Голові Верховної Ради України,

Андрію Парубію 

Голові Комітету Верховної Ради України  з питань правової політики і правосуддя

Руслану Князевичу 

Голові Комітету Верховної Ради України  з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин

Григорію Немирі 

Президенту України

Петру Порошенку

Заступнику голови адміністрації Президента України, Координатору Ради з питань судової реформи

Олексію Філатову

ЗВЕРНЕННЯ

платформи “Правозахисний порядок денний”

щодо неприпустимості порушення принципу незалежності суддів

В Україні триває судова реформа, яка покликана зміцнити незалежність судової влади, наблизити судочинство до міжнародних стандартів, відновити довіру суспільства до правосуддя та забезпечити право кожної людини на справедливий суд.

Змінами до Конституції України в частині правосуддя передбачено створення нового інституту – Вищої ради правосуддя – як колегіального незалежного конституційного органу суддівського врядування, який повинен діяти в Україні на постійній основі. Для реалізації цих конституційних положень Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

До перехідних положень даного законопроекту декількома народними депутатами України були внесені поправки, зміст яких зводиться до звільнення всіх суддів, призначених строком на п’ять років, після спливу терміну, на який їх було призначено. Таким чином, сотні суддів без жодного розрізнення будуть звільнені з посад лише за те, що вони були призначені за президенства Віктора Януковича.

Звертаємо увагу, що складні проблеми вимагають комплексної стратегії та не вирішуються простими рішеннями. Непродуманість реформування судової влади вже призвела до відчутних негативних наслідків для суспільства.

Так, згідно офіційної інформації Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової Адміністрації сьогодні у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку призначення не здійснювали правосуддя 969 суддів. У той же час станом на 01.06.2016 року більше 90 судів в Україні мали 50% і менше діючих суддів у своєму штаті. В Україні існують суди, в яких немає жодного судді, повноважного відправляти правосуддя. Це є нічим іншим, як порушенням права на справедливий суд, що ставить під загрозу саму судову реформу.

Крім того, що звільнення великої кількості суддів, які вже мають досвід п’ятирічної роботи на посаді судді, може привести до колапсу судової системи, самі ідеї, закладені в цих поправках, порушують принцип незалежності судової влади та необґрунтовано дискримінують тих суддів, які були призначені на посаду судді вперше. Це створює небезпечний прецедент впливу на суддів, які будуть призначені на посаду за сьогоднішніх часів, і яким – на прикладі їхніх колег – дадуть ясно зрозуміти, що для кожної політичної сили, яка приходить до влади, є припустимим проводити «зачистку» суддівського корпусу.

Для протидії спокусі будь-якій політичній силі сформувати суддівських корпус за своїми політичними вподобаннями у міжнародному праві передбачені відповідні норми та правила.

Основні принципи незалежності судових органів, схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, у пунктах 1, 11 передбачають, що незалежність судових органів гарантується державою і має бути закріплена конституцією країни, при цьому термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби і пенсії, вік виходу на пенсію повинні гарантуватися законом.

Пунктами 1.3. та 3.3. Європейської хартії про статус суддів закріплено, що у країнах, де процедурою призначення на посаду передбачається проходження випробувального періоду перед тим, як приймається рішення про призначення на посаду на постійній основі, рішення про непризначення на посаду може бути винесено лише органом, який є незалежним від виконавчої та законодавчої влади, у складі якого щонайменше половина членів – судді. У пункті 7.1. хартії закріплено, що перебування судді на посаді припиняється у випадку, коли він/вона подає у відставку, якщо він/вона досягає граничного віку служби, коли медично засвідчується, що суддя фізично неспроможний виконувати подальшу суддівську діяльність, або він/вона підлягає санкціям через невиконання своїх обов’язків.

За відсутності вагомих підстав для дискримінації цієї категорії суддів прийняття закону із цими поправками призведе по подання масових позовів, які оновлений і незалежний судовий корпус, що керується верховенством права, мусить безперечно вирішити на користь позивачів. І якщо цього не станеться на національному рівні, то це призведе до програшу України у Європейському суді з прав людини та покладання тягаря виплати компенсацій позивачам на державний бюджет, тобто на плечі платників податків.

Безумовно, до доброчесності окремих суддів суспільство має обґрунтовані претензії. Тому правозахисні організації очікують від відповідних органів використання усіх передбачених законодавством процедур для видалення їх із суддівського корпусу.

З огляду на вищевикладене вважаємо за необхідне:

1. Комітет Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, голова Верховної Ради України та депутати Верховної Ради України мають відхилити відповідні поправки до проекту Закону України «Про Вищу раду правосуддя», які передбачають повне припинення трудових відносин із суддями, призначеними вперше строком на п’ять років, після спливу терміну, на який їх було призначено,  із наступним відрахуванням таких судів зі штату відповідних судів.
2. Президент України має використати свої повноваження, щоб забезпечити права громадян на доступ до правосуддя через сприяння стабільній роботі судової системи та не допустити порушення чи руйнування принципів побудови незалежної судової системи України;

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Центр громадянських свобод

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Всеукраїнське об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу”

Харкiвська обласна фундацiя “Громадська Альтернатива”

Луганський обласний правозахисний центр «Альтернатива»

Список відкритий для підписання