Утиски української мови в Донецьку

В Донецьку пройшло засідання спільної колегії обласної держадміністрації та Міністерства освіти і науки України та триває Апеляційний розгляд у справі закриття 36 школи з викладанням державною мовою.

 Минулого тижня в Донецьку відбулося спільне засідання колегій обласної держадміністрації та Міністерства освіти і науки України. Його провели за закритими дверима. Дізнатися про перебіг цього засідання місцеві журналісти змогли вже по його закінченні, з уст міністра Василя Кременя, який намагався переконувати присутніх такими очевидними аргументами (цитую): “Я вважаю, що в Україні повинна бути одна державна мова – українська… Я повинен сказати, що людей, яким доведеться жити в Українській державі, не давши в школі знань української мови, ми позбавимо конкурентоспроможності в дорослому житті. Ми повинні дбати про їхнє майбутнє сьогодні”.

Крім цього, в Апеляційному суді Донецької області продовжується розгляд скарги про неправомірність закриття 36 школи з українською мовою навчання.

Як розповіла заступник голови Донецького обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта” журналістка Марія Олійник:

„Василь Кремень весь час наголошував, що треба вчити українську мову і не забувати російську. Пообіцяв, що по лінії Малої Академії Наук буде конкурс з російської мови, наголошував, що ганебно протиставляти одну мову іншій, треба знати, як мінімум, три.

Голова облдержадміністрації А.Близнюк весело сказав, що дехто думав, що якщо приїдуть з Києва, то побачать тут хтозна-що. Але тут все в порядку. Є мовні проблеми, але ми їх вирішували, вирішуємо і вирішуватимемо в майбутньому еволюційно.”

Звідси випливає, що в Донецькій області змін на краще не станеться, не дивлячись на те, що нібито розроблена ще одна цільова комплексна програма розвитку та функціонування української мови в Донецькій області на 2004-2010 роки. Адже втілювати її будуть люди, які провалили повністю попередню подібну програму 1990-2000-х років.

За тією програмою, українською мовою в області мали навчатися 51% учнів. Реалії зовсім інші. Так, у Донецьку (це міністерська статистика) лише 10% учнів навчаються державною мовою.

Не обговорено проблем ліквідації українських класів у російських школах. Не обговорено, чому ліквідовуються школи, які переходять на українську мову навчання. Не обговорено, чому на Донеччині сесіями міськрад і райрад надаються якісь статуси українських шкіл, а статусів російських чи інших національних меншин немає.

Не цікавиться міністр, чому із 24 гімназій тільки три з українською мовою навчання, з 30 ліцеїв тільки 4 з українською мовою навчання. І навіть ліцей “Ерудит” донецького обласного управління освіти, як і 58 навчально-виховних комплексів, працюють сьогодні мовою РФ. Із 112 елітних закладів освіти області, відкритих після незалежності України, тільки 7 з українською мовою.

Міністр освіти та науки жодним словом не згадав про закриття 36 школи з українською мовою навчання, за яку батьки і громадськість борються вже 8 місяців.

Вже зовсім риторично звучало останнє питання до пана міністра журналіста Анатолія Єременка. Чим можна пояснити той факт, що на Донеччині, за результатами останнього перепису населення 2001-го року, кількість українців збільшилося на 6%, і складає зараз 57%, в той час, як число українців, що вважають рідною українську мову зменшилося теж на 6%, визнавши рідною російську?

Відповів міністр так: “Це, мабуть, тому, що в 91-му році були завищені очікування від незалежності України, а наступило розчарування”.

Не признався міністр, що це є прямим результатом повного ігнорування чинного мовного законодавства державними службовцями усіх рівнів на Донеччині; що це є результатом знущання над тими, хто сьогодні хотів би навчати своїх дітей в українських школах; що це є результат брутального порушення конституційних прав громадян на задоволення конституційних потреб у навчанні та вихованні дітей українською мовою.

Неодноразовими пропозиціями радіо “Свобода” висловити свій погляд керівники Міністерства освіти і науки України так і не скористалися.

А тим часом, після судової епопеї у Ворошиловському місцевому суді, триває апеляційний розгляд за скаргою обласної організації Всеукраїнського комітету оборони прав людини про неправомірність закриття 36 школи з українською мовою навчання.

В інтерв’ю радіо “Свобода” голова організації Євгенія Ратникова заявила, що поведінка суддів Апеляційного суду Донецької області дуже нагадує поведінку судді Ворошиловського місцевого суду Переверзєвої.

„Ми зараз зіткнулися з тим, що судова колегія в складі суддів: Машира – доповідач, Пономарьов – головуюча, Юрченко – член судової колегії, те ж само порушують наші права. Те, що нас ставлять в нерівні умови зі стороною відповідача, то це вже очевидно. Далі. Чомусь судді закривають очі на те, що їм підсовують абсолютно сфальсифіковані документи.”

Чергове засідання Апеляційного суду мало відбутися 24 грудня, але позивач був незаконно позбавлений доступу до документів, які подав відповідач, Ленінський районний відділ освіти Донецька. Тому обласна організація Всеукраїнського комітету оборони прав людини звернулася з відповідною заявою в суд. Розгляд справи відкладений до п’ятниці. Отож, продовження буде.

За матеріалами Радіо „Свобода”