Круглий стіл на тему “Свобода вибору освіти в Україні” підняв проблеми розвитку приватної освіти та представив розроблені експертами законодавчі зміни

В Києві відбувся Круглий стіл на тему «Свобода вибору освіти в Україні. Розвиток приватної освіти», який став продовженням Робочого семінару з аналогічної тематики. Метою заходу було привернути увагу представників органів держаної влади на проблему незабезпеченості права українських батьків на свободу вибору освіти для своїх дітей, а також на складні законодавчі умови, запроваджені на сьогодні для сектору приватної освіти в Україні. Про це повідомляє Інститут релігійної свободи, м.Київ.

У ході Круглого столу була наведена статистика щодо приватної освіти в Україні, згідно до якої в приватних загальноосвітніх закладах навчається біля 1% школярів, що складає 180 тисяч дітей. Серед учнів київських приватних шкіл майже половина – це талановиті діти з малозабезпечених сімей і такі, які перебувають на диспансерному обліку, 15% – діти-інваліди, яких не навчає державна школа, 5% – сироти або напівсироти.

Виступаючи від імені організаторів, керівник Бюро УГКЦ священик Роман Небожук зауважив: “Розвиток приватного шкільництва – це перш за все можливість для батьків реалізувати своє право вибору освіти для власних дітей відповідно до своїх культурних, релігійних, національних та інших переконань”.

У заході взяли участь міжнародні експерти у сфері освіти, які поділились успішним досвідом діяльності приватних закладів освіти в Європі.

Голова групи радників ЮНЕСКО професор Жан де Груф (Бельгія) у своїй доповіді зауважив: “Освіта – це не тільки відповідальність держави, але й відповідальність громадянського суспільства, тому вона не є ексклюзивним правом держави, а в першу чергу правом і відповідальністю батьків за навчання та виховання своїх дітей”. Він також відзначив, що у Європі 90% відсотків приватного сектору освіти складають школи, засновані Церквами.

“Забезпечення конституційного права на освіту з боку держави може полягати й у сприянні неурядовому сектору освіти. Умови оподаткування державних і приватних шкіл мають бути рівними”, – вважає професор де Груф.

Продовжуючи дискусію, доктор Грасієн Лоуверс (Бельгія) представила досвід розвитку приватної освіти у низки європейських країн, в більшості яких частка шкіл приватної форми власності у десятки разів вища, ніж в Україні. Поряд з цим, у якості прикладу вона зауважила, що не зважаючи на те, що у Фінляндії сектор приватної освіти майже нерозвинутий, а державні школи забезпечують високу якість навчання, проте в цій країні спостерігається однин із найвищих показників суїцидів серед молоді та підлітків.

Доктор Лоуверс на завершення виступу підсумувала: “Роль релігійного чинника все більше збільшується в підходах до розвитку освітніх систем в Європі”. За її словами, через це держави Європи переглядають свою освітню політику, надаючи Церквам право засновувати навчальні заклади, які крім цього отримують повне чи часткове бюджетне фінансування державного компоненту освіти.

Доктор Вім Бос (Нідерланди) проілюстрував внесок християнських Церков у розвиток початкової та середньої освіти у його країні, де приватні школи складають 70%, з яких 30% належать римсько-католицьким та 25% – протестантським громадам.

“Малий відсоток учнів у приватних школах Україні пов’язаний з тим, що через несприятливі законодавчі умови останні поставлені на межу виживання”, – переконані в Асоціації приватних закладів освіти м.Києва.

У ході дискусії за круглим столом керівники приватних шкіл України звернули увагу присутніх представників органів державної влади на тому, що у бюджеті закладаються кошти на фінансування здобуття обов’язкової повної середньої освіти із розрахунку на кожну дитину відповідного віку. Таким же чином у бюджеті передбачаються кошти на забезпечення школярів підручниками. Проте на практиці державні кошти для навчання дітей освоюються за іншим принципом – відповідно до наявної мережі державних та комунальних навчальних закладів, що позбавляє вихованців приватних шкіл і належного мінімуму соціального забезпечення, і видрукуваних для них підручників.

Під час Круглого столу виступили також представники державної влади: голова Державного комітету України у справах національностей та релігій Юрій Решетніков, начальник Головного управління освіти і науки КМДА Лілія Гриневич, представник Міністерства освіти і науки України.

У своїй промові голова Держкомнацрелігій Юрій Решетніков зауважив, що як не парадоксально, проте в Україні приватні школи можуть заснувати представники національних меншин, які часто також представляють певне віросповідання, однак цього права позбавлені віруючі різних українських Церков. Продовжуючи цю тезу, він зауважив: “Євроінтеграція України повинна стати не лише красивим гаслом, а наповнитися реальним змістом, складатися з реальних реформ, зокрема в освітній сфері”.

На завершення заходу було вирішено, що розроблені українськими експертами пропозиції до чинного законодавства, будуть надіслані для врахування посадовим особам відповідних органів законодавчої та виконавчої влади України. Учасники Круглого столу позитивно оцінили вже поданий групою парламентарів до Верховної Ради України законопроект про надання релігійним організаціям права засновувати навчальні заклади державного стандарту освіти.

Організаторами Робочого семінару та Круглого столу виступили Бюро Української Греко-католицької Церкви для зв’язків з органами державної влади та Асоціація приватних закладів освіти м.Києва за фінансової підтримки Фундації «Socires» (Нідерланди).