Публікація

Усунути загрози свободі слова та приватності у законопроекті про СБУ – звернення громадських організацій

Комітету Верховної Ради України  з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки 16 червня на своєму засіданні планує розглянути підготовлений до другого читання Законопроєкт №3196-д «Про внесення змін до Закону України “Про Службу безпеки України” щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України».

Громадськість неодноразово наголошувала на небезпеках порушення прав людини, зокрема, права на свободу вираження поглядів, доступ до інформації, недоторканність приватного життя та таємницю комунікацій, до яких може призвести ухвалення законопроєкту без внесення належних змін. Однак попри  широке обговорення, присвячене цим викликам, фінальна версія проєкту, яка запропонована до розгляду на комітеті, не усунула більшість загроз, окреслених громадськістю раніше.

Розділяючи прагнення побудувати в Україні сильну, професійну та доброчесну спецслужбу, громадські організації, що підписалися нижче, вчергове наголошують на необхідності доопрацювати законопроєкт та усунути перелічені нижче критичні загрози правам людини:

Відсутність дієвих механізмів контролю за дотримання прав людини в діяльності СБУ

Законопроєкт у статті 7 передбачає, що СБУ організовує і здійснює свою діяльність з неухильним дотриманням прав і основоположних свобод людини, а тимчасове обмеження прав і свобод людини допускається за дозволом суду, виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за обґрунтованої необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань Служби безпеки України та співмірному рівню небезпеки загрози. Водночас, законопроєкт не містить конкретних гарантій втілення цих принципів при реалізації окремих функцій СБУ та не передбачає достатніх  незалежних механізмів контролю за їх дотриманням.

Так, відповідно до статті 61 законопроєкту постійний контроль за дотриманням конституційних прав громадян при здійсненні функцій СБУ та відповідності нормативно-правових актів СБУ здійснюватиме уповноважена Президентом посадова особа. Положення про таку особу, як і порядок реєстрації відповідних актів СБУ визначатиметься також Президентом. Зважаючи на підпорядкованість служби безпосередньо Президенту України, запропонований механізм контролю не можна вважати незалежним.

Необмежений доступ СБУ до приватної інформації про особу

Стаття 13 законопроєкту надає СБУ необмежені повноваження щодо збирання та отримання інформації, у тому числі персональних даних. При цьому йдеться не лише про відкриті джерела або ж отримання інформації від інших державних органів у порядку, встановленому законами, а і про доступ до конфіденційної інформації.

Так, законопроєкт зобов’язує кожного, хто отримав запит від Голови, заступника чи керівників підрозділів центрального управління чи регіонального органу, протягом 5 днів надати запитану інформацію. СБУ також отримують право на прямий доступ до будь-яких автоматизованих інформаційних систем та баз даних  – не лише державних, але і приватних. При цьому, законопроєкт не містить вимог щодо обсягу інформації, яку можна обробляти в такому порядку для цілей національної безпеки, а також правил обробки.

Варто зауважити, що необхідність отримання судового рішення передбачена лише за відсутності згоди особи щодо доступу до систем і приладів радіоконтролю та аудіо/відео спостереження. Однак, як зазначає у своєму висновку Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, велике занепокоєння викликає той факт, що СБУ буде дозволено посилатися на «згоду» осіб. Адже, зіткнувшись з озброєними співробітниками СБУ, люди, скоріше за все, не будуть відмовляти у наданні згоди.

Такі широкі повноваження щодо збору інформації без достатніх гарантій контролю за їх законністю та пропорційністю несуть серйозні ризики порушення права на повагу до приватного і сімейного життя людини.

Відповідні норми мають бути доопрацьовані, зокрема, чітко обумовлювати порядок, підстави та обсяги даних державних інформаційних ресурсів, доступ до яких отримує СБУ, а також передбачати судовий контроль, коли йдеться про доступ до конфіденційної інформації, що знаходиться у розпорядженні приватних суб’єктів.

Доступ СБУ до інформації про електронні комунікації

Стаття 13 законопроєкту наділяє СБУ правами використовувати спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку. Їх застосування має бути предметом судового нагляду, оскільки йдеться про обмеження права на повагу до приватного життя особи, та допускатися виключно тоді, коли це передбачено законом.

Статті 7 та 14 закону встановлюють загальні принципи обмеження прав людини в діяльності СБУ, але вони сформульовані занадто загально і не згадують безпосередньо застосування спеціальних технічних засобів. Так, стаття 14 відсилає до інших законів, які мають встановлювати підстави та порядок обмеження права на повагу до приватного життя – КПК, Закону «Про розвідку», Закону «Про контррозвідувальну діяльність», однак зазначені закони також не містять чіткого порядку застосування спеціальних технічних засобів.

Зважаючи на це, задля уникнення різночитань та маніпуляцій, варто додати вимоги щодо застосування відповідних технічних засобів виключно у випадках, безпосередньо передбачених законом та за рішенням суду.

Аналогічне посилання на необхідність судового рішення має бути додане і щодо отримання СБУ інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій про зв’язок абонента – тривалість, зміст послуг, маршрути передавання тощо.

