіян перебуває в опозиції до влади Кремля, була примусово мобілізована і виступила проти режиму, зазначив Юрій Таранюк. Такі полонені не можуть йти на обмін, до того ж мають бажання працювати на користь держави України. Тож потрібні зміни до законодавства, які б дозволили вивести таких осіб з-під формального статусу військовополонених.
Навчання працівників системи виконання покарань
Разом з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) Департамент з питань виконання кримінальних покарань (ДПВКП) презентували спеціалізований навчальний посібник «Міжнародне гуманітарне право для працівників ДКВС».
– Цей посібник є унікальним і для міжнародного рівня. Мені не відомо, щоб ще десь були такі матеріали безпосередньо для персоналу, який займається військовополоненими, – наголосив головний редактор книги віце-президент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий.
Скачати посібник можна за посиланням: ПОСІБНИК МГП
Проректор Академії Державної пенітенціарної служби України В’ячеслав Пузирний розповів про систему навчання, підготовки і підвищення кваліфікації фахівців в’язничної системи щодо поводження з полоненими.
– З курсантами буде легше, бо краще навчити, ніж перевчити. А от з тими колегами, які вже працюють в таборі і мають справу з практичною діяльністю, дещо складніше, тож потрібні нові підходи і підготовка викладачів з МГПМіжнародне гуманітарне право, – зауважив В’ячеслав Пузирний.
Для підготовки і підвищення кваліфікації фахівців УГСПЛ та ДПВКП розробили навчальну програму «Застосування норм міжнародного гуманітарного права в діяльності державної кримінально-виконавчої служби» (ТИПОВА ПРОГРАМА.docx). Програма була рекомендована до застосування вченою радою Академії Державної пенітенціарної служби України.
Керівниця освітнього департаменту УГСПЛ Олександра Козорог представила анімаційний навчальний серіал «Пригоди російського Івана в українському полоні».
– Ми довго обговорювали виклик, пов’язаний з тим, як швидко донести інформацію про принципи і стандарти поводження з військовополоненими безпосередньо до тих, хто з ними контактує в місцях утримання. Зійшлися на створенні анімаційних роликів. Це перший такий продукт, коли правила поводження з військовополоненими подаються у формі мультфільму, – зауважила Олександра Козорог.
Серіал навчає персонал дільниць та таборів для утримання військовополонених правилам поводження з ними за міжнародними стандартами. В основі сюжетів історії російських військових, які потрапили в полон і переживають різні ймовірні ситуації вже в таборах.
«Дуже хотілося б, аби подібні заходи щодо гуманного поводження з полоненими проводили і в Росії», – зазначила одна з учасниць і додала, що наразі це лише марення.
Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.