Заборона катувань є абсолютною і не може бути виправдана жодним поясненням

26 червня – Міжнародний день ООН за підтримку жертв катувань, в який практично усі міжнародні правозахисні організації розповідали про практику катувань в світі. Харківська правозахисна група провела у Харкові прес-конференцію, на якій поділилася своїми останніми досягненнями у захисті жертв катувань.

Генеральний Секретар ООН Кофі Анан сказав цього дія, що міжнародна заборона такого брутального поводження є абсолютною і повинна застосовуватися як у мирний так і у воєнний час. „Це день, коли необхідно знову нагади про зобов’язання засудити такі дії та забезпечити належне правосуддя для жертв катувань. Крім того, це день, коли уряд повинен запитати себе чи він достатньо робить для попередження катувань, допомоги жертвам, для покарання винних та забезпечення того, щоби такі дії більше не повторювалися,” – сказав він.

Генеральний Секретар ООН зазначив, що на жаль катування, нелюдське або таке, що принижує гідність поводження чи покарання залишаються надзвичайно поширеними у багатьох країнах. „Заборона таких дій не є двозначною: вона абсолютна,” – сказав він, – „це обов’язково для усіх країн, на усіх територіях під їхньою юрисдикцією чи ефективним контролем; вона застосовується за будь-яких обставин; так само катування заборонено коли ці дії називають іншими словами – ефімізми не можуть бути використані для уникнення від цього зобов’язання”.

Відповідно до міжнародного права держава зобов’язана забезпечити ефективне розслідування таких випадків, покарати винних, допомогти жертві такого злочину, а також вжити заходів для попередження таких випадків.

Міжнародна правозахисна організація „Міжнародна Амністія” заявила, що не може бути виправдання катуванням за жодних обставин. Ця організація виразила стурбованість з приводу того, що абсолютна заборона катувань, нелюдського або такого, що принижує гідність поводження чи покарання, тепер під загрозою через те, що:

– у ЗМІ наполегливо дебатується позиція про можливість застосування заборонених дій при певних обставинах;

– методи допиту та іншого поводження, що можна зарахувати до катування чи жорстокого поводження, вимальовуються як законні, не зважаючи на численні рішення судових та інших органів;

– визнаються докази в суді, що були отримані за допомогою катувань;

– багато країн нехтують зобов’язанням щодо заборони екстрадиції чи видворення осіб до країни де їм загрожує застосування катування чи жорстокого поводження.

Відповідно до Звіту Міжнародної Амністії за 2003 рік, катування та жорстоке поводження з боку правоохоронних органів зафіксовані в 132 країнах світу.

Харківська правозахисна група провела прес-конференцію з нагоди завершення першого року трирічного проекту „Кампанія проти катувань та жорстокого поводження”, який реалізується спільно з 18 українськими партнерами.

За цей рік до партнерів проекту звернулося 93 особи зі скаргами на катування чи жорстоке поводження. Фонд професійної допомоги жертвам катувань та жорстокого поводження, що у творений в рамках цього проекту, профінансував за рік понад 30 справ. У переважній більшості таких справ адвокати досягали своєї мети у захисті жертв катувань. По тим справам, що не були вирішені в національних судах, були подані скарги до Європейського Суду з прав людини. Зокрема, за минулий рік їх було подано 15. А 8 червня Європейський Суд з прав людини визнав прийнятною скаргу мешканця Харкова Олексія Афанас’єва. Це перша справа проти України, яку розгляне Суд, що стосується застосування катувань при допиті у відділках міліції. Ще одна така справа знаходиться на стадії розгляду.

Загалом можна констатувати, що за минулий рік в Україні значно розвинулася та зміцнилася мережа правозахисних організацій, що займаються цієї проблемою. Вочевидь спільними зусиллями громадськість може вплинути на владу і примусити її виконувати свої міжнародні зобов’язання та не порушувати право на свободу від катувань, жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій