15 жовтня 2009 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 року № 1035, якою затверджено Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт (далі – постанова).

Об’єкти нерухомого майна, що підпадають під сферу дії постанови поділено на чотири категорії:

* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки з господарськими спорудами і будівлями, споруджені до 5 серпня 1992 року Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна цієї категорії здійснюється на підставі висновку про технічний стан будинку (будівлі), складеного бюро технічної інвентаризації і документу, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти будівництва.
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 200 м2 включно, кількість надземних поверхів яких не перевищує двох, з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 100 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 350 м2 включно з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 150 м2 включно, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року
* приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею більш як 350 м2 з господарськими спорудами і будівлями, які споруджені з 5 серпня 1992 року до 1 січня 2008 року.

Підставою ж для оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна другої, третьої та четвертої категорії є сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам, який видається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на підставі заяви забудовника. Звертаємо увагу, що таку заяву має бути подано до 31 грудня 2010 року.

Для одержання сертифіката, крім заяви, забудовник подає ще ряд документів, зокрема, документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт нерухомості. При цьому, подання до інспекції вказаного документу є обов’язковим для всіх чотирьох категорій об’єктів нерухомого майна зважаючи на вимоги статті 376 Цивільного кодексу України.

Так, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (частини перша – третя вказаної статті).

Проте, прийняття Урядом постанови не звільняє забудовників від адміністративної відповідальності за самовільне будівництво будинків та споруд, яка передбачена статтею 97 Кодексу про адміністративні правопорушення, і тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оформлення та видача сертифіката здійснюється в день пред’явлення документів про внесення плати за видачу сертифіката та сплату штрафу. Датою прийняття приватної будівлі в експлуатацію вважається дата видачі сертифіката.

Провідний спеціаліст відділу цивільного
законодавства та реформування
відносин власності Департаменту цивільного
законодавства та підприємництва
В.О. Фесенко