Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників (ВОСТ) закликає зупинити наступ на права людини

16 грудня 2003 року було зірване засідання Національної ради соціального партнерства (НРСП) внаслідок того, що частина профспілкової сторони (крім ВОСТ) залишила зал. Щоби глибше зрозуміти, що власне відбулося, потрібно зробити хоча б невеличкий екскурс в минуле.

Те, від чого ВОСТ – єдиний серед профспілок України – застерігав ще у липні, сталося. 11 грудня Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Трудового кодексу (ТК), який суттєво звужує права найманих працівників та профспілок, натомість значно розширює права роботодавців. І не дивно, що 318 депутатів проголосували за цей проект, адже більшість народних депутатів є багатіями-мільйонерами і власниками великих підприємств, корпорацій, тощо, тобто є роботодавцями.

Однак ситуація з проектом ТК не була б такою критичною, якби 17 липня на засіданні НРСП члени НРСП (особливо представники від профспілок) підтримали пропозицію ВОСТ і проголосували проти погодження цього проекту ТК і проти його подання на розгляд Кабінету Міністрів. Тоді позиція ВОСТ залишилась в однині (президент ВОСТ, член НРСП Олександр Джулик єдиний серед присутніх голосував проти), а члени НРСП, в т.ч. представники профспілок, “турбуючись” про становище українських працівників у майбутньому, поспішно погодили проект ТК і рекомендували Кабінету Міністрів подати проект на розгляд Верховної Ради України (ВР). Практично НРСП (і її профспілкова сторона) запалили “зелене світло” для подальшого просування владою та роботодавцями неприйнятного для найманих працівників проекту ТК. Адже можна було через механізм НРСП зупинити цей процес, продовжити обговорення, консультації, але поза межами розгляду у Верховній Раді.

Щоправда, через деякий час дехто з профспілкової сторони “прокинувся” і почав заявляти, що проект ТК звужує права працівників, суперечить Конституції України тощо…

Отже, якраз 17 липня профспілковій стороні для справжнього, а не удаваного захисту людей праці потрібно було б проявити принциповість і проголосувати проти-тоді був би конкретний позитивний результат.

А демарш 16 грудня – це „показуха” для народу після того, як діло зроблене. Звичайно, можна прогнозувати, що гра на „публіку” буде продовжена-уряд в дечому „постарається” вплинути на виконання вимог, а профспілкова сторона чимось поступиться. Таким чином, права людей праці будуть „відстояні”. Як то кажуть і вовки ситі, і вівці цілі. Але працівникам від того аж ніяк не легше – адже є загроза прийняття у ВР вищезазначеного ТК. Тому ВОСТ буде намагатися змінити правила гри і вплинути зі сторони на її учасників з метою домагатися, щоб цей проект ТК був відхилений Верховною Радою.

Як відомо, 10 грудня у Верховній Раді відбулось обговорення проекту Трудового кодексу України перед прийняттям його у першому читанні. Загалом було представлено три проекти: народних депутатів В.Коновалюка і Б.Губського та урядовий проект, якому і було приділено найбільше уваги.

Урядовий проект представляв Міністр праці та соціальної політики М.Папієв, який жваво доповів, що проект є збалансованим документом, який не звужує і не зменшує прав працівників. В унісон міністру такий самий “оптимізм” висловив й голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці В.Хара, заявивши, що положення проекту ТК значно підсилюють(!?) захист працівників.

А що ж депутати, які номінально представляють профспілкову сторону у Верховній Раді? З В.Харою, головою Донецької облпрофради, членом проурядової фракції “Регіони України”, все зрозуміло. О.Стоян, голова ФПУ, член тієї ж фракції, заявив під час обговорення, що прем’єр-міністр В.Янукович і міністр праці М.Папієв запевнили його, що пропозиції профспілок, які були спірними, будуть враховані перед розглядом проекту ТК у другому читанні. Відтак він закликав депутатів проголосувати за запропонований проект ТК у першому читанні, тобто практично “здав” ТК. Щодо інших “профспілкових” депутатів – то під час обговорення проекту ТК їх не було ні чутно, ні видно.

Хоча лише за тиждень до цього, 2 грудня, з ініціативи ФПУ відбулась нарада всеукраїнських профспілок та профоб’єднань, на якій той же О.Стоян полум’яно говорив про неприйнятність проекту ТК, про необхідність домогтись, щоб Кабінет Міністрів відкликав цей законопроект з Верховної Ради. Більше того, на цій нараді було прийняте звернення до прем’єр-міністра, яке підписали представники 60 організацій (в т. ч. ВОСТ) і однією з вимог якого було відкликання проекту ТК з Верховної Ради. Чому ж ніхто з депутатів, які називають себе представниками профспілок, не озвучив цю вимогу на засіданні Верховної Ради?

Конкретні справи, як і в багатьох інших випадках, вкотре розійшлись зі словами. Інакше, як імітацією боротьби за права працівників, таку поведінку “профспілкових” депутатів назвати важко. Виникає запитання: чи потрібні профспілкам депутати, які при розгляді найважливішого, кардинального для найманих працівників та профспілок питання ТК або взагалі стають на бік уряду і роботодавців, або відсутні чи мовчки спостерігають за подіями?

Між іншим, коли відбувся згаданий на початку демарш на засіданні НРСП „профспілкові” нардепи теж були відсутні, хоча вони, як члени НРСП, мали б обов’язково там бути. Тому ВОСТ вважає недоцільним і шкідливим для профспілкового руху, коли окремі лідери використовують профспілки для отримання депутатського мандата, а потім діють всупереч інтересам профспілок і людей праці. Профспілкова робота і політична діяльність – ці речі мають бути чітко розмежовані, і кожен повинен займатися своєю справою. Якщо ж займатись цими речами одночасно – неминучим стає конфлікт інтересів.

На жаль, прийняття проекту ТК у першому читанні – це не окремий поодинокий факт, а черговий прояв цілої тенденції, свідчення того, що наступ на права людини триває. Вчора громадянам нав’язали добровільно-примусову обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування під управлінням комерційних структур. Сьогодні працівників фактично позбавляють можливості захисту своїх прав та інтересів у соціально-трудових відносинах, приймаючи Трудовий кодекс, який звужує права працівників, розширює права роботодавців і, звівши нанівець роль профспілок, після цього залишає працівника сам на сам з роботодавцем.

Завтра у громадян відберуть право безпосередньої участі у виборах Президента України, віддавши це право депутатам і їм же передавши найсуттєвіші президентські повноваження. Все це відбувається на фоні, коли народ „дурять” численні імітатори (різноманітні структури, в тому числі псевдопрофспілкові, окремі владоможці, чиновники та ін.) боротьби за права людини. На що ж тоді будуть впливати працівники, громадяни, український народ, який згідно з Конституцією є єдиним джерелом влади в Україні?

Влада дедалі відривається від народу, розглядаючи його не як своє джерело, а як своє знаряддя. Виступаючи категорично проти такої тенденції, ВОСТ наполягає на необхідності прямих виборів Президента України, який повинен служити народові, а не депутатам. Президент повинен мати достатні повноваження для того, щоб зберігався баланс між Верховною Радою і Президентом, щоб Президент і Верховна Рада могли стримувати одне одного від зазіхань на права людини.

Зазначена негативна тенденція засвідчує також кволість громадянського суспільства в Україні. Зокрема, проходження через перше читання неприйнятного для найманих працівників та профспілок проекту ТК ще раз оголило глибоку кризу в профспілковому середовищі України, вкотре підтвердило, що демократичні профспілки в Україні є слабкою стороною соціального діалогу, а сам цей діалог має суто декларативний характер.

В Україні майже відсутні організації, які реально можуть представляти людей найманої праці і захищати їхні соціально-економічні та трудові права. Натомість є велика кількість організацій, які називають себе профспілками, однак насправді не виконують і не збираються виконувати функцію захисту найманих працівників – оскільки виконують волю влади і роботодавців, – або ж неспроможні виконувати захисну функцію через відсутність довіри та підтримки у суспільстві, через невпевненість у своїх можливостях, через залежність від можновладців і страх втратити свої “портфелі”.

Тому основна маса працівників залишається неорганізованою на колективний захист своїх прав та інтересів, працівники не обізнані й апатичні, приспана їхня соціальна активність. Їм “вішають локшину на вуха” щодо пенсійного реформування – вони вірять, їх обдурюють з Трудовим кодексом – вони мовчать, їх заколисують так званою політичною реформою – вони сплять.

Всі вище перелічені негативи ще раз підтверджують необхідність кардинальних змін у профспілковому середовищі України через започаткування справедливої, демократичної, прозорої профспілкової реформи як одного з елементів становлення громадянського суспільства в Україні, пробудження соціальної активності працівників, підвищення відповідальності громадян за ситуацію в країні, за своє майбутнє та майбутнє наступних поколінь.

Профспілкова реформа має проводитись в інтересах всіх працівників і українського суспільства загалом і покликана забезпечити виконання Конвенції Міжнародної організації праці № 87 “Про свободу асоціації і захист права на організацію”, дати можливість працівникам вільно визначитись, які профспілки вони підтримують, допомогти працівникам визначитись з профспілковим членством, створити умови для розвитку незалежних, демократичних профспілок, укріпити (слабку тепер) профспілкову сторону соціального діалогу і допомогти зробити соціальний діалог реальним інструментом і гарантом розвитку громадянського суспільства, без чого неможливий високий рівень добробуту людей в Україні.

ВОСТ закликає громадськість і народних депутатів докласти максимум зусиль для того, щоб Верховна Рада відхилила законопроект Трудового кодексу і взагалі наклала мораторій на зміни у трудовому законодавстві до започаткування в Україні справедливої, демократичної, прозорої профспілкової реформи.

ВОСТ сподівається, що інституції громадянського суспільства – об’єднання громадян, незалежні засоби масової інформації, тощо – зроблять належні висновки з наявних загрозливих тенденцій і спроможуться на спільні узгоджені дії для збереження за громадянами їхніх прав у повному обсязі.

А люди праці, завдяки інформації ВОСТ і започаткуванню в Україні профспілкової реформи, зможуть вірно зорієнтуватися, яким шляхом і з ким іти для захисту своїх соціально-трудових прав.

Довідка. Всеукраїнське об’єднання солідарності трудівників (ВОСТ) є всеукраїнським демократичним, незалежним, самоврядним, неурядовим, неприбутковим, позапартійним профспілковим об’єднанням, що налічує близько 65 тисяч членів. Профспілкові організації, що утворили ВОСТ, діють з кінця 1980-х років. Установчий з’їзд ВОСТ відбувся 21-23 червня 1991 року. ВОСТ діє на принципах міжнародного демократичного профспілкового руху і вже понад 10 років є єдиним профспілковим об’єднанням в Україні, яке є членом світового міжгалузевого об’єднання профспілок — Всесвітньої Конфедерації Праці (ВКП), що об’єднує профспілкові організації 116 країн світу. Телефони ВОСТ: 416 06 09, 203 10 03.