Публікація

Відкритий лист Руслани Лижичко до захисників прав людини

В Україні Закон не працює. Нам нема, в кого просити про допомогу, і ми звертаємося до світової спільноти.

Сьогодні вночі силові структури МВС України перейшли до нахабного і неприкритого терору на вулицях Києва. Протягом ночі з 22 на 23 січня по всьому місту спецпризначенці у формі Беркуту зупиняли та громили машини Автомайдану і захоплювали водіїв, не пред’являючи їм жодних звинувачень. Зокрема, на вулиці Щорса, на розі Грушевського та Кріпосного провулку біля Будинку Офіцерів, а також на Південному мосту. Схема була наступною: група беркутівців намагалася зупинити машини Автомайдану, перепиняючи їм рух, оточували машини і, не сказавши жодного слова, починали дірявити шини, а також трощити палицями автомобіль, розбиваючи скло, освітлювальні прибори та корпус. Після цього, якщо водій не міг розвернути авто і поїхати, намагалися витягнути його із машини, побити та забирали у свій автомобіль. Таким чином було затримано орієнтовно близько 10 людей. Зараз, за інформацією автомайданівців, вони знаходять в Дарницькому РУВД міста Києва.  До того ж, за правилами останніх кількох днів, усіх, кого затримали представники МВС України у зв’язку з протестними акціями на Майдані, піддаються надзвичайно жорстокому побиттю. Очевидно, що ця доля не оминула і автомайданівців.

Але це не все. Людей, які були затримані Беркутом, під час перевезень до РУВД пересаджували з одного в інший мікроавтобус, вірогідно для того, щоб збити з курсу автомайданівців, які їх переслідували. За деякими даними, з невідомих причин людей у цьому мікроавтобусі підірвали гранатою. Є підозра, що двоє з тих, хто знаходився в тому мікроавтобусі отримали надзвичайно важкі травми. Цей мікроавтобус автомайданівці виявили кинутим біля Будинку Офіцерів з виламаними дверима (очевидно від вибухових хвиль) і розкиданими на кілька метрів речами.

Ще один важливий момент: за свідченнями самих автомайданівців, яким довелося потрапити під ці варварські напади Беркуту, складалося враження, що спецпризначенці вели себе на кілька порядків агресивніше, ніж це вони робили до цього. Фактично з ними неможливо було навіть поговорити – вони поводили себе, як відверті бандити, які не реагували на будь-які апеляції до них. Нема сенсу згадувати про передбачене законом називання своєї посади, прізвища і причини зупинки транспортного засобу. Є припущення, яке все ж вимагає оприлюднення: за словами одного з автомайданівців, це не були звичні нам вітчизняні силовики – схоже на те, що це були їхні колеги з країни – нашого північного сусіда.

Просимо всіх про сприяння у розповсюдженні цієї інформації через відповідні правозахисні структури: повідомте, будь ласка, всім, що нам – тим, хто вийшов на мирні протести на Майдан у Києві та інших містах України, – від сьогодні немає жодного сенсу звертатися за справедливістю до відповідних державних або судових органів України.

Нам може допомогти лише активність світової правової спільноти.

З повагою,

РУСЛАНА Лижичко, народна артиска України, Президент «Міжнародного Благодійного Фонду  «Український Світанок», Посол доброї волі ЮНІСЕФ

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

УГСПЛ надіслала до Конституційного Суду України правову позицію щодо питання дострокового звільнення від довічного позбавлення волі

11 січня 2019 року УГСПЛ надіслала до Конституційного Суду України правову позицію (amicus curiae) щодо питання відповідності механізму...

17 Січня 2019

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: