«Прописка» вже у минулому. Що далі?

“Про свободу пересування” – так називається Закон України, прийнятий парламентом наприкінці минулого року. Після вступу в силу він скасує процедуру, що проіснувала менше року, реєстрації громадян, яка мало чим відрізнялася від своєї “попередниці” – прописки.

Подорожуючи у справах малими та великими містами нашої Батьківщини, часто зіштовхуєшся з парадоксальними діями міліціонерів. Коли показуєш їм свій паспорт для перевірки у половині випадків, це точно, “нариваєшся” на питання: “А що Ви тут робите?”. Такий інтерес у патрульно-постової служби виникає після ознайомлення зі штампом прописки з “чужим” для них містом Херсоном. Варіантів відповідей на це питання може бути безліч: від “Мені ніколи з Вами спілкуватися, де хочу, там і їжджу, кожний має право на свободу пересування і це не Ваша справа”, до жартівного: “Приїхав зброєю і наркотиками торгувати” (у відповідь можуть обшукати сумку, головне, при цьому наполягати, щоб правоохоронці склали протокол і запросили двох понятих, як того вимагає закон).

Подібні діалоги з міліціонерами – далеко не єдина неприємність, яка виникає через маленький штампик “зареєстрований” або “прописаний”. Вам відмовлять у виплаті субсидій, не нарахують пенсію і комунальні платежі, позбавлять можливості брати участь у виборах і одержати медичну допомогу, якщо Ви звернетеся до установ не за місцем проживання…

З цього приводу новий Закон говорить, і це варто процитувати: “Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи чи її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами і міжнародними договорами України, чи підставою для їхнього обмеження”. І коли це положення набуде законної сили, кожний, хто відмовить у медичній допомозі (“їдьте в лікарню за місцевою пропискою!”), чи в будь-яких інших державних послугах тільки тому, що Ви – “нетутешній”, – буде вважатися правопорушником з усіма витікаючими наслідками. Відповідальність за подібні правопорушення буде коливатися від дисциплінарної до карної, в залежності від шкоди, заподіяній людині.

Закон вводить два нових поняття: “місце проживання” – місто, село, де людина живе більш 6-ти місяців протягом року, і “місце перебування” – де вона знаходиться менше 6-ти місяців протягом року.

Для того, аби зареєструватися за місцем проживання, необхідно протягом 10 днів надати (у яку установу – законом поки не визначено) чотири речі: заява, паспортний документ (паспорт, свідоцтво про народження чи про приналежність до громадянства України – для осіб, що не досягли16-ти років, для іноземців – вид на постійне чи тимчасове проживання), квитанцію про сплату держмита і два талони зняття з реєстрації. Закон не передбачає ніякого штампування Вашого документа, а в разі потреби Вам можуть видати довідку про місце проживання. Ваша справа – подати заяву, обов’язок уповноваженого органа – Вас зареєструвати. Так само скасована процедура “виписки”. Тепер, коли Ви переїжджаєте до іншого міста на постійне місце проживання, Ви просто подаєте заяву з переліком вищезгаданих документів. Державний орган сам надсилає запит за попереднім місцем проживання для скасування “старої” реєстрації. Після цього Вас реєструють за новим місцем проживання. Термінів реєстрації немає, оскільки нова процедура має явочний характер, а не дозвільний. Тобто, державний орган не вирішує, “бути чи не бути”, а вносить відомості про реєстрацію за вимогою громадянина чи іноземця.

Уся процедура реєстрації місця перебування (менше 6-ти місяців протягом року) складається з подачі заяви. Усе. Правда, подати її необхідно протягом 7 днів. Про те, що особа “стала на облік” у визначеному населеному пункті, працівники реєстраційного органа повідомляють своїм колегам за місцем проживання людини.

От у такий спосіб буде відбуватися обмін інформацією між держструктурами з приводу пересування людини у межах країни.

Поки все це тільки на папері. Закон ще не опублікований і не набув сили. Поки незрозуміло, які органи будуть реєструвати людей і скільки це буде коштувати. Загалом, нині немає механізму його виконання.

Олександр Бурмагін