Соціальний захист слід починати з виробництва
Керівництво Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві так і не зробило належних висновків з пропозицій і рекомендацій, наданих йому фахівцями Рахункової палати України під час попередніх аудитів. Як наслідок, у 2005 році продовжували існувати неузгодженості і прогалини у нормативно-правовому урегулюванні питань формування та використання коштів бюджету Фонду. Це в кінцевому результаті не дозволило оптимізувати видатки, негативно позначилось на вирішенні проблем соціального захисту постраждалих на виробництві та не стимулювало підприємства підвищувати рівень безпеки праці на виробництві – такий висновок Колегії Рахункової палати за результатами цьогорічного аудиту Фонду.
Упродовж 2003-2005 років рівень виробничого травматизму в Україні залишався високим. Зокрема він зріс у 5 регіонах, а в 13 областях зареєстровано збільшення випадків професійних захворювань. Все це є наслідком неналежного виконання заходів з профілактики нещасних випадків, зменшення коштів, що спрямовувалися Фондом на фінансування зазначених заходів та незацікавленості підприємств в поліпшенні безпеки праці.
Не реалізовано пропозиції щодо наближення розмірів страхових тарифів по галузях до рівня професійного ризику. Тому диспропорція між сплатою страхових внесків і витратами на відшкодування шкоди потерпілим за окремими галузями економіки залишилася на рівні минулих років. Не знайшли практичного втілення відповідні норми Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” стосовно встановлення для підприємств знижок чи надбавок до розмірів страхових тарифів за стан охорони праці та рівень травматизму.
Жодна з програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, що фінансувалися Фондом впродовж 2002-2005 років не виконана у повному обсязі: Національну програму поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки реалізовано на 47,1 відсотка, галузеві програми – на 29,8, Програму розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 64,3 відсотка. Несвоєчасне виконання робіт, тривале невпровадження у виробництво вже закінчених наукових розробок з профілактики нещасних випадків зумовило їх моральне старіння та спричинило неефективне використання коштів Фонду у сумі 13 мільйонів гривень.
Не забезпечено також належного адміністрування надходжень до бюджету Фонду. Збільшились недоїмка та чисельність страхувальників, які не виконують свої зобов’язання перед Фондом. Якщо у 2003 році не сплачували страхові внески 204 тисячі страхувальників, то у 2005 році ця цифра на третину зросла.
На формування доходів Фонду негативно вплинуло також існування законодавчо встановлених пільг для окремих галузей, зростання недоїмки зі сплати страхових внесків та заборгованості з виплати заробітної плати. З цих причин бюджет Фонду недоотримав 282,6 мільйона гривень
Окремі, покладені на нього обов’язки, Фонд виконував лише після втручання судових органів. Зокрема це стосується забезпечення інвалідів від трудового каліцтва, які перебувають на черзі, автомобілями. Так, впродовж п’яти років діяльності Фонду лише 2,8 відсотка тих, хто знаходиться в черзі на одержання автомобіля, змогли скористатися своїм правом. У 2005 році із запланованих 5,8 мільйонів гривень, на ці потреби використано менше 20 відсотків вказаної суми. Порівняно з минулими роками цифра зросла, але не завдяки поліпшенню роботи Фонду, а передусім тому, що 52 одиниці автотранспорту змушені були придбати на виконання судових рішень. У примусовому порядку минулого року було також погашено заборгованість перед Пенсійним фондом.
Як вважають фахівці Рахункової палати, серйозною проблемою, яка може призвести до розбалансування бюджету Фонду, є виплата за рішеннями судів моральної шкоди. У 2005 році грошове відшкодування за моральну шкоду отримали понад 2 тисячі осіб, що у 4 рази більше порівняно з 2004 роком. Відповідні видатки перевищили показники 2004 року в 4,5 рази. А вже за 9 місяців поточного року суми коштів на моральне відшкодування порівняно з минулорічними зросли у 2,4 рази.
Також виконавча дирекція Фонду інколи сама створює собі труднощі в роботі. Зокрема, відсутність автоматизованої інформаційної системи за основними напрямами страхової діяльності, у тому числі реєстру потерпілих осіб, ускладнює планування видатків та контроль за використанням коштів на проведення виплат потерпілим.
Свої висновки та пропозиції щодо поліпшення діяльності Фонду, усунення виявлених недоліків та порушень Колегія Рахункової палати направила Мінпраці та правлінню Фонду.
Прес-служба Рахункової палати