Відкритий лист-звернення студентів з Сум
1 серпня у Сумах видалося дуже спекотним, навіть занадто. І головною причиною цьому є зовсім не природні фактори, а людські. Наочним чином сумчанам було продемонстровано, як насправді потрібно втілювати пропаговані нашою державою демократичні та правові цінності на практиці. Почалося все вночі…
Сьогодні вночі на наметове містечко сумських студентів було здійснено напад. Близько другої ночі у табір ввірвалися приблизно 70-100 людей у міліцейській формі та почали витягувати студентів із наметів. На вимогу представитися та показати свої посвідчення вони лише мовчки продовжували збирати всіх мешканців містечка в одному місці. Після цього розпочався обшук наметів. При чому жодного свідка не було залучено до цього процесу, жодного пояснення не було дано. В результаті міліціонери начебто знайшли два пакети коноплі та дві гранати (окрім „знахідки” вранці дехто виявив і пропажу — з наметового містечка зникли куртка і паспорт). Вже через 15 хвилин у таборі залишилося лише двоє студентів — всіх інших посадили у машини та відвезли у відділок міліції. Вранці протестуючих відпустили, але не всіх. Тих, хто був із інших міст тримають надалі. Досі не зрозуміло, чи це було затримання, чи арешт, бо жодного звинувачення на свою адресу студенти не почули.
Нагадаємо, що акція протесту сумських студентів та викладачів проти незаконного об‘єднання трьох університетів розпочалася ще в квітні. Спочатку це були мітинги та звернення до посадовців. А 28 червня, на день Конституції України, у самому центрі Сум — на вул. Соборній — було розбито наметове містечко. За місяць його існування на мешканців табору було здійснено три напади із застосуванням їдких хімічних речовин, студентів забирали до лікарень, одного навіть в реанімацію. Хвала Господу, що зараз всі живі-здорові. Але жоден протестуючий не здався. Біля наметового містечка постійно чергують наряди міліції, але вони не реагують на напади, провокації та бійки, які нав‘язуються студентам з боку груп молодиків, котрих біля табору також чимало. І навіть, якщо мешканці містечка власними силами затримують провокуючих і передають їх до правоохоронних органів, то зрештою з‘ясовується, що молодиків потім відпускають на волю.
Саме 1 серпня закінчувався строк ультиматуму, який був висунутий Президенту України. Студенти та викладачі обіцяли: у разі невиконання їхніх вимог вони здійснять піший похід до Києва, де розіб‘ють наметове містечко та продовжуватимуть акцію протесту. Ультиматум вичерпано. Але похід, завдяки діям місцевої влади, на деякий час відкладається.
Сьогодні о 10 годині ранку біля наметового містечка відбувся мітинг. По його закінченні планувалося проводжання сумських студентів до межі міста. Але ж кількох протестуючих досі тримають під вартою і невідомо, що там з ними коїться. А влада тим часом готувала новий, більш „захоплюючий” сюрприз… З самого ранку було помічено, що за 200 метрів від табору стоїть великий загін людей у формі. Окрім того, там знаходився і сумський міський голова Омельченко В. П. Про причини присутності загону вирішили дізнатися заступник студентського ректора Сумського Державного Університету В. Чепік, викладач того ж ВНЗ Харченко Н. А. та мати одного зі студентів Ілляшенко Н. Н. Але мер не захотів з ними розмовляти, зазначаючи, що розмовляв вже два тижні тому, а у таборі знаходяться злочинці та люди інфіковані венеричними захворюваннями. Більше того, він почав ображати жінку та проганяти активістів студентського спротиву. Після цього всі чекали вже не провокації, а цілком організованого захоплення табору. Довелось не довго чекати.
Приблизно об 11. 40 розпочався наступ. Загін швидко оточив табір та почав зривати намети. Знову ж ніхто не представився, а на формі не було жодних нашивок, які б свідчили про належність до якогось підрозділу правоохоронних органів. Їх просили не робити цього, їх благали. І благали вже не кілька десятків людей, а сотні… Але вони продовжували цинічно топтати людську надію та свою гідність. Відразу ж під‘їхала військова вантажівка до якої планувалося кидати зірвані намети та інше майно учасників руху спротиву. І тут прокинувся народний дух! Люди оговталися. Люди були запалені! Люди були обурені! Ми почали формувати своє кільце навколо їхнього. Ми не хотіли допустити грабежу майна студентів та викладачів. Ми кричали: „Ганьба! Ганьба!” Вочевидь, грабіжники не чекали такої відсічі та виглядали розгубленими. Але нас було уже не зупинити. Ті, хто залишився в таборі закликали людей заходити усередину. І вони пішли, ми всі пішли. А вони не вистояли. Їх кільце розсипалося вщент, і вони не виглядали вже розгубленими, а були майже в паніці, особливо ті, хто керував. Зрештою вони відступили і попрямували на місце своєї тимчасової дислокації. А ми раділи. Ми раділи, що спільними зусиллями змогли відстояти студентів, їх батьків та… навіть, просто себе… Себе, як громадянина України, який має право на вільне висловлювання своєї думки, право на захист від беззаконня. Та люди, які щойно підходили, говорили нам про загони з автоматами в інших місцях. Тому, навряд чи на сьогодні вже все скінчилося…
З самого початку акції протесту були створені комітет матерів та громадський комітет, які підтримують вимоги студентів та викладачів. Від їхнього імені та від імені студентів та викладачів продовжуються звернення до Президента України, Прем‘єр-міністра, народних депутатів та правозахисників з проханням припинити беззаконня та сваволю, яка чиниться владою у Сумах. Наше спільне завдання — донести до кожного громадянина те, що твориться в Сумах. Не можна мовчати, треба кричати! Треба підіймати громадськість на нашу підтримку, бо ця підтримка є підтримкою себе, своїх прав, і не тільки конституційних… І доки ми не будемо підтримувати один одного у відстоюванні своїх прав, доти ми будемо страждати. Всі. Без винятку.
Ми дуже Вас просимо: підтримайте нас, не залишайте нас наодинці!
Я прошу всіх, від свого імені та від імені сумських студентів та викладачів, які протестують проти цинічного попрання своїх прав — проти незаконного об‘єднання трьох місцевих університетів: Державного, Педагогічного та Аграрного в єдиний Сумський Національний — сприяти розповсюдженню інформації про те, що коїться в Сумах. Будь ласка, якщо Ти або Ви зараз читаєте цей лист, не полінуйтеся відіслати його також своїм знайомим та друзям. Тільки разом, а не поодинці, ми зможемо домогтися того, щоб у Сумах сталася справедливість. Разом ми переможемо!
Ми дуже Вас просимо: підтримайте нас, не залишайте нас наодинці!
P.S. До відома студентів. Якщо в Сумах об‘єднання все ж таки завершиться, то наступного навчального року Ви також відчуєте на собі цей процес інтеграції — Ви всі будете у себе в містах вчитися в об‘єднаних національних університетах. І не варто думати, що Вас оминуть, бо у Сумах, як зазначали можновладці діє експеримент, який згодом буде розповсюджуватися на всю Україну. І не варто думати, що в цьому нічого поганого немає. Ви просто відчуєте…
інформація подана станом приблизно на 14.00
Олександр Терлюк,
студент,
член Сумської обласної молодіжної громадської організації „Матриця”.