Правозахисники вимагають від влади розкрити зміст актів з грифом “не для друку”

Харківська правозахисна група вимагає від органів влади України розкрити зміст усіх нормативних актів, виданих з грифами “опублікуванню не підлягає” та “не для друку”.

Одним із засобів здійснення корупційних дій є приховування інформації за рахунок використання незаконних грифів “опублікуванню не підлягає”, “не для друку” для обмеження доступу до рішень, які приймаються державними органами (укази і розпорядження Президента, постанови, інструкції, накази Кабінету міністрів, інших органів виконавчої влади тощо). Ці грифи є самочинними і незаконними”, – наголосив Євген Захаров.

Водночас, він поінформував, що проведена правозахисниками громадська кампанія, спрямована проти незаконної практики засекречування, виявилася цілком успішною. “Міністерство юстиції визнало таку практику незаконною і заборонило використовувати грифи обмеження доступу “опублікуванню не підлягає” та “не для друку”, – зазначив правозахисник.

Як результат, за словами пана Захарова, у березні 2008 року уряд прийняв рішення про зняття позначки “не для друку” з 1410 актів, виданих протягом 1991-2005 років. У свою чергу, Мін’юст розсекретив 1015 документів з них, а решті надав гриф “для службового користування” (ДСК).

“А ось Секретаріат Президента так і відмовився розкрити хоча б назви нормативних актів з грифом “опублікуванню не підлягає”, ухвалених до 2005 року – 35 з 44 актів Президента були розсекречені, решті наданий гриф ДСК. Тому одним із завдань громадськості у сфері боротьби з корупцією є примушення Секретаріату Президента розкрити документи, для яких застосовувався цей гриф”, – наголосив правозахисник.

У свою чергу уряд, як повідомив правозахисник, теж відмовляється повідомити назви актів з грифом ДСК, виданих починаючи з 2005 року, що унеможливлює належний громадський контроль.

Також, за інформацією правозахисника, не розкриває свої акти з незаконними грифами і Верховна Рада.

За класифікацією Євгена Захарова, такі документи можна розділити на групи: корупційні дії різноманітні пільги та преференції для вищих посадових осіб, кулуарні політичні домовленості, перспективні плани розвитку різних галузей економіки та документи, які стосуються державних інвестицій.

“Аналіз назв зазначених нормативних актів засвідчив, що серед них є певна кількість документів оборонної тематики. Проте, щодо більшості документів виникають серйозні підозри як стосовно обґрунтованості їхнього засекречення, так і щодо законності здійснення дій, які вони передбачають”, – сказав співголова Харківської правозахисної групи.