Оскільки стаття 13 визначає загальний порядок отримання інформації СБУ для здійснення усіх покладених на неї функцій та завдань (у т.ч. діяльність із забезпечення охорони державної таємниці, протидія розвідувально-підривній діяльності та ін.), а вимоги судового нагляду за зняттям інформації про зв’язок абонента більш-менш чітко врегульовані лише КПК та законодавством про розвідку та контррозвідку, необхідно чітко розмежувати запити щодо отримання інформації про зв’язок абонента від інших запитів СБУ, які подаються в загальному порядку.

Відсутність порядку та чітких законних підстав для блокування веб-сайтів

Зміни до Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» наділяють СБУ повноваженнями «здійснювати на підставі рішення суду тимчасове обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні, протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, тих, які використовуються для організації, підготовки, вчинення, фінансування, сприяння або приховування акту несанкціонованого втручання в діяльність об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій та іншими суб’єктами господарювання».

При цьому, цей же законопроєкт передбачає, що обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні здійснюється в судовому порядку на підставі матеріалів кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи».

Таким чином, підстави для обмеження доступу залишаються неузгодженими і виглядає так, що рішення суду є необхідним лише з підстав недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні. Вимога щодо судового нагляду в інших випадках не встановлена, як і в цілому порядок застосування обмеження та навіть порядок отримання судового рішення, коли воно потрібне.

Відтак, існують серйозні ризики для непрозорого та незаконного блокування веб-сайтів. Обмеження доступу до Інтернет-ресурсів – це складне юридико-технічне питання, яке потребує комплексного вирішення – в частині регулювання медіа, застосування санкцій, а також при поширенні інформації, за яке передбачено кримінальну відповідальність тощо.

Запропоновані норми щодо блокування веб-сайтів в законопроєкт про СБУ не здатні вирішити проблему, тому наразі пропонується виключити ці положення та додати СБУ відповідні повноваження, коли буде передбачено порядок їх реалізації. Наразі ж СБУ зберігають за собою повноваження подавати інтернет-ресурси на включення до санкційних списків.

Обмеження доступу до публічної інформації про СБУ

Поточний текст законопроєкту не зобов’язує СБУ дотримуватися положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема при віднесенні публічної інформації до інформації з обмеженим доступом (застосування трискладового тесту). Це дозволяє СБУ засекречувати будь-яку інформацію стосовно своєї діяльності на власний розсуд, і порушує право громадськості на доступ до публічної інформації.

Так, стаття 17 передбачає, що вся інформація про оперативно-службову діяльність не підлягає оприлюдненню і наданню на запити відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». При цьому, до оперативно-службової діяльності СБУ належить вся інформація про реалізацію повноважень СБУ не лише пов’язана із поєднанням негласних, але і гласних методів. В цілому така широка автоматична заборона суперечить статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає забезпечувати пропорційність та обґрунтованість обмеження у кожному окремому випадку. Наприклад, якщо суспільний інтерес в такій інформації переважає шкоду від її оприлюднення.

Крім цього стаття 66 дозволяє визначати обсяг і форми надання інформації підзаконними нормативними актами. Такий підхід може призвести до ситуації, коли при вирішенні питання про надання інформації застосовуватиметься не закон «Про доступ до публічної інформації», який має вищу силу, а такі підзаконні акти, які можуть суттєво обмежувати права громадян на отримання інформації.

Крім цього, у законопроєкті немає достеменних гарантій відкритості декларацій про майновий стан керівництва СБУ, що, зважаючи на їх публічний статус та високі корупційні ризики їх діяльності, не може бути виправданим.

Зважаючи на це, законопроєкт має бути доопрацьований та містити норми, що чітко гарантують пропорційність та законність обмеження доступу до публічної інформації про діяльність СБУ в порядку, визначеному законом «Про доступ до публічної інформації» та однозначно гарантувати відкритість інформації про керівництво СБУ, що займає публічні посади.

Громадські організації закликають Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, як комітет, відповідальний за підготовку Законопроєкту 3196-д,  – врахувати висловлені зауваження та підтримати пропозиції щодо приведення законопроєкту у відповідність із вимогами щодо дотримання прав людини та основоположних свобод.

Звернення підтримали:

Лабораторія цифрової безпеки

Anti-corruption Research and Educational Center 

Центр громадянських свобод

Тренінгово-консультаційний центр з доступу до інформації

Рух Суспільних Ініціатив

Платформа прав людини

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Центр прав людини ZMINA

Центр демократії та верховенства права

Експертний центр з прав людини

Український інститут з прав людини

Інтерньюз Україна

Інститут Масової Інформації

Інститут розвитку регіональної преси

Підписати заяву

Прізвище та ім’я

E-mail

Назва організації

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Підходи, які застосовувалися до законодавчого регулювання захисту персональних даних та доступу до інформації потребують суттєвих змін

29 листопада 2021 року відбулася експертна дискусія: “Захист персональних даних в Україні: проблеми законодавчого регулювання”....

02 Грудня 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: