Заробітчан в Україні ніхто не чекає... - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Заробітчан в Україні ніхто не чекає…

Фінансова криза змушує українців повертатися з уже насиджених місць праці. В Україну уже почали повертатися українці з Росії, насамперед працівники будівельних професій. А от із Західної Європи українські заробітчани повертатися не поспішають. Вони радше почнуть шукати менш оплачувану роботу, ніж іти невідомо на що, тим більше, що рівень безробіття постійно зростає, – вважає керівник Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи” Любов Максимович.

Росія вже без українських заробітчан

За останні три з половиною роки хоча б один раз виїжджали у пошуках роботи за кордон майже 1,5 млн. українців. Такі результати дослідження, проведеного Держкомстатом та Українським центром соціальних реформ. Майже половина (48,4%) українців працювала в Росії, майже стільки ж – у країнах Євросоюзу, здебільшого в Італії (13,4%), Чехії (12,8%), Польщі (7,4%), Іспанії (3,9%) та Португалії (3%). Їхати бозна-куди людей спонукали нестабільність у країні, корупція у всіх гілках влади та відсутність можливостей для розвитку та самореалізації.

Майже всі українці, які повернуться зараз в Україну, – це чоловіки, які працювали на будівельних роботах у Росії. За словами заробітчанина Сергія, купити сьогодні квитки на поїзд до України вже неможливо, всі місця заброньовані були ще місяць наперед. Після повернення на Батьківщину будівельники тільки поповнять ряди безробітних.

Утім, за словами Любові Максимович, ті українці, які уже повернулися із заробітків додому, вже в пошуках роботи. “Минулого тижня зустрілася зі знайомими, які працювали у Москві на будовах. В Україні вони уже шукають будь-яку роботу, пов’язану з професією будівельника, готові робити ремонт квартир. Вони не ставлять львівських цін, а середні по району, свідомо їх занижуючи. Наші заробітчани готові працювати за меншу винагороду”, – каже Любов Максимович. І додає: “Якщо Львів не втратить Євро-2012, то вони не залишаться без роботи, бо є хорошими фахівцями. Гірше тим українцям, які живуть на Донеччині та Луганщині. Вони можуть поповнити ряди безробітних”.

А от заробітчани, які працюють у країнах Західної Європи, в Україну навряд чи повертатимуться. В країнах Євросоюзу, каже директор центру “Соціальні індикатори” Елла Лібанова, зарплати хоч і зменшились, але все одно вищі, ніж в Україні.

Щоб заробітчани не спилися…

Після повернення додому на заробітчан може чекати гірке розчарування. Відчувши смак справжніх доходів, їм тепер важко буде змиритися із бідним існуванням вдома. Дехто спробує стати на облік у центр зайнятості, інші – підуть шукати роботу. А ті, кому не пощастить, спробують втопити своє горе в горілці, припускає Любов Максимович.

Найскладніше, за її словами, буде тим заробітчанам, які повертаються не у великі міста, а в села – через критичну нестачу робочих місць. Безробіття сприятиме виникненню кризових ситуацій у сім’ях, а чоловіки навіть стануть прикладатися до алкоголю. “Поки що не чула, щоб мужчини масово пропивали свої зароблені важкою працею за кордоном зарплати. Зараз чоловіки п’ють, бо свята”, – каже керівник центру “Жіночі перспективи”. Головне – з розумінням ставитися до близьких, які повернулися з-за кордону, допомогти їм адаптуватися до старого нового життя, допомогти їм спокійно перечекати час, поки не буде знайдено нове місце праці.

Складне становище поки що безробітних заробітчан, які повернулися додому, могло б полегшити зменшення податків на провадження малого та середнього бізнесу. Тоді могли б створитися нові робочі місця. Інакше Україну затопить хвиля безробіття, прогнозує експерт.

За даними дослідження “Зовнішня трудова міграція України”, не лише криза змушує заробітчан повертатися додому. Серед інших причин свого повернення заробітчани називають погіршення стану здоров’я або близьких, наближення пенсійного віку, відчуття виконаного обов’язку перед близькими щодо матеріального забезпечення родини.