«Міжнародна амністія»: в Україні є расизм, дискримінації та тортури

Брюссель – «Міжнародна амністія» – загальновідома правозахисна організація, що має більше мільйона активістів та осередки у понад 140 країнах світу. Їх численні відкриті листи та петиції, надіслані лідерам країн, урядам та генеральним прокурорам, звільнили багато невинно засуджених, катованих та принижених. Східноєвропейський експерт цієї організації – Гізер Макджіл, каже, що якраз нині готується звернення до Генерального прокурора України. Про його зміст та, загалом, ситуацію із дотриманням основних свобод на сході Європи Гізер Макджіл розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.

Пані Макджіл, організація «Міжнародна амністія» ретельно слідкує за дотриманням фундаментальних прав людини в Україні, Молдові та Білорусі. Які права і далі порушують у цих країнах найчастіше?

– Заборона тортур, право на життя, право на свободу слова та дискримінації, пов’язані з цим правом. Ми спостерігаємо часті порушення у цих країнах. Наприклад, у Молдові молодого чоловіка піддали тортурам у міліцейському відділі. Внаслідок цього він став інвалідом, проте жодного розслідування не проведено і нікого за це не покарали. Ми маємо також звіти про тортури та грубе поводження з людьми в Україні. Минулого року, наприклад, українського громадаянина піддали тортурам та примушували взяти на себе вину в убивстві. Наразі він переховується у Британії. Ми домагаємося від українського уряду розслідувати цю справу та вчинити над винними правосуддя.

– Останнім часом Ваша організація звертала увагу на прояви расизму та дискримінації в Україні. Чи спостерігаються там якісь зміни на краще?

– Ми занепокоєні проявами дискримінації та опублікували цього року звіт про расизм в Україні. Зокрема, про те, як людей з видимими ознаками належності до етнічних меншин піддають утискам на вулицях, про насилля і, навіть, убивства. Та український уряд все ще не вжив ефективних заходів, щоб побороти дискримінацію у цій країні.

– «Міжнародна амністія» закликала сьогодні не тільки до святкувань 60-річчя «Загальної декларації прав людини», але й до дій. Якими діями повинен український уряд захистити економічні та соціальні права своїх громадян в умовах глобальної кризи?

– Ми теж цим занепокоєні, хоча ще не бачили, яким чином позначиться економічна криза на цій країні. Проте ми підозрюємо, що люди дуже страждатимуть. Адже багато українців працюють за межами своєї країни і, безумовно, особливо відчують це на собі. Тому надзвичайно важливо, щоб уряд забезпечив доступ цих людей до медичного захисту та отримання ними даху над головою. Гадаю, саме це буде найбільшим викликом українського уряду на найближчі роки.

– «Міжнародна амністія» готує листа Генеральному прокурору України. Про що у ньому йдеться?

– Україна не проявляє поваги до Конвенції з надання політичного притулку. Вона не повинна повертати людей до тих країн, де їх можуть піддавати тортурам. Разом з тим, Україна часто вдається саме до таких кроків і, до того ж, відмовляє людям, які просять притулку. Нині там перебуває громадянин Узбекистану, котрий має незаперечні докази того, що, коли його повернуть, то обов’язково катуватимуть. Проте українські представники, незважаючи на це, погрожують йому відмовою у наданні притулку. «Міжнародна амністія» готує листа українському Генеральному прокурору, де говориться, що повернення цієї особи буде порушенням зобов’язань України перед численними міжнародними конвенціями: Конвенцією про надання притулку, Конвенції проти тортур і Європейської Конвенції з прав людини.

(Брюссель –Прага – Київ)