Публікація

Звернення Правозахисного порядку денного щодо Постанови про порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї

Із початком збройної агресії Російської Федерації, яка за допомогою армії окупувала Крим, а пізніше за тим же сценарієм розв’язала воєнні дії на Донбасі, Україна опинилася в надскладній ситуації. Держава об’єктивно не має можливості забезпечувати права та свободи людей на окупованих та непідконтрольних українській владі територіях. Разом з тим українська влада здійснює ряд кроків, які погіршують стан із захистом прав та свобод людини, руйнують зв’язок між півостровом та материковою частиною України та створюють додаткові труднощі як для громадян України, що стали жертвами окупації, так і для іноземців та осіб без громадянства, що легально перебувають на території України та дотримуються українських законів.

Мова йде про визначення правового порядку перетину пунктів пропуску з окупованим Кримом, який регулюється Порядком в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї №367, затвердженим Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року. Попри те, що спроби врегулювати перетин пунктів пропуску з окупованим Кримом ми в цілому оцінюємо позитивно, однак звертаємо увагу на суттєві недоліки цього Порядку.

Згідно зі статтею 33 Конституції України «Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом». Відтак, прийнятий Кабінетом Міністрів України Порядок обмежує право на свободу пересування та не відповідає положенню Конституції України щодо можливості обмеження даного права виключно законом. Уряд вийшов за межі своїх повноважень і встановив обмеження, які не передбачені законом — зокрема, щодо громадян України

Окрім того, даний Порядок фактично призводить до порушення Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань та низки конституційних прав, оскільки ускладнює свободу пересування, обмежує права дитини, ігнорує зобов’язання сприяти роботі правозахисників та журналістів тощо.

Основними категоріями осіб, які зазнали найбільш необґрунтованих обмежень згідно з документом, стали діти як громадяни України, які не досягли 16-річного віку, іноземці та особи без громадянства, що легально перебувають на території України. Відтепер діти повинні перетинати пункти пропуску згідно з Правилами перетину державного кордону громадянами України (п. 3), що суперечить ст. 1 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” відповідно до якої тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України.

В результаті в’їзд та виїзд неповнолітніх осіб здійснюється за проїзним документом або паспортом для виїзду за кордон, і за згодою обох батьків на виїзд, крім того, батьки повинні мати закордонний паспорт громадянина України. Оформлення таких документів займає значну кількість часу, а на території Криму такі документи оформити практично неможливо для громадян України. Це призводить до порушення права на пересування, обмеження права дитини на сімейне життя та права підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками (у випадку, коли один з батьків після окупації залишився проживати на півострові, а інший переїхав на материкову частину України).

Іноземці та особи без громадянства зобов’язані отримувати спеціальний дозвіл, виданий на території України найближчим підрозділом ДМС протягом 5 робочих днів. В’їзд дозволено тільки з причин, вказаних у Порядку, перелік яких є обмеженим та містить тільки 7 підстав (п. 21). Список підстав для отримання спеціального дозволу для іноземців є вичерпним, та окрім родинних і майнових зв’язків та необхідності відвідати місце поховання, передбачає лише наступні:

«5) необхідність участі у забезпеченні захисту національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, звільнення території України від окупації або з питань гуманітарної політики (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС);

6) необхідність здійснення дипломатичних і консульських функцій, зокрема в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС)».

 

Таким чином, для легального в’їзду до АР Крим та м. Севастополь журналістам, адвокатам, правозахисникам відповідно до Порядку потрібно клопотання та узгодження з МЗС України (п. 21) за підставою «захист національних інтересів України, деокупація або «гуманітарна політика». Захист прав людини, журналістська, адвокатська діяльність як законні цілі відвідування півострова не розглядаються, що створює суттєві перешкоди для роботи у цих сферах.

Крім того, від іноземців та осіб без громадянства для отримання спеціального дозволу вимагають документ, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування в АР Крим та м. Севастополь або відповідні гарантії приймаючої сторони (п. 23). Така вимога до іноземців та осіб без громадянства, що мають в Криму близьких родичів чи членів сім’ї або місця їх поховання, або слідують до АР Крим та м. Севастополь в зв’язку зі смертю близьких родичів або членів сім’ї, а також мають об’єкти нерухомості, суперечить ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та цілям і завданням самого Порядку. Через це значна частина таких осіб взагалі позбавлена можливості отримати спеціальний дозвіл.

Певні норми Порядку створюють можливість для потенційних зловживань прикордонників, оскільки підстави відмови у в’їзді сформульовані нечітко та мають недостатню правову визначеність. Прикордоннику достатньо лише зазначити пункт Порядку про відмову, і він не зобов’язаний роз’яснювати причини відмови (п. 38). Крім того, письмова відмова не буде містити опису, у чому конкретно полягало порушення. Це дозволяє прикордонникам на власний розсуд тлумачити підстави для відмови та унеможливлює контроль за законністю їх дій. Порядок передбачає (п. 40) вручення рішення про відмову в пропуску, що безумовно є позитивним, однак підстави відмови роз’яснюються усно.

Крім того, Порядком не врегульовані певні процедури щодо конкретних випадків. Наприклад, відсутня процедура отримання спеціального дозволу іноземцями та особами без громадянства, які в’їхали до АР Крим до набрання чинності даного Порядку та намагаються виїхати з півострову.

На наше переконання, правильним виходом із цієї ситуації може стати прийняття нового Порядку, що буде враховувати зазначені недоліки та сприяти захисту прав та інтересів громадян Украіни, іноземців та осіб без громадянства, які дотримуються законів України. Новий Порядок повинен виключати будь-які обмеження для громадян України, а також спростити порядок отримання дозволів іноземцями та особами без громадянства, бути спрямований на збереження соціальних, інформаційних, культурних та інших зв’язків з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, що є обов’язком України згідно з ч. 2 ст. 5 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

 

Для розробки нового Порядку вважаємо за необхідне залучити представників платформи “Правозахисний порядок денний”, представників громадських ініціатив, які допомагають переселенцям, міжнародних та міжурядових організацій тощо.

З додатковими питаннями прохання звертатись до керівника робочої групи Ольги Скрипник +380503971761, helga.yalta@gmail.com , а також  Ірини Думич +380976882270,

human.rights.agenda.ua@gmail.com,  Сергія Зайця, +38(050)7402020,  s.zayetz@gmail.com,  

Довідково: Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві, Центр “Соціальна Дія”, Проект “Без кордонів”, Євромайдан SOS.

Крім цього у робочій групі з питань захисту прав людини на окупованих та непідконтрольних територіях, а також ВПО працюють Центр громадянської просвіти “Альменда”, Регіональний центр прав людини, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” та інші.

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування