15 років на відновлення цивільної дієздатності: історія з Дніпра

До приймальні УГСПЛ на базі ГО «Правозахисна група «Січ» звернулась Катерина Круча (прізвище та ім’я змінені) з запитом про надання правничої допомоги з метою поновлення її цивільної дієздатності.

У 2007 році один з судів м. Дніпра визнав пані Катерину недієздатною через її психічний стан і призначив опікуном її батька.

1. Статею 39 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Тобто, недієздатність характеризують дві складові: наявність хронічного, стійкого психічного розладу та не усвідомлення особою значення своїх дій та неспроможність керувати ними.
2. Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України наслідками визнання особи недієздатною є втрата нею права на вчинення будь-яких правочинів (укладення угод, договорів, їх виконання). Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах може вчиняти лише її опікун. Опікун також несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою.
3. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.

Рішенням районного суду міста Дніпра у 2007 році пані Катерина Круча дійсно визнано недієздатною.  Однак, відповідно до чинного на той момент законодавства України, вона не могла ініціювати питання відновлення своєї цивільної дієздатності самостійно, оскільки п. 4 ст. 241 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції від 01.02.2007 року) не передбачав права осіб, які позбавлені цивільної дієздатності, звертатися до суду з заявою про її поновлення.

Крім того, Цивільний процесуальний кодекс не містив норми, що визнання недієздатності підлягає автоматичному судовому перегляду, тривалість застосування такого заходу до заявниці не було обмежено у часі.

Тож з 2007 по 2009 роки К. Круча перебувала у лікарні, а тоді, на засіданні опікунської ради, було прийняте рішення, що опікун, тобто батько повинен забрати її додому і доглядати там. Не зважаючи на це, з 2009 по 2017 року вона проживала окремо, працювала та утримувала себе та сина. Але у 2017-му сталось нещастя – померла дуже близька людина, стався зрив і пані Катерину було влаштовано до психоневрологічного інтернату. За словами клієнтки, завдяки допомозі лікарів стан здоров’я її здоров’я за два місяці значно поліпшився і вона в повному обсязі була здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Того ж року, на підставі рішення Європейського суду з прав людини, були внесені зміни до частини четвертої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), які передбачали право недієздатної особи самостійно звертатися до суду із заявою про поновлення цивільної дієздатності.

Розцінюючи висновки суду 2007 року як такі, що знижують її потенціал в сфері працевлаштування та розвитку особистості, Катерина Круча вирішила скористатися своїм правом і декілька разів (наприкінці 2020 року) зверталася з запитом про перегляд цих висновків до суду, але отримала відмову у розгляді через недотримання певних вимог процесуального законодавства.

У справах про поновлення дієздатності, згідно з пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», обов`язковим є проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров`я або видужання.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.09.2021 року задоволено клопотання про проведення судово-психіатричної експертизи відносно психічного стану здоров’я клієнтки, саме ця процедура є вирішальною.

В подальшому, рішення суду про призначення експертизи було оскаржене опікуном до Дніпровського апеляційного суду, однак, скаргу було відхилено, а рішення суду залишено без змін.

На виконання рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області 19.04.2022 року було проведено експертизу, результати якої мають бути направлені до суду для прийняття рішення по суті.