Хто забезпечує суддю, той і замовляє “музику”
Забезпеченість судів належними матеріальними умовами роботи (у першу чергу, приміщеннями), не відповідає вимогам здійснення судочинства, не сприяє перебудові судової системи і унеможливлює впровадження основних положень Закону України “Про судоустрій України” – такий висновок зробила Колегія Рахункової палати за результатами перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів на 2003-2005 роки, хоча на виконання цієї програми протягом 2003-2005 років спрямовано з державного та місцевих бюджетів понад 283 млн. гривень. Про це повідомила Прес-служба Рахункової палати України.
Існуюча Програма забезпечення судів приміщеннями на 2002-2006 роки не враховує реальні потреби судів у належних приміщеннях і навіть її повне виконання не призведе до створення всіх необхідних умов для діяльності судів. За чотири роки її реалізації кількість приміщень судів, які придатні для здійснення правосуддя, збільшилась на 20,9 відс., а рівень дефіциту площі приміщень зменшився тільки на 15 відсотків. З 34 адміністративних судів забезпечено приміщеннями 12 (або 35 відсотків). Станом на 01.01.2006 непридатними для здійснення судочинства залишаються 164 приміщення судів.
Перевірка показала, що забезпечення суддів у відповідності з вимогами законодавства житлом залишається однією з найгостріших проблем. З року в рік кількість безквартирних суддів збільшується в середньому на 84 судді щорічно (з 528 у 2002 році до 864 у 2005 році).
Не вирішено питання забезпечення судів технічними засобами. Не створено єдиної комп’ютерної мережі системи судів, єдиної бази даних судових рішень. Таким чином, не забезпечено доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції та прогнозованості судових рішень. Не забезпечені матеріальні умови для організації фахової підготовки суддів та працівників судів.
Недостатніми були заходи щодо забезпечення суддів автомобільним транспортом. За вказаний період за рахунок коштів державного бюджету було придбано 15 автомобілів, за кошти місцевих органів влади – 10 автомобілів, отримано безоплатно – 134 автомобілі, взято в оренду 24 автомобілі. Але навіть це дозволило укомплектувати суддів лише на 43 відсотки.
Колегія зробила висновок, що зазначені недоліки є наслідком не тільки незавершеності, але й невизначеності держави щодо перспектив та етапів проведення судової реформи, які будувалися б на економічно обгрунтованих розрахунках та працювали на створення судової системи, що слугує громадянам України, захищає їх права і свободи